Голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев спростував поширені припущення щодо можливого використання законопроєкту про віртуальні активи як інструменту для легалізації незаконних доходів посадовців.
За його словами, такі побоювання не мають підґрунтя. Гетманцев нагадав, що всі посадові особи зобов’язані декларувати своє майно та джерела доходу, а приховування активів або неможливість пояснити їхнє походження карається згідно з Кримінальним кодексом.
“Якщо чиновник або депутат задекларує криптовалюту, якої немає в його попередніх деклараціях – напевне сяде. Якщо не зможе пояснити, звідки в нього дохід на придбання криптовалюти – також”, — наголосив Гетманцев.
Законопроєкт про віртуальні активи вже пройшов розгляд у профільному комітеті та рекомендований до першого читання у Верховній Раді. Документ не визнає криптовалюти офіційним засобом платежу в Україні й поділяє їх на три категорії: токени, прив’язані до активів, електронні гроші та інші види віртуальних активів.
Станом на 2024 рік, згідно з даними, кількість декларацій, у яких фігурує криптовалюта, зросла на 10% порівняно з попереднім роком і досягла 2113. Найчастіше такі активи декларують представники силових структур. Найпоширенішими криптовалютами серед держслужбовців залишаються Tether, біткоїн та Ethereum: 802 декларації із USDT, 731 — із BTC і 713 — з ETH. Також часто зазначають Ripple, Binance Coin, Solana та Dogecoin.
Серед рекордсменів — голова парламентського комітету з екологічної політики Олег Бондаренко, який задекларував 80 біткоїнів (еквівалентно 279,4 млн грн). Депутат Сергій Майзель вказав у декларації 200 токенів Ethereum (15,5 млн грн), а Віталій Бровко з Офісу Генерального прокурора задекларував 847 908 USDT на суму понад 35 мільйонів гривень.
