Міжнародний валютний фонд попередив, що без додаткових економічних рішень державний борг України може стати критично високим і створити серйозні проблеми для фінансової стабільності. За оцінками Фонду в оновленому меморандумі про економічну та фінансову політику, наприкінці 2026 року борг сягне 122,6% валового внутрішнього продукту.
Це означає, що обсяг зобов’язань держави перевищить річний обсяг усієї виробленої економікою доданої вартості, що автоматично підвищує залежність бюджету від зовнішнього фінансування та умов кредиторів.
Базовий сценарій, змодельований Фондом, виглядає ще жорсткішим: якщо не буде ухвалено додаткових рішень, у 2027 році борг зросте до 137,1% ВВП. Навіть у довгостроковій перспективі, до 2035 року, показник залишатиметься високим і, за прогнозом, знизиться лише до 97,1% ВВП. Упродовж 2030–2035 років середні валові потреби у фінансуванні становитимуть 7,2% ВВП, що означає постійну необхідність залучення значних ресурсів для покриття дефіциту та обслуговування зобов’язань.
Для досягнення боргової стійкості МВФ визначає значно жорсткіші орієнтири: до 2035 року рівень державного боргу має бути знижений до показника нижче 68% ВВП, а середні валові потреби у фінансуванні в 2030–2035 роках не повинні перевищувати 7,0% ВВП. Окремо наголошується, що у 2026–2028 роках витрати на обслуговування боргу перед зовнішніми кредиторами, за винятком багатосторонніх, мають залишатися в межах до 1 мільярда доларів щороку.
Частину боргового навантаження вже було переглянуто. У вересні 2024 року Україна завершила основну реструктуризацію зовнішнього комерційного боргу на суму 20,5 мільярда доларів, що становило 78% комерційного зовнішнього боргу. У вересні 2025 року було досягнуто домовленості з Експортно-імпортним банком Китаю про відтермінування погашення кредиту обсягом 850 мільйонів доларів на період 2034–2040 років. Наприкінці 2025 року врегульовано зобов’язання за ВВП-варантами на 2,6 мільярда доларів.
Водночас залишаються дві складові комерційного боргу, які ще потребують врегулювання: це реструктуризація гарантованих державою єврооблігацій “Укренерго” на суму 825 мільйонів доларів та зовнішня комерційна позика Cargill Financial Services International обсягом 0,7 мільярда доларів.
Офіційні кредитори погодилися на двоетапний підхід до реструктуризації. Перший етап передбачає продовження чинного мораторію на період дії програми МВФ, тоді як другий має полягати в остаточному “борговому оздоровленні” після зниження рівня невизначеності.
На цьому тлі Рада директорів МВФ затвердила нову чотирирічну програму розширеного фінансування для України обсягом 8,1 мільярда доларів. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко повідомила, що перший транш у розмірі близько 1,5 мільярда доларів найближчим часом надійде до України та буде спрямований на покриття дефіциту бюджету і підтримку макрофінансової стабільності. Програма передбачає продовження реформ, які раніше сприяли збереженню фінансової рівноваги.
Додатковим сигналом для оцінки перспектив стало рішення Європейського банку реконструкції та розвитку переглянути прогноз економічного зростання України. Аналітики очікують, що цього року ВВП зросте на 2,5%, а наступного — на 4%, тоді як раніше прогноз на 2026 рік передбачав 5% зростання.
У сукупності ці цифри окреслюють складну ситуацію, за якої темпи відновлення економіки мають поєднуватися зі зниженням боргового навантаження, інакше співвідношення боргу до ВВП ризикує залишатися на рівнях, які сам МВФ вважає небезпечними для довгострокової стабільності.
