“Для держави армія чиновників важливіша, ніж військові, які нас захищають”: Андрій Павловський про зарплати держслужбовців
Українське суспільство активно реагує на непрозорість і диспропорції у витратах держави, особливо на тлі воєнного, коли ресурси країни мають бути спрямовані на оборону та підтримку громадян. У листопаді 2024 року середня зарплата в центральних державних органах зросла до 62 тисяч гривень, що на 61% більше, ніж на початку року, коли вона становила 38,6 тисяч гривень, що викликало неабиякий резонанс.
Такі дані оприлюднило Міністерство фінансів, зазначивши, що зарплата чиновників у 3,4 раза перевищує середній рівень по Україні, де у вересні середня заробітна плата була на рівні 18 тисяч гривень. При цьому найвищі зарплати зафіксовані в Антимонопольному комітеті, де працівники отримують у середньому 118,7 тисяч гривень, а керівники — 215 тисяч гривень. У Міністерстві юстиції середня зарплата становить 100,5 тисяч гривень, тоді як у Центральній виборчій комісії, яка не проводить вибори через воєнний стан, зарплати досягають 97,2 тисяч гривень, а керівництво отримує до 310,3 тисяч гривень щомісяця.
Такі розриви у виплатах викликають запитання суспільства, чи виправдано значне збільшення видатків на утримання державного апарату у воєнний час. Це також підкреслює важливість прозорого обґрунтування витрат та реформування державного управління для збереження довіри громадян.
Експерт з питань соціальної політики, народний депутат України 6 і 7 скликання Андрій Павловський прокоментував ситуацію зі значним зростанням заробітних плат українських чиновників за останній рік. Він зазначив, що зарплати працівників державних органів збільшилися на 61%, і в середньому тепер складають 62 тисячі гривень на місяць. При цьому в окремих органах ці суми є в рази більшими. Наприклад, у Центральній виборчій комісії середня зарплата сягає понад 120 тисяч гривень, а в Рахунковій палаті голова отримує понад 200 тисяч гривень щомісяця.
Павловський підкреслив, що такі суми викликають запитання, оскільки результативність роботи цих органів є сумнівною. За його словами, протягом року Рахункова палата не розкрила жодної резонансної справи щодо порушень у бюджетній сфері, хоча журналісти-розслідувачі постійно публікують докази зловживань, зокрема в енергетиці. Він нагадав про скандали, пов’язані із витратами Агентства відновлення, яке витрачало десятки мільярдів гривень на захист енергетичних об’єктів. Наприклад, на захист Трипільської ГЕС виділили 9 мільярдів гривень, але станція все одно була зруйнована внаслідок російських обстрілів.
Експерт також звернув увагу на відсутність належного контролю за використанням бюджетних коштів великими державними підприємствами, такими як “Укрзалізниця” та “Укрпошта”. На цих підприємствах, за його словами, члени наглядових рад отримують зарплати в розмірі 200–300 тисяч гривень, що супроводжується корупційними скандалами. Павловський зазначив, що кошти, які збираються з громадян через збільшення податків, фактично спрямовуються на підвищення зарплат чиновникам, тоді як соціальні видатки в країні залишаються замороженими або скорочуються. Зокрема, він наголосив, що порівняно з 2024 роком соціальні витрати були зменшені на понад 50 мільярдів гривень.
Особливе обурення експерта викликала ситуація із фінансуванням армії. Павловський зазначив, що видатки на Збройні сили України не були збільшені, незважаючи на те, що військові щодня ризикують своїм життям. У той час, як чиновники, яких експерт назвав “тиловими крисами”, отримують сотні тисяч гривень без чіткої прив’язки їхньої роботи до реальних результатів.
За словами Павловського, це свідчить про те, що для держави армія чиновників є важливішою за армію військових. Він також підкреслив, що через таку політику зростає бідність у країні: за останній час кількість бідних збільшилася на два мільйони осіб і становить понад третину населення України. Водночас привілейовані групи чиновників продовжують збагачуватися, наживаючись навіть у час війни.
“На жаль, на Збройні сили видатки не збільшили. Тобто виходить, що для держави армія чиновників важливіша. Адже це показує, хто в пріоритеті під час війни — не військові, які нас захищають, а чиновники — тилові криси, які сидять у міністерствах та отримують сотні тисяч гривень незрозуміло за що. А їх робота ніяк не прив’язана до кінцевого результату. Саме тому зростає бідність. Влада визнає, що за останній час кількість бідних збільшилася майже на 2 млн і склала більше третини всього населення України. Однак є привілейовані чиновницькі групи та касти тільки збільшують свої доходи та наживаються на війні”, — резюмував експерт.




