Економічні

Як “Жабка” підняла польський фондовий ринок

“Жабка” – одна з найбільших мереж продуктових магазинів у Польщі. У великих містах магазини із зеленим логотипом “Żabka” можна побачити майже на кожному кроці, а також вони все частіше з’являються в нових житлових масивах. Мережа займається продажем невеликих продуктів першої необхідності: їжі, напоїв, косметики та товарів для дому. Мережа “Жабка” відома своєю широкою присутністю.

Цими вихідними у Старому Броварі в Познані  відбулося відкриття 10 000-ї “Жабки”. Це найбільший показник серед усіх рітейл мереж Європи.

“Жабка” – одна із знакових польських мереж супермаркетів. Нещодавно компанія провела первинне розміщення акцій на Варшавській Фондовій Біржі (WSE). Ця подія стала знаковою не тільки тому, що популярна польська компанія стала публічною, а й тому, що це може стати серйозним стимулом для позитивних змін на польському фондовому ринку. Тим часом українська мережа АТБ, схожа за масштабами поширення у своїй країні, поки не може розміститися на вітчизняній фондовій біржі, але є сподівання, що вдалий польський приклад рано чи пізно повториться і на нашому ринку.

Як сталося, що польську біржу рятує польський продуктовий магазин

Отже, у жовтні цього року, на 26-у році свого існування, “Жабка” дебютувала на Варшавській Фондовій Біржі, де відбулося публічне розміщення акцій вартістю PLN 6.45 мільярдів. Це найбільше публічне розміщення акцій в Польщі з 2020 року та одне з найбільших в історії WSE. На перший день торгів акції “Жабки” відкрилися за ціною PLN 23, що на 7% вище ніж ціна під час публічного розміщення. Це свідчить про високий інтерес інвесторів до компанії.

Голова правління “Жабки”, зазначив, що дебют на WSE є важливим кроком у реалізації довгострокової стратегії зростання. Компанія планує подвоїти свої продажі до кінцевих споживачів до 2028 року та відкрити приблизно 1,000 магазинів щороку в Польщі та Румунії. Цей дебют також став великим досягненням для довгострокового партнерства “Жабки” з CVC Capital Partners, однією з провідних глобальних компаній у сфері приватного капіталу, яка спеціалізується на приватному капіталі, секундарних інвестиціях, кредитах та інфраструктурі, та управляє активами на суму приблизно 186 мільярдів євро.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Економічне зростання Єврозони: візія Маріо Драгі, екс-очільника європейського центробанку

CVC Capital Partners придбала “Жабку” у 2017 році за приблизно $1,5 мільярда. Зараз, за результатами IPO, капіталізація “Жабки” становить $5,5 мільярда. На ринку обертається лише третина акцій компанії, решта належить керуючому холдингу та інвесторам першого кола. Відбувається активне розширення за межі Польщі: цього року вони відкрилися в Румунії під локалізованим брендом та планують розширюватися в інших сусідніх країнах.

Тобто ми бачимо цілком яскраву історію успіху, як CVC Capital Partners придбала перспективні активи мережі супермаркетів, сприяла зростанню мережі супермаркетів, а потім дозволила їй функціонувати самостійно, зберігаючи частку акцій як винагороду та право власності. Тепер інвестор ще може отримувати прибуток і від сентименту інвесторів відносно жабки як компанія.

Довідково: сентимент інвесторів – або настрій інвесторів – це загальне ставлення або відчуття інвесторів щодо ринку або конкретного активу. Він може бути позитивним, негативним або нейтральним і часто впливає на рішення інвесторів щодо купівлі або продажу активів. Наприклад, якщо більшість інвесторів оптимістично налаштовані, вони можуть активно купувати акції, що призведе до зростання цін.

