Європа готується до нового рішення щодо українських біженців: чого чекати в червні

Питання подальшого перебування українців, які були змушені виїхати до країн Євросоюзу через повномасштабну війну, залишається одним із найактуальніших для мільйонів людей. І хоча дія тимчасового захисту формально подовжена до березня 2026 року, вже зараз у Брюсселі точиться дискусія про його майбутнє. Українські громадяни очікують на ясність: чи залишаться чинними всі права, чи запровадять нові умови, і чи не почнеться процес поступового згортання підтримки.

Під час спільної пресконференції з Президентом України Володимиром Зеленським у Празі прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала заявив, що Європейський Союз може оголосити консолідовану позицію вже в червні. Він підкреслив: Чехія прийняла найбільше українців у перерахунку на чисельність власного населення, і нині понад 160 тисяч з них офіційно працюють. Саме через масштаб участі Чехії в захисті українських громадян, Прага виступає за завчасне прийняття рішень:

«Ми не можемо чекати до останньої хвилини. У червні буде проходити засідання Ради міністрів внутрішніх справ, і я сподіваюся, що буде визначена європейська позиція і запропоноване рішення», — зазначив Фіала.

Він також уточнив, що подальші кроки залежатимуть від розвитку актуальної ситуації, маючи на увазі як безпековий контекст в Україні, так і внутрішньоєвропейські політичні чинники.

Після вторгнення Росії в лютому 2022 року країни ЄС вперше в історії активували механізм Директиви 2001/55/EC — так званої Директиви про тимчасовий захист. Вона дозволяє надавати колективний захист громадянам країни, яка зазнала збройної агресії, без індивідуального проходження процедур притулку.

На підставі цієї директиви українцям було гарантовано право на проживання в країнах ЄС, доступ до медичних і соціальних послуг, освіти для дітей, а також право легально працювати. Після кількох технічних подовжень цей режим наразі діє до 4 березня 2026 року.

Водночас частина українських громадян, зокрема ті, хто не змогли оформити документи вчасно або виїхали в межах вторинної міграції з однієї країни до іншої, зіткнулися з проблемами легалізації статусу. Саме тому можливе нове рішення Ради міністрів внутрішніх справ ЄС може суттєво вплинути на умови перебування, адаптації й доступу до допомоги для сотень тисяч українців.

Станом на кінець листопада 2024 року, за даними Євростату, понад 4,2 мільйона українських громадян мали чинний статус тимчасового захисту в країнах Європейського Союзу. Найбільшу кількість таких осіб зареєстровано в Німеччині, Польщі та Чехії.

Очікуване червневе засідання може дати відповідь не лише на питання, що буде після 2026 року, а й чи збережуть українці всі нинішні гарантії. Для багатьох це матиме визначальний вплив на рішення — повертатися чи залишатися, адаптуватися глибше в новому середовищі чи готуватись до повернення додому. У червні стане зрозуміліше, який з цих векторів підтримуватиме Європа.