Українські стартапи у списку Всесвітнього економічного форума: технології, що визначають епоху

Світові медіа висвітлюють новину про те, що Всесвітній економічний форум оприлюднив список Technology Pioneers 2025 – сотні найбільш інноваційних стартапів із 28 країн світу. Особливої уваги подія заслуговує в Україні, адже до престижного переліку увійшли компанії з вітчизняним корінням – Respeecher та Haiqu. Це не лише галузеве досягнення, а й подія суспільного значення, що має резонанс далеко за межами ІТ-середовища.

Respeecher, заснований українцями Олександром Сердюком, Дмитром Бєлєвцовим та Грантом Рібером, розробляє унікальну технологію синтезу мовлення на основі ШІ, що дає змогу говорити голосом іншої людини. Цю систему вже використовують провідні світові медіаіндустрії: вона стала частиною “Зоряних воєн”, допомогла відтворити голоси культових персонажів, а також була задіяна у відеогрі “Cyberpunk 2077: Phantom Liberty”. Цьогоріч Respeecher отримав особливе визнання: його технології використано у  тричі оскароносному фільмі “Бруталіст”.

Стартап Haiqu, заснований Миколою Максименком та Річардом Гіваном у 2022 році, спеціалізується на підвищенні ефективності квантових комп’ютерів. Працюючи над софтом нового покоління, команда Haiqu вже вийшла на глобальний ринок, залучила $1,6 млн інвестицій та потрапила до списку 11 найперспективніших європейських квантових компаній. Це приклад того, як українські інженери можуть бути на вістрі технологічного прориву, що змінить майбутнє обчислень, медицини, логістики чи енергетики.

У списку Technology Pioneers 2025 поруч з українськими проєктами – компанії, що створюють роботів нового покоління, запускають супутники, працюють над мікроядерними реакторами та демократизацією квантових обчислень. Усі ці напрями – серцевина технологічного розвитку людства на десятиліття вперед.

Отже, маємо справу з інституційним визнанням України в найвищих технологічних колах світу. Адже мова не про рейтинги стартапів на внутрішньому ринку. Йдеться про платформу, яка свого часу відзначила Google (2001), Spotify (2011), Airbnb (2013), Mozilla, Palantir, Dropbox, задовго до того, як вони стали техногігантами. Це ті гравці, які змінили реальність. Тепер поруч з ними – українські технологічні стартапи.

Що означає для нас включення до списку WEF? По-перше, це довіра глобальних інвесторів. Потрапляння до списку відкриває доступ до венчурних фондів, корпоративних партнерств, державних грантів. Це знак якості, “перевірений Давосом”.
По-друге, учасники списку стають частиною нетворку WEF, присутні у панелях за участі президентів, гендиректорів та провідних учених. Це двері у політику і регуляцію, а не просто в ринок.

Від Дарта Вейдера до онкопацієнтів: як українська компанія змінює світ голосу

Технологія Respeecher працює не за принципом синтезу тексту, як у більшості систем (зокрема, Alexa чи ElevenLabs). Вона діє на глибшому рівні: людина вимовляє текст своїм голосом, а система – на основі нейронної мережі – трансформує це мовлення в інший, конкретний голос, зберігаючи емоції, інтонацію, та навіть структуру дихання. У цьому – не просто техніка, а спроба зберегти людське в епосі штучного.

Проте справжня вага Respeecher – у визнанні з боку глобальних гравців. Компанія співпрацює з Lucasfilm і Disney, відтворюючи голос Джеймса Ерла Джонса як Дарта Вейдера в серіалі “Обі-Ван Кенобі”. Сам Джонс, вже у похилому віці, надав ліцензію на використання свого голосу українській команді.

Але тут ідеться не лише про фантастику. У ювілейному проєкті журналу TIME було використано голос Мартіна Лютера Кінга, згенерований на базі виступів, що збереглися. Це не інструмент розваг, а приладдя збереження пам’яті, гуманізації історії. Відтворення голосу діяча, який не міг виступити в сучасному світі, – це акція відповідальності перед минулим.

Технологію застосовують і в медицині, відновлюючи голоси онкопацієнтів, які втратили здатність говорити. У цьому сенсі, як зазначає співзасновник компанії Олександр Сердюк, “наша місія – дати людям повернути себе. Ми відтворюємо не звук, а гідність”.

Але будь-яка визначна технологія стикається з питанням не лише функціональності, а й мораллю. Тут Respeecher проводить чітку етичну межу. Технологія не може бути використана без письмової згоди власника голосу або спадкоємців. У світі, де deepfake-відео політиків імітують вибухи чи голоси президентів, позиція компанії співпадає з позицією культури. Український продукт демонструє, що навіть у цифровому середовищі можливе правове і моральне регулювання