Ігор Клименко про створення центрів підтримки родин військовополонених та зниклих безвісти: “головне — бути на постійному контакті з родинами”

Війна забирає у людей не тільки дім і спокій, а близьких. Іноді назавжди, а іноді просто на тривалий час невідомості, яка, за словами родичів зниклих безвісти, гірша за смерть. Родини військовополонених та безвісти зниклих українських захисників опиняються в ситуації повної ізоляції: без інформації, чіткого контакту з державою, можливості отримати фахову юридичну, психологічну чи організаційну допомогу. У багатьох випадках саме системний брак комунікації й підтримки з боку держави стає для цих родин найбільш болісним викликом. За відсутності зв’язку з сином, братом, чоловіком чи батьком кожен день перетворюється на безкінечне очікування відповіді з невідомого номеру, електронного листа від штабу, чи хоча б згадки в новинах.

Саме тому рішення про створення нових регіональних центрів підтримки — навіть як тимчасового кроку — є не технічним, а глибоко людяним і політичним актом. Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко оголосив про відкриття центрів підтримки родин військовополонених та зниклих безвісти у Львові, Миколаєві, Вінниці та Харкові. Це рішення стало відповіддю на припинення роботи регіональних консультаційних центрів Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

Ігор Клименко пояснив логіку такого кроку. За його словами, нові центри створюються саме на перехідний період — до того часу, поки в цих регіонах не буде сформовано представництва Координаційного штабу або не відновлять роботу наявні консультаційні центри. Міністр підкреслив, що формування регіональних робочих груп, передбачених постановою Кабінету міністрів №257, ще триває, і цей процес вимагає часу. Однак залишати родини без зв’язку з державними структурами у цей період, за словами Клименка, неприпустимо.

“Створення та функціонування представництв або регіональних робочих груп Координаційного штабу передбачено у постанові Кабінету міністрів України №257. Вони мають працювати у кожній області. Поки триває процес створення цих груп, важливо не переривати комунікацію з рідними військовополонених, зниклих безвісти. Тому й була швидка реакція – створити в Миколаєві, Харкові, Вінниці та Львові такі центри підтримки як тимчасове рішення”, – зазначив Клименко.

Клименко окремо наголосив, що для міністерства не є проблемою забезпечити ці центри компетентними фахівцями — головне, щоб не переривався зв’язок між державою та родинами військовополонених.

“Головне — бути на постійному контакті з родинами”, — наголосив міністр.

У нових центрах, як пояснив очільник МВС, до роботи будуть залучені ті ж структури, що й раніше працювали в межах консультаційних осередків. Йдеться про регіональних представників Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, фахівців Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, слідчих Національної поліції, співробітників Служби безпеки України, юристів.

Обов’язково до роботи центрів долучатимуться й представники військових частин Збройних сил України, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДСНС, тобто — підрозділів, у яких проходив службу зниклий або полонений військовослужбовець. Це потрібно для того, щоб надати родинам якомога більше конкретної, перевіреної інформації про обставини зникнення, місце служби та подальші дії.

Клименко запевнив, що всі структури, які надавали допомогу раніше, продовжать роботу і в межах новостворених центрів підтримки. Основне завдання — не допустити розриву комунікації між родинами і державними органами, навіть у перехідний період.

“Ми зацікавлені в одному — зберігати прямий контакт з родинами військовополонених та зниклих безвісти”, — наголосив міністр.