Франція посилює вимоги до кандидатів на громадянство: що це означає для українців у 2026 році

Після початку повномасштабної війни в Україні Франція стала однією з країн, що найактивніше приймала українців, надаючи їм тимчасовий захист, соціальну допомогу, житло та доступ до базових послуг. Проте з часом підхід до біженців у Франції, як і в багатьох інших європейських країнах, поступово змінюється. На зміну екстреній підтримці приходить прагнення до контролю, фільтрації та інтеграції. У суспільстві зростає запит на посилення критеріїв отримання правового статусу, а уряд реагує відповідними нормативними кроками. Як повідомляє SchengenVisaInfo, з січня 2026 року Франція суттєво змінить умови для набуття громадянства.

Що саме зміниться з 2026 року

Ухвалене рішення чітко демонструє: сама лише наявність легального статусу та тривалого перебування в країні більше не є достатніми аргументами. Нові правила зроблять шлях до французького паспорта набагато складнішим і більш формалізованим — з посиленим мовним і поведінковим контролем.

Насамперед для всіх кандидатів на французьке громадянство стане обов’язковим підтвердження знання мови на рівні не нижче B2. Ідеться як про усну, так і про письмову комунікацію. Це вимога, яка значно ускладнить доступ до громадянства для тих, хто не мав змоги пройти систематичне навчання, або вивчав французьку на побутовому рівні. У практиці імміграційних служб це означатиме складання стандартизованого іспиту з мови, який охоплює аудіювання, говоріння, читання і письмо.

Також будуть проводитися перевірки на предмет офіційної трудової інтеграції. Людина має довести, що вона працює легально у Франції: або надати контракт на роботу строком щонайменше два роки, або пред’явити безстроковий договір найму. У разі відсутності офіційного працевлаштування або роботи за готівку, шанси отримати громадянство суттєво знижуються. Це положення є відповіддю на поширену ситуацію, коли кандидати роками мешкають у країні, не інтегруючись у її економіку.

Окремим пунктом прописано й обов’язкову наявність так званої “зразкової поведінки”. Йдеться не лише про відсутність серйозних правопорушень, а й про загальний аналіз біографії. Якщо особа має судимість — особливо з вироком понад шість місяців — її кандидатура автоматично буде розглядатися як неприйнятна. Також буде виключено з процесу набуття громадянства будь-яку особу, яка перебуває у Франції нелегально або має суперечливий міграційний статус.

Уточнюється й соціальний вимір інтеграції. Це означає, що влада перевірятиме не лише формальні документи, а й фактичну участь людини в суспільному житті: наприклад, чи відвідує вона курси, чи користується системою охорони здоров’я, чи підтримує контакти з громадою, чи є залученою до місцевих ініціатив. Цей компонент, хоча й складно піддається оцінці, буде частиною загального аналізу досьє кандидата.

Як це позначиться на українцях

Для багатьох українських громадян, які опинилися у Франції після 2022 року в межах програми тимчасового захисту, нові вимоги можуть стати серйозним бар’єром. Значна частина з них і досі перебуває у стані правової й соціальної невизначеності: деякі не мають стабільної роботи, інші зосереджені на догляді за дітьми або літніми родичами, багато хто досі не вивчив французьку мову на достатньому рівні. До цього додаються проблеми з підтвердженням кваліфікації, адаптацією в іншій культурі та психологічними наслідками війни.

Частина українців вважає Францію не кінцевим пунктом, а тимчасовим прихистком. Тому вони не завжди проходять повну інтеграційну траєкторію, відкладаючи навчання мови, офіційне працевлаштування або участь у місцевих програмах. Нові правила з 2026 року фактично припинять можливість “перечекати” в статусі тимчасового захисту й потім автоматично претендувати на громадянство.

Іншим викликом стане мовний бар’єр. Рівень B2 передбачає вміння не лише розмовляти, а й писати складні тексти, аналізувати письмові джерела та дискутувати на абстрактні теми. Для його досягнення потрібні систематичні заняття — або в офіційних курсах, або самостійно, що теж вимагає часу, зусиль і ресурсів.

Також для значної частини українців проблемою буде підтвердження офіційного працевлаштування. Через статус тимчасового захисту багато хто працює неповний день або без офіційного контракту. Сфера догляду, прибирання, сезонних робіт — саме в цих галузях переважно залучені жінки з дітьми, але ці форми зайнятості не завжди гарантують відповідні документи для легалізації.

Нові французькі правила, які набудуть чинності з 2026 року, не спрямовані конкретно проти українців, але вони чітко сигналізують зміну логіки міграційної політики: від гуманітарної підтримки — до жорсткого відбору й обмеження кола тих, хто отримає постійний правовий статус.

Українським громадянам, які планують залишитися у Франції надовго або претендувати на громадянство, слід уже зараз розпочинати мовну підготовку, легалізацію праці та активну участь в інтеграційних програмах. Зволікання або орієнтація лише на тимчасову підтримку можуть закрити шлях до громадянства навіть для тих, хто давно проживає у Франції й має всі інші підстави.