У відкритій економіці довгострокове зростання тримається на продуктивності, інвестиціях і вільному доступі до ринків, і навпаки, що вищі бар’єри для торгівлі й капіталу, то нижчий потенціал випуску. У цьому контексті заява голови Банку Англії Ендрю Бейлі про те, що тривалий негативний вплив виходу Великобританії з Євросоюзу обмежує потенціал зростання, – не політична суперечка, а технічне уточнення базового прогнозу.
Регулятор фактично підтвердив уже усталений у Лондоні консенсус: якщо зробити економіку менш відкритою, довгостроковий рівень виробництва знижується приблизно на 4 відсотки порівняно зі сценарієм “залишитись у Євросоюзі”. Це твердження спирається на багаторічні моделі та судження британського фіскального наглядового органу Office for Budget Responsibility, які регулярно оновлювалися і були переглянуті цьогоріч у березні та липні.
Сам Бейлі зауважив, що з часом торгівля частково пристосовується, але стартує з нижчої бази, а отже загальна траєкторія лишається слабшою. З огляду на цю закономірність нам важливо пам’ятати, що будь-які рішення, що збільшують тертя на кордоні, мають довгу ціну у вигляді нижчої продуктивності, інвестицій і темпів зростання.
Як змінилася британська оптика: від “суверенітету понад усе” до прагматизму
З 2016 по 2025 рік британський політичний дискурс еволюціонував. Ідея абсолютного суверенітету змінилася прагматизмом: “мінімізуємо тертя з Євросоюзом там, де це додає до валового внутрішнього продукту”. Дані зовнішньої торгівлі підтверджують, що єврозона залишається найбільшим партнером Сполученого Королівства за експортом і імпортом, а саме фізичні обсяги товарообігу у низці позицій досі не повернулися до докризових рівнів.
Не випадково Лондон зробив пріоритетом секторальні домовленості, насамперед у сфері санітарних і фітосанітарних правил, які зменшують перевірки та паперові процедури для харчових і аграрних товарів. У вересні Єврокомісія офіційно почала переговори з Британією про широку угоду саме про ці правила. Якщо домовляться, перетин кордону для харчів стане дешевшим і швидшим, а торгівля такими товарами помітно зросте.
Наслідки для бізнесу відчутні. По-перше, нетарифні бар’єри на кордоні. Велика Британія з минулого року вводить нову модель прикордонного контролю, відому як “модель цільового функціонування кордону”. Це означає обов’язкові сертифікати здоров’я, ризикоорієнтовані перевірки документів, ідентифікації та фізичні інспекції для деяких рослинних і тваринних товарів.
Уряд неодноразово переносив дедлайни, а цьогоріч улітку навіть скасовував додаткові перевірки окремих вантажів напередодні очікуваної угоди з ЄС, визнаючи, що надмірні процедурні витрати лягають у ціну імпорту і просочуються у роздрібні ціни. Для України, яка часто везе продукцію до Британії через “європейський коридор”, менше тертя означає нижчу собівартість і стабільніші строки поставок.
По-друге, припинення вільного руху працівників із країн Євросоюзу означає більш “селективну” візову систему. Дефіцит кадрів у харчовій промисловості, агросекторі, готельно-ресторанному бізнесі та догляді частково пояснюється саме цим режимом, що підвищує витрати на персонал і робить графіки поставок менш гнучкими.
Для наших співгромадян це дві протилежні новини: з одного боку, складніше отримати доступ до низько- та середньокваліфікованих посад, але попит на спеціалістів за списками професій і на тих, хто приїхав по гуманітарних маршрутах, зберігається, за умови володіння англійською та підтвердження кваліфікацій.
По-третє, після референдуму невизначеність стримувала капіталовкладення порівняно з іншими великими економіками, а внесок зовнішньої торгівлі у зростання “застиг”. Офіс з бюджетної відповідальності відстежує цю залежність: що менша відкритість, то тонший інвестиційний цикл і нижча довгострокова продуктивність, яка і формує відхилення на рівні приблизно 4 відсотків у довгому горизонті. Навіть нещодавні огляди світових інституцій фіксують, що експорт товарів Великобританії досі суттєво нижчий за докризові рівні, а вплив нових угод без повернення до єдиного ринку оцінюється як дуже обмежений.
Високий борг, жорсткіші податки і слабке зростання: як це звужує підтримку України та попит на наш експорт
Фінансова стійкість держави безпосередньо визначає можливості підтримувати Україну і впливає на попит на наш експорт. За даними Офісу національної статистики, у вересні чистий держборг Великобританії становив приблизно 95.3 відсотка від ВВП, що є рівнями, небаченими з 1960-х.
