ІА “ФАКТ” вже писало про те, що в Україні стрімко зростає розрив між експортом і імпортом, і це дедалі більше відчуває кожен українець через зростання цін, девальвацію гривні, скорочення робочих місць і загальну нестабільність. За січень–травень цього року Україна імпортувала товарів на 31,3 мільярда доларів, тоді як експорт становив лише 16,9 мільярда. Торговельний дефіцит фактично подвійний. 3/4 імпортованих товарів “оподатковані”, із середнім податковим навантаженням 0,51 долара на кілограм. Основні постачальники – Китай, Польща та Німеччина.
Три головні групи імпорту – машини (11,9 млрд), хімія (5,2 млрд) і енергоносії (4 млрд) – сформували 2/3 загального обсягу ввезених товарів та понад 70% усіх митних надходжень.
У структурі експорту переважають продовольчі товари (9,7 млрд), метали (1,9 млрд) та техніка (1,5 млрд). Найбільшими покупцями залишаються Польща, Туреччина й Італія. Однак надходження від експортного мита склали лише 121,6 млн грн, що свідчить про незначну фіскальну роль експорту.
Країна дедалі більше залежить від іноземних товарів, тоді як вітчизняний експорт пробуксовує: через війну, втрату логістики, падіння попиту на ІТ та руйнування інфраструктури. У той час як США готуються до нової хвилі торговельного протекціонізму, Україна ризикує опинитися в ще глибшій економічній ізоляції.
Агроекспорт просів, зерновий коридор буксує
Найбільше постраждав агросектор: за перші чотири місяці року продаж зернових упав на 24%, а в натуральному вираженні – пшениці й кукурудзи – більш як на 60%. Причини численні: міни на полях, зруйновані елеватори, логістичні затори на кордонах.
Зерновий коридор через Чорне море, попри запуск власного маршруту після виходу Росії з угоди у 2023 році, працює гірше: цьогоріч у квітні вдалося експортувати лише 5,3 млн тонн продукції, на третину менше, ніж торік. Основні напрямки – Туреччина ($270+ млн), Італія, Іспанія, Єгипет, Нідерланди. Китай практично зник із картини: експорт до нього скоротився з $334 млн до $142 млн.
З єврозони з’явилися нові бар’єри. Торгові преференції 2022 року завершилися в червні. Україна знову змушена торгувати за квотами й митами. Наприклад, безмитні поставки кукурудзи скоротяться з 4,7 млн до 650 тис. тонн, що загрожує втратами на €3,5 млрд щороку.
Метал, ІТ, енергія: три удари по експортному потенціалу України
Металургія стагнує: підприємства зруйновані, попит із боку Китаю падає. У квітні виручка зросла до $397 млн, але не за рахунок обсягів, а через цінову волатильність. Експорт техніки, попри збереження присутності на ринку, залишається мізерним – $1,5 млрд за п’ять місяців.
ІТ-експорт, який на початку війни був одним із рятівних напрямків, скорочується другий рік поспіль. У 2023 році падіння становило 8,5% ($6,7 млрд), а в 2024 – ще близько 4% (до $6,4 млрд). Січень цього року став найгіршим за весь час війни: лише $489–499 млн, що на 22% менше, ніж торік.
Кожен п’ятий ІТ-фахівець виїхав за кордон або перейшов на офлайн-модель в ЄС. Найбільші втрати спостерігаються у сегменті junior/mid‑спеціалістів. FinTech, страхування, платіжні рішення поки не здатні компенсувати втрату основної ІТ-валюти.
Масовані обстріли газової інфраструктури спричинили спад внутрішнього виробництва на 40%. Газові резерви впали до 6 млрд м³ – мінімум за 11 років. Україна змушена імпортувати паливо з Польщі, Словаччини та Угорщини.
Різко зріс імпорт критичних енергетичних товарів на кшталт трансформаторів, генераторів та акумуляторів. Їх закуповують не лише як товар, а і як гуманітарну або оборонну допомогу. Частина з них звільнена від ПДВ та мит.
Бізнеси активно завозять техніку, вантажівки, обладнання – через зруйноване виробництво в країні. А після валютної лібералізації й зняття обмежень активізувався й попит на побутові імпортні товари, зокрема з Китаю та ЄС.
Зовнішня допомога vs інвестори: як Україна тримається на фінансовій голці Заходу
У 2023 році Україна отримала $42,5 млрд міжнародної допомоги, у 2024 – $41,7 млрд, а в 2025-му очікується вже $56,9 млрд. З початку війни надійшло понад $65 млрд у вигляді грантів і пільгових кредитів. 98% цієї підтримки йде на покриття дефіциту бюджету й закупівлю критичного імпорту – енергоносіїв, техніки та медикаментів.
