У зоні примусової евакуації на Донеччині залишаються 65 дітей з 45 сімей
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну евакуація цивільного населення, зокрема дітей, стала однією з пріоритетних гуманітарних завдань. Військові дії на території Донецької області створили критичні умови для мирних жителів, що змусило українську владу впровадити примусову евакуацію з небезпечних населених пунктів. Проте, попри всі зусилля, значна кількість дітей досі залишається у зоні бойових дій.
Поточний стан евакуації
Станом на теперішній час у зоні примусової евакуації в Донецькій області залишається 65 дітей з 45 сімей. Вони продовжують проживати у 14 населених пунктах, де ситуація залишається вкрай напруженою через постійні обстріли та загрозу для життя. Водночас лише за останній тиждень вдалося евакуювати 44 дитини, які проживали у 32 сім’ях. Про це повідомила в.о. начальника служби у справах дітей Донецької обласної військової адміністрації Юлія Рижакова.
За її словами, найбільша кількість дітей, які все ще перебувають у зоні бойових дій, зафіксована у Комарській сільській територіальній громаді – 49 дітей із 35 сімей, а також у Шахівській сільській територіальній громаді – 12 дітей із семи сімей. Це свідчить про те, що, незважаючи на небезпеку, деякі батьки або опікуни не поспішають залишати свої домівки, наражаючи дітей на значний ризик.
Проблеми примусової евакуації
Евакуація дітей з небезпечних районів стикається з низкою труднощів. По-перше, багато батьків категорично відмовляються залишати свої домівки, побоюючись невизначеності, що чекає їх у нових місцях. Дехто сподівається, що ситуація стабілізується, або просто не має ресурсів для облаштування на безпечній території. У таких випадках державні служби змушені проводити інформаційну роботу та пояснювати ризики, пов’язані з перебуванням у зоні бойових дій.
По-друге, організація евакуації потребує значних ресурсів і координації між різними державними структурами та гуманітарними організаціями. Евакуйованим дітям необхідно надати не лише безпечний прихисток, але й психологічну підтримку, освітні можливості та базові умови для нормального життя.
Діти в зоні активних бойових дій
Окрім дітей, які перебувають у зоні примусової евакуації, ще 218 дітей залишаються у зонах активних бойових дій Донецької області. Це надзвичайно тривожний факт, оскільки такі території постійно зазнають обстрілів та руйнувань, а доступ до медичної допомоги та базових потреб у цих районах обмежений або повністю відсутній.
Варто зазначити, що наразі у Донецькій області залишаються 19 громад, де населені пункти віднесені до зони активних бойових дій. До них належать Покровська, Часовоярська, Торецька, Бахмутська, Соледарська, Званівська, Сіверська, Іллінівська, Костянтинівська, Лиманська, Гродівська, Курахівська, Мар’їнська, Мирноградська, Новогродівська, Очеретинська, Селидівська, Вугледарська та Новоселівська громади. Саме в цих регіонах залишається найбільша кількість дітей, які потребують евакуації.
Перспективи та подальші дії
З огляду на складну безпекову ситуацію та значну кількість дітей, які ще залишаються у небезпечних районах, українська влада та гуманітарні організації продовжують активну роботу з евакуації населення. Важливу роль у цьому процесі відіграють волонтерські ініціативи, міжнародні партнери та місцеві органи влади, які докладають зусиль для створення безпечних умов для дітей та їхніх сімей.
Також необхідно продовжувати інформаційну кампанію серед населення, пояснюючи батькам небезпеку перебування у зонах бойових дій. Важливо, щоб держава забезпечувала не лише фізичну евакуацію, а й подальшу підтримку переселенців, надаючи їм житло, роботу та можливість повернення до нормального життя.
Отже, ситуація з примусовою евакуацією дітей на Донеччині залишається критичною, тому необхідно продовжувати активні заходи з евакуації, розширювати програми підтримки для сімей, які покидають небезпечні території, та посилювати інформаційну кампанію, щоб переконати батьків у важливості порятунку їхніх дітей. Лише комплексний підхід та співпраця держави, міжнародних організацій і громадськості допоможуть мінімізувати ризики та зберегти життя дітей, які опинилися у зоні бойових дій.




