Викрадення, незаконне утримання та розстріл на полігоні людей: що повідомив прокурор по справі комбрига 155 ОМБр Лучанова

Справа про викрадення та вбивство братів Максима і Романа Мосейчуків стала однією з найрезонансніших у 2026 році, оскільки фігурантом кримінального провадження є екскомандир 155 механізованої бригади Станіслав Лучанов. Слідство стверджує, що до злочину могли бути причетні кілька військовослужбовців. Обставини, які оприлюднюють правоохоронці, викликали широкий суспільний резонанс через тяжкість інкримінованих злочинів, а також через версію слідства про викрадення цивільних, їхнє незаконне утримання та подальше вбивство.

14 липня під час розгляду питання в суді про обрання запобіжного заходу Лучанову прокурор Сергій Мірзоян детально виклав обставини кримінального провадження, які, за версією слідства, передували загибелі Максима та Романа Мосейчуків, а також описав роль кожного з фігурантів справи.

Прокурор повідомив суду, що, за даними слідства, рішення про викрадення братів Мосейчуків ухвалив Станіслав Лучанов. Для реалізації цього задуму, як стверджує обвинувачення, він залучив групу військовослужбовців, які перебували у його підпорядкуванні. Серед них прокурор назвав Руслана Дмитрука, Андрія Зайця, Олександра Перцула, В’ячеслава Артамонова, Богдана Шурка, Максима Микитенка, Романа Козака та Сергія Коломійця.

За словами прокурора, командир не лише визначив учасників, а й доручив їм розподілити між собою функції та організувати виконання поставленого завдання.

«Лучанов надав їм вказівку, розподілити поміж них ролі і надалі керувати підготовкою та вчиненням цього кримінального правопорушення», — зазначив прокурор.

Він також розповів, що події, про які йдеться у кримінальному провадженні, розпочалися в ніч проти 27 червня. Саме тоді, за версією слідства, військовослужбовці прибули до приватного будинку братів Мосейчуків у селі Калинівка Київської області та незаконно проникли на територію домоволодіння.

Після цього, як стверджує сторона обвинувачення, один із підозрюваних — Андрій Заєць — продемонстрував братам вогнепальну зброю. Прокурор зазначив, що для залякування потерпілих він двічі вистрілив у Романа Мосейчука, поранивши його в ногу.

Після застосування зброї, за версією слідства, обох братів силоміць позбавили можливості чинити опір. Їм зв’язали руки та ноги, перев’язали очі, після чого помістили до двох автомобілів — Mercedes Vito та Mitsubishi L200.

За інформацією, яку прокурор озвучив у суді, після викрадення потерпілих доставили до військової частини А5001, розташованої поблизу Полтави. Слідство вважає, що Максим і Роман Мосейчуки перебували там незаконно та були позбавлені можливості залишити місце утримання. За словами прокурора, їх утримували у військовій частині до 1 липня.

Саме цей період, відповідно до матеріалів слідства, передував наступному етапу подій, який завершився загибеллю обох чоловіків.

Прокурор заявив, що 1 липня, за версією слідства, Станіслав Лучанов ухвалив рішення організувати вбивство братів Мосейчуків, щоб приховати факт їхнього викрадення. Для виконання цього наказу, як повідомив представник обвинувачення, був залучений командир батальйону Олексій Долгаленко, який також перебував у підпорядкуванні Лучанова.

За словами прокурора, спочатку Долгаленко службовим автомобілем вивіз Максима Мосейчука на територію полігону поблизу Полтави. Там, за версією слідства, він здійснив постріл у голову чоловіка, від якого той загинув на місці.

Після цього, як стверджує сторона обвинувачення, на полігон доставили другого брата — Романа Мосейчука. Прокурор повідомив, що Долгаленко здійснив у нього щонайменше 8 пострілів, унаслідок чого потерпілий також помер. Після загибелі братів, відповідно до озвученої в суді версії слідства, Олексій Долгаленко намагався приховати сліди злочину.

Прокурор повідомив, що тіла Максима та Романа Мосейчуків поклали до заздалегідь підготовленої ями, викопаної на території полігону поблизу Полтави. Після цього яму засипали землею, а виконавець, за словами представника обвинувачення, залишив місце події та повідомив про виконання наказу Станіславу Лучанову.

Водночас екскомандир 155 механізованої бригади Станіслав Лучанов заперечив свою провину. Відповідаючи на запитання про можливий наказ викрасти братів Мосейчуків, Лучанов заявив, що в період, коли стався злочин, він перебував у відпустці, тому не міг давати відповідних розпоряджень.

Проте він погодився з пропозицією сторони обвинувачення щодо тримання під вартою. Він також заявив про готовність співпрацювати зі слідством.

Озвучені прокурором обставини є версією сторони обвинувачення, яку належить перевірити під час подальшого судового розгляду. Остаточне рішення щодо винуватості обвинувачених може бути ухвалене лише судом після дослідження всіх доказів у справі.