Голова Державної служби статистики назвав терміни та методи оцінки чисельності населення України

Визначення чисельності населення є однією з найскладніших задач держави під час війни. Повномасштабне вторгнення Росії зруйнувало традиційну систему збору демографічних даних: мільйони українців виїхали за кордон, сотні тисяч були переміщені всередині країни, чимало регіонів залишаються окупованими. У результаті неможливо спиратися на звичні методи, які раніше дозволяли прогнозувати демографічну ситуацію. Голова Державної служби статистики назвав терміни та методи оцінки чисельності населення України

Голова Державної служби статистики Арсен Макарчук заявив, що наразі перед відомством стоїть завдання фактично з нуля створити модель, яка дозволить назвати кількість населення України станом на кінець 2025 року.

До 2022 року Держстат користувався методологією, яка базувалася на переписі населення 2001 року. На ці дані накладалися показники народжуваності, смертності та міграції. Війна зруйнувала цю систему: сьогодні немає достовірних джерел щодо виїзду українців за кордон, і ця прогалина робить неможливим точний підрахунок.

«Ми маємо провести цю оцінку де-факто з нуля, коли немає єдиного надійного джерела, яке може нам забезпечити дані», – пояснив Макарчук.

Він визнав, що Україна фактично опинилася у ситуації, коли не відомо, скільки людей реально живе в країні.

За словами Макарчука, для формування нової оцінки Держстат планує застосовувати кілька джерел даних. Це державні реєстри, інформація від мобільних операторів та статистика щодо споживання продуктів харчування. Водночас кожне з цих джерел має свої вади. Наприклад, мобільні дані ускладнені тим, що користувачі мають кілька SIM-карт або змінюють операторів. Банки володіють точними даними про місцеперебування клієнтів завдяки операціям із картками чи відвідуванням відділень, проте у Держстату немає доступу до цієї інформації. Саме тому головне завдання — об’єднати всі доступні показники в єдину модель, яка дозволить створити максимально обґрунтовану оцінку.

«Воно не замінить з собою перепис, але це буде найкраще з того, що наразі можливо», – наголосив Макарчук.

Важливим чинником залишається суспільний запит на такі дані. За словами голови Держстату, щодня надходять численні звернення від органів влади, бізнесу та звичайних громадян. Міністерству освіти й науки потрібна інформація для розрахунку освітніх субвенцій, інші міністерства — для соціальних програм і планування економічної політики.

Макарчук підкреслив, що суспільство найбільше цікавлять три ключові показники: валовий внутрішній продукт, рівень інфляції та чисельність населення разом із його статево-віковим складом.

У цьому контексті Макарчук навів міжнародні оцінки. За даними МВФ, кількість населення України у 2021 році становила близько 41 мільйона осіб. У 2022 році вона скоротилася до 34,5 мільйона, у 2023 році — до 34 мільйонів, а у 2024 році — до 33,3 мільйона. Прогноз на 2025 рік передбачає подальше скорочення до 32,9 мільйона осіб. Інститут демографії та проблем якості життя НАН України оцінює чисельність населення станом на 1 січня 2022 року у 42 мільйони осіб, а на липень 2024 року — у 35,8 мільйона, з яких лише 31,1 мільйона проживали на підконтрольних державі територіях.

Голова Держстату наголосив, що завданням Держстату є надання найбільш точної оцінки на основі неповних і фрагментованих даних. Це стане відповіддю на нагальну потребу суспільства та органів влади, адже демографічні показники прямо впливають на соціальну політику, економічне планування й навіть міжнародні переговори.

Макарчук підсумував, що оцінка не зможе повністю замінити повноцінний перепис, однак у нинішніх умовах вона стане єдиним способом отримати достовірну картину про те, скільки людей нині живе в Україні і як змінюється її демографічна структура.