Сентимент формується на основі різних джерел інформації – новин, аналітики, соцмереж та ін. Позитивні або негативні новини можуть швидко змінити настрій інвесторів. Страх втрат або жадібність можуть призводити до ірраціональних рішень на ринку. Існують різні індикатори, які допомагають вимірювати сентимент інвесторів, – індекси настроїв, обсяги торгів та аналіз тональності повідомлень у соцмережах.

Звичайно, ця подія викликала значний ажіотаж серед польських інвесторів. В останні роки Варшавська фондова біржа перебувала в помітній стагнації. Це не пов’язано із загальним станом економіки країни, як, наприклад, у Китаї. Справа в тому, що потоки капіталу на фондовий ринок були порушені маніпулятивними реформами 2014 року, коли Дональд Туск, будучи прем’єр-міністром на другому терміні, реформував приватні пенсійні фонди, фактично підпорядкувавши їх державі. Ці фонди разом зі страховими компаніями та інвестиційними банками є інституційними інвесторами, які створюють значні фінансові потоки на ринку акцій. Туск змусив їх інвестувати переважно в державний борг, тим самим відрізавши значні потоки капіталу від польського фондового ринку.

З того часу співвідношення фондового ринку до ВВП в Польщі стабільно знижувалося. Якщо в 2013-2014 роках воно складало 40%, то сьогодні лише 23%. Навіть зараз, коли темпи зростання ВВП у Польщі одні з найвищих в Європі, фондовий ринок фактично не розвивається через відсутність зацікавленості інвесторів. Основну частину капіталізації становлять найбільші банки та підприємства енергетичного сектору, які не заохочують інвесторів дивідендами або іншими способами, а просто реінвестують прибуток у виробництво чи державні програми. Вихід “Жабки” на цей стагнуючий ринок – це промінчик сонця у темному царстві для інвесторів та можливість привернути увагу до перспективного ринку.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  В очікуванні чергового траншу МВФ: чи вдасться дійти згоди без девальвації гривні та підвищення податків?

Немає пророка у своїй вітчизні

Минулого року польський приватний поштовий сервіс InPost вирішив випустити акції на Франкфуртській біржі, не розглядаючи можливості подвійного лістингу через супутні складності. Це свідчить про те, що польський фондовий ринок не цікавить внутрішні компанії, не кажучи вже про можливі розміщення за кордоном. Отже, поява нових перспективних компаній – саме те, на що чекав ринок, що здатне змінити ситуацію.

Єдиний негативний аспект у цьому випадку – це перфоманс, падіння акцій “Жабки” після дебюту. Так, акції “Жабки” відкрилися за ціною 21,5 злотих, але за два дні впали на 1,5 злотих, втративши 7%. Це не є незвичайним для новоспечених компаній, адже для свіжих IPO часто притаманно падати, але такий перфоманс міг засмутити інвесторів.

Взагалі перфоманс акцій – їх продуктивність – показує, як добре чи погано акції виконують свої функції на ринку протягом певного періоду. Так, зростання ціни акцій свідчить про позитивний перфоманс, падіння ціни – про негативний. Компанії, які регулярно виплачують дивіденди, можуть бути привабливими для інвесторів. Очевидно, на ціну акцій впливають прибуток і доходи компанії та загальні ринкові умови та економічна ситуація. Сентименти інвесторів, про який йшлося вище, щодо майбутнього компанії також можуть значно впливати на перфоманс.

Можна впевнено стверджувати, що дебют “Жабки” має велике значення для польського фондового ринку та може стимулювати інші компанії до підняття капіталу через публічне розміщення акцій. З огляду на цей приклад, логічно задатися питанням: чому б Україні не створити здоровий функціонуючий фондовий ринок? Важливо уникати ситуації, коли ринок складається з кількох великих компаній, таких як Фоззі, АТБ, Нова Пошта, виробники споживчих товарів та агропромислові підприємства. В Україні є всі умови для створення ефективного фондового ринку з правильним поділом на сектори, що дасть інвесторам широкий вибір.

Тетяна Морараш

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті

Кнопка "Повернутися до початку