Цьогоріч заплановано $36,9 млрд зовнішніх запозичень. Без них держава не зможе фінансувати ні армію, ні соціальні витрати, ні базові послуги.
Прямі іноземні інвестиції, натомість, обвалилися: у 2024–2025 роках у казну надійшло лише $3,3 млрд, а в січні–лютому 2025-го – $351 млн, що в 3,3 раза менше, ніж у попередньому.
Найперспективніші напрями – defense-tech, енергетика, фармацевтика, агроіндустрія, high-tech рішення. Є поодинокі прориви: так, створено спільний фонд США–Україна для розвитку видобутку критичних мінералів або обіцяний європейський фонд реконструкції на €10 млрд.
У квітні адміністрація Трампа запровадила універсальне мито – 10% на всі імпортні товари, включно з українськими. Для сталі та алюмінію ставка становить 25%. Хоч експорт України до США й незначний – близько $874 млн – нові бар’єри можуть зменшити обсяги ще більше. Перший віцепрем’єр-міністр України назвав ситуацію “жорсткою, але не критичною”.
Після американських рішень Євросоюз оголосив про контрзаходи на $28 млрд імпорту зі США. Сполучені Штати ж наклали тарифи проти ЄС, Китаю, Канади. Україна формально не стала об’єктом обмежень, але в умовах наростаючої торгової війни може постраждати опосередковано: ланцюги постачання ускладнюються, ринки звужуються, а ресурси партнерів перерозподіляються.
Глобальний торговий шок може призвести до падіння цін на метали, зерно й інші ресурси, що вдарить по бюджетних надходженнях і знизить попит на українську продукцію. Падає інтерес інвесторів, посилюється конкуренція, зростає ризик маргіналізації України в нових регіональних альянсах.
“Made in Ukraine” під тиском: як Україна намагається врятувати експорт без преференцій і з мільярдним дефіцитом
На цьому тлі уряд України працює над Національною експортною стратегією до 2030 року. Вона передбачає зростання експорту на 50% за рахунок глибшої переробки, підтримки бізнесу та інституційного супроводу. Діє офіс EEPO (Entrepreneurship and Export Promotion Office), який допомагає підприємствам виходити на іноземні ринки, готувати матеріали та брати участь у виставках.
Експортно-кредитне агентство (ECA) застрахувало експорт на 3,15 млрд грн у першому кварталі цього року – меблі, папір, харчі, пластик продавалися до ЄС. Також агентство працює з банками, страхує ризики, підтримує кредити. Державний Укрексімбанк виконує функцію агента уряду, фінансує бізнес і імпортозаміщення.
Паралельно просувається програма “Made in Ukraine”, що підтримує глибоку переробку, технологічні виробництва, агросектор, машинобудування, енергетику й оборонну галузь. IT та high-tech підтримуються через Diia City, грантові програми й спеціальні умови. Оборонка отримує фінансування напряму через модель Danish Model.
Після завершення безмитних преференцій 5 червня, ЄС запровадив тимчасові квоти для українського експорту в межах Угоди про асоціацію. Тепер більшість агропродукції експортується за принципом “перший прийшов – перший отримав”, а мито застосовується після вичерпання квот. Для кукурудзи, наприклад, квота скоротилася з 4,7 млн до 650 тис. тонн. Уряд ЄС і Україна вже узгодили нову торговельну рамку до кінця року, яка частково зберігає преференції, але на нижчому рівні.
Внаслідок цього українські аграрії ризикують втратити щорічно до €3,5 млрд. Щоб компенсувати ці втрати, уряд України зміщує акцент на глибоку переробку агропродукції – зокрема олійних культур, які мають резерв потужностей і попит у Європі. Стратегія “Made in Ukraine” передбачає підтримку виробництва з більшою доданою вартістю, що дозволить адаптувати експорт до нових реалій.
…Без зовнішньої допомоги дефіцит бюджету (19% ВВП) буде нездоланним без емісії. А це означає неминуче зростання інфляції, тиск на курс гривні, скорочення соціальних програм і втрату довіри інвесторів. Україна опиняється в ситуації, коли виживання економіки напряму залежить від рішень зовнішніх партнерів, а будь-яке зволікання з фінансуванням – не просто ризик, а пряма загроза соціальній і фінансовій стабільності країни.
Тетяна Вікторова