Парламентська бібліотека уточнює такі самі величини і відзначає зростання ширшого показника чистих фінансових зобов’язань. В умовах слабкого зростання і підвищеної вартості обслуговування боргу уряд змушений готувати підвищення податків та інші заходи консолідації, щоб виконати власні фіскальні правила. Це стискає купівельну спроможність домогосподарств і обмежує приватні бюджети компаній, а отже зменшує замовлення на українські товари й послуги, від аутсорсингу програмування до продуктів харчування.
Не змінюючи політичних “червоних ліній” щодо членства чи митного союзу, Велика Британія відновила участь у науковій програмі “Горизонт Європа” і знову приєдналася до супутникової програми “Копернік”. Це дає британським університетам і компаніям доступ до грантів і консорціумів і вже розморожує співпрацю з європейськими партнерами. Це розширить можливості України увійти у спільні дослідницькі та високотехнологічні проєкти з британськими й європейськими командами, а також краще використання супутникових даних у безпеці та агросекторі.
Головне ж – переговори про всеосяжну санітарну і фітосанітарну угоду між Лондоном і Брюсселем, формально схвалені до запуску Європейською комісією у вересні. Угода покликана зняти рутинні перевірки на кордоні для багатьох рослинних і тваринних вантажів, а також скоротити паперовий обіг. Це швидко перетворюється у гривні та фунти: кожна година, зекономлена на інспекції, означає менше псування продукції, нижчі страхові тарифи і менше простоїв автомобілів та контейнерів.
Сукупна підтримка України з боку Лондона вже вимірюється десятками мільярдів фунтів і включає військові пакети, гуманітарні програми та лінії експортного фінансування для відбудови. Але за слабшого зростання і високого боргу будь-яке погіршення прогнозів або зростання вартості обслуговування боргу змушує міністра фінансів шукати додаткові доходи чи економію. Тож кожен крок, який здешевлює торгівлю з Євросоюзом і піднімає продуктивність у Великій Британії, збільшує ймовірність довших і стабільніших програм підтримки України.
Двостороння британсько-українська торгівля відновлюється, але чутлива до британського циклу. Коли споживач зі Сполученого Королівства стискає витрати через податки та дорожче кредитування, імпорт нехарчових товарів і аутсорсингові бюджети компаній скорочуються. Українські команди у сфері ІТ бачать це у вигляді довших циклів погодження контрактів і переносів запусків.
Для експортерів харчів і агроефірних олій головне – витрати на кордоні. Якщо Лондон і Брюссель узгодять спільні санітарні правила, перевірок і паперів стане менше, перетин подешевшає й пришвидшиться – українські товари стануть конкурентнішими в Британії.
Уроки для України, як не втратити “чотири відсотки”
Британський досвід може стати для нас наочним дороговказом. По-перше, не розривати доступ до великого ринку без готового пакета технічних домовленостей, що мінімізують нетарифні бар’єри. Саме цей канал – дорожчі процедури на кордоні, витрати на сертифікацію, затримки – за підрахунками Офісу з бюджетної відповідальності формує довгострокове зниження рівня валового внутрішнього продукту приблизно на 4 відсотки.
По-друге, не затягувати з “нудними” домовленостями про стандарти, взаємне визнання сертифікатів, електронні вікна для митниці. Кожен рік без таких угод – це зайві інспекції, що платять споживачі і виробники. По-третє, не підміняти відкритість символічними рішеннями про суверенітет: Велика Британія не повертається у Євросоюз, але вже де-факто відновлює елементи інтеграції там, де це напряму знижує ціни і підвищує зростання: у науці, космічних даних, можливо, невдовзі у санітарних і фітосанітарних правилах.
Для української економіки у цьому сценарії з’являється дуже практична можливість. Якщо Велика Британія та Євросоюз спростять прикордонні процедури для харчових і аграрних вантажів, український експорт зможе дешевше та швидше проходити через європейський ланцюг до британського ринку. Це означає меншу втрату якості на полицях, нижчі витрати на логістику і вищу маржу для виробника.
Для ІТ та інженерних компаній це шанс заходити в тристоронні проєкти з британськими і європейськими партнерами, як це вже сталося у науці після повернення Лондона до “Горизонту Європа” і “Коперніка”. У підсумку зменшення тертя між Лондоном і Брюсселем автоматично знижує невизначеність і для українських контрагентів: простіші правила на кордоні – менші ризики зривів, а отже і стабільніший експортний виторг у гривні.
…Отже, слова Ендрю Бейлі – маркер зміни епохи: політика повертається до економіки, а політичні гасла поступаються технічним угодам, які реально додають відсотки до ВВП. Для України очевидний висновок, що максимальна попередня гармонізація зі стандартами Євросоюзу, цифровізація митниці, участь у секторальних програмах і проактивна інтеграція у європейські ланцюги вартості дозволять зберегти суверенітет рішень і водночас уникнути “британської знижки” до довгострокового рівня економіки.
Тетяна Вікторова
