Дмитро Лубінець вперше зустрівся з омбудсманкою РФ, яку обвинувачують в депортації дітей з Херсона

Україна продовжує шукати робочі канали для повернення своїх громадян з Росії, хоча будь-який контакт з представниками держави-агресора відбувається в умовах недовіри, воєнних злочинів і незавершених розслідувань. Перша робоча зустріч українського омбудсмана Дмитра Лубінця з новою уповноваженою з прав людини в Росії Яною Лантратовою відбулася на тлі однієї з найболючіших тем війни — повернення українських дітей, військовополонених і цивільних, яких утримує Росія. Особливу увагу до цієї зустрічі привертає біографія Лантратової, бо українське слідство пов’язує її з подіями в окупованому Херсоні, де у 2022 році з будинку дитини незаконно вивозили малолітніх дітей.

Переговори між Лубінцем і Лантратовою: про що домовилися

Як повідомили на сайті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, переговори між Лубінцем і Лантратовою відбулися 5 червня, у день чергового обміну військовополоненими. За повідомленням Офісу українського омбудсмана, розмова тривала понад три години й була присвячена практичним гуманітарним питанням, які потребують окремого робочого формату через відсутність дипломатичних відносин між Україною та Росією.

Під час зустрічі сторони домовилися продовжити попередні напрацювання щодо повернення військовополонених і незаконно утримуваних цивільних. До переліку питань також увійшли передача листів і пакунків родинам, перевірка умов утримання, взаємні відвідування місць несвободи та робота над возз’єднанням сімей, які були розділені через війну, окупацію або примусове переміщення.

Окремий напрям стосувався обміну офіційними документами з цивільно-правових питань. Такий формат потрібен для громадян, які звертаються до інституцій обох сторін, оскільки стандартні консульські або дипломатичні механізми між Україною та Росією відсутні.

Першим практичним результатом цієї взаємодії Лубінець назвав повернення п’ятьох громадян України. За його словами, за підтримки Міжнародного комітету Червоного Хреста вдалося возз’єднати три родини.

Окремо під час зустрічі порушили питання людей, які зникли безвісти за особливих обставин. Українська сторона наполягає на перевірці наявних списків військовополонених і цивільних, що перебувають у місцях несвободи, оскільки родини місяцями або роками не мають підтвердженої інформації про місцеперебування близьких, їхній стан здоров’я та умови утримання.

Така верифікація має значення для майбутніх обмінів і повернення цивільних, адже без підтверджених списків будь-який гуманітарний процес залишається неповним. Для України це питання стосується не лише військових, які потрапили в полон під час бойових дій, а й цивільних людей, яких російська сторона утримує без зрозумілих процедур і доступу родичів.

Чому постать Лантратової викликала резонанс

Призначення Яни Лантратової російською омбудсманкою не знімає питань щодо її минулої діяльності, оскільки українське слідство пов’язує її з подіями в окупованому Херсоні. За матеріалами розслідування, у серпні 2022 року Лантратова разом з Інною Варламовою приїжджала до міста, яке тоді перебувало під контролем російських військ.

За даними слідства, вони оглядали вихованців Херсонського обласного будинку дитини, після чого було організовано незаконне вивезення двох малолітніх дітей. Серед них були 11-місячна дівчинка та хлопчик віком майже два роки.

Цей епізод став одним з найрезонансніших у загальній справі про депортацію українських дітей, оскільки йдеться про дітей раннього віку, які не могли самостійно заявити про себе, захистити власні права або повідомити родичам про своє місцеперебування. Через це кожна посадова особа, чиє ім’я з’являється у таких матеріалах, перебуває в центрі особливої уваги українських правоохоронців, правозахисників і родин викрадених дітей.

Історія Маргарити Прокопенко

У листопаді 2023 року журналісти встановили, що одну з дітей, вивезених з Херсонського будинку дитини, могли удочерити в Росії. Ішлося про Маргариту Прокопенко, яку, за даними розслідування, взяли в родину лідер партії “Справедлива Росія” Сергій Миронов та його дружина Інна Варламова.

Після вивезення з України дитині змінили ім’я на Марину Сергіївну Миронову. Ця деталь стала важливою для розуміння того, як незаконне переміщення дітей може супроводжуватися зміною особистих даних, що ускладнює їхній пошук, ідентифікацію та повернення до рідних.

Пізніше журналісти отримали доступ до листування Варламової, з якого стало відомо, що окупаційна керівниця херсонського дитбудинку Тетяна Завальська радила московській чиновниці двох дітей — хлопчика Іллю та дівчинку Маргариту. За цими матеріалами, росіяни згодом відмовилися від Іллі через проблеми зі здоров’ям, а його місцеперебування досі залишається невідомим.

Українська сторона через посередників передавала російським посадовцям офіційний лист від сестри Маргарити Прокопенко, у якому були докази родинного зв’язку. За словами Дмитра Лубінця, це звернення залишилося без відповіді з боку російських чиновників.

Вивезення дітей до окупованого Криму

Окрема частина справи стосується 48 дітей із Херсонського обласного будинку дитини, яких під час окупації перемістили до Криму. Правоохоронці встановили, що до цього були причетні представники окупаційної системи охорони здоров’я на півострові, зокрема Костянтин Скорупський та Антон Лясковський.

У жовтні 2022 року для супроводу малолітніх дітей залучили студентів незаконно створеної медичної академії імені С. І. Георгієвського. Перевезення організували з будинку дитини в окупованому Херсоні до Криму, використавши автомобілі швидкої допомоги та автобуси.

За матеріалами слідства, викрадені машини швидкої допомоги надав Вадим Ільмієв, який очолював незаконний обласний департамент охорони здоров’я Херсонської області. Окупаційна директорка дитячого будинку Тетяна Завальська підготувала особові справи та медичні картки дітей, що свідчить про заздалегідь організований характер переміщення.

21 жовтня 2022 року на територію захопленої установи прибули 11 автомобілів швидкої допомоги та 2 автобуси. Разом із ними були Лясковський, Скорупський і студенти з Криму. У той самий час до будинку дитини прибув Ігор Кастюкевич у супроводі російських військових.

Після цього 46 дітей вивезли на окупований півострів і розмістили в будинку дитини “Ялинка” в Сімферополі. За даними досудового розслідування, діти не потребували додаткового медичного обстеження, тому підстав для їхнього переміщення до Криму за станом здоров’я не було.

Чому ця зустріч має складний гуманітарний контекст

Робочий контакт між українським і російським омбудсманами стосується тем, від яких залежать долі конкретних людей: повернення полонених, пошук зниклих, перевірка списків утримуваних, передача листів і возз’єднання родин. Через відсутність дипломатичних відносин такі канали залишаються одним із небагатьох способів вирішувати практичні гуманітарні питання.

Водночас участь Яни Лантратової в такому форматі не може сприйматися окремо від справи про дітей з Херсона, оскільки її ім’я згадується в матеріалах українського слідства щодо незаконного вивезення малолітніх. Саме тому ця зустріч поєднала два виміри: потребу в переговорах заради повернення українців і гостре питання відповідальності за депортацію дітей з окупованих територій.

Для України головним змістом таких контактів залишається практичний результат — повернення людей, встановлення місцеперебування зниклих і просування у справах дітей, яких вивезли з окупованих територій. На цьому тлі кожна домовленість має значення лише настільки, наскільки вона допомагає знайти, ідентифікувати й повернути українських громадян додому.