Демографічна ситуація в Україні за останні роки демонструє суттєві зміни, пов’язані з падінням народжуваності та зростанням середнього віку населення. Початок повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році різко посилив ці тенденції: значна частина населення залишила країну, а для тих, хто залишився, економічна та соціальна невизначеність вплинули на рішення щодо народження дітей. Внаслідок цих змін формується нове покоління, яке народжується в умовах війни, а його чисельність є однією з найнижчих в історії незалежної України.
За даними Міністерства соціальної політики, у період повномасштабного вторгнення народжуваність в Україні різко знизилася, досягнувши антирекордного рівня – 0,9 дитини на одну жінку дітородного віку.
Для порівняння, міжнародний стандарт відтворення населення складає 2,2 дитини на одну жінку, а середній показник у країнах ЄС становить близько 1,5. Ще до початку війни в Україні народжувалося близько 1,16 дитини на жінку, однак від початку агресії війна безпосередньо скоротила цей показник майже на третину, створивши унікальну демографічну ситуацію, коли одразу кілька поколінь українців стали менш чисельними.
Основними причинами зниження народжуваності стали безпека та економічна невизначеність, а також масова міграція. Більше 10 мільйонів українців покинули країну, а на окупованих територіях проживає близько 8 мільйонів людей, фактично поза офіційним обліком. У такій ситуації сім’ї відкладають або взагалі відмовляються від народження дітей, що безпосередньо впливає на формування покоління війни.
Діти, які народилися під час війни, опинилися у нестабільному середовищі з обмеженим доступом до медичних та соціальних послуг, що може мати довгострокові наслідки для їхнього розвитку та здоров’я. Зниження народжуваності в Україні, яке під час війни досягло лише 176 тисяч новонароджених у 2024 році, порівняно з понад 650 тисячами на початку 1990-х років, свідчить про величезний скорочений приплив нового покоління. Це означає, що війна не лише забирає життя дорослих, а й відкладено впливає на майбутнє нації через обмежене формування нових поколінь.
Ще до війни народжуваність в Україні демонструвала стійку тенденцію до зниження, яка почалася після 1990-х років. Якщо у 1990 році народилося понад 657 тисяч дітей, то у 2021 році ця цифра скоротилася до 273,8 тисяч. Повномасштабна війна прискорила цей процес: у 2022–2024 роках кількість новонароджених зменшилася до 206, 187 та 176 тисяч відповідно, не враховуючи окуповані території. За перше півріччя 2025 року в Україні народилося 86 795 дітей. Про те, скільки народилося дітей у другій половині 2025 року, офіційних даних поки що немає. Однак демографи наголошують, що покоління, яке народилося під час війни, стало найменшим за чисельністю в історії незалежної України.
Зменшення кількості дітей впливає на майбутню демографічну та економічну ситуацію країни. Старіння населення прискорюється, а середній вік українців за три роки війни зріс із 41 до 45 років. Це створює додаткові виклики для системи освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення, а також робить реформу пенсійного забезпечення неминучою.
Крім того, війна підкреслила необхідність розвитку економіки догляду та програм підтримки сімей, щоб зменшити негативні наслідки зменшення народжуваності для майбутніх поколінь.
Війна в Україні не лише руйнує інфраструктуру та забирає життя дорослих, а й формує покоління дітей війни, народжених у складних умовах невизначеності та нестабільності. Падіння народжуваності, скорочення чисельності новонароджених та старіння населення створюють тривалі демографічні наслідки, які вимагатимуть комплексної політики держави у сфері соціальної підтримки сімей та розвитку суспільства. Українське покоління війни стане віддзеркаленням не лише втрат минулого, а й викликів майбутнього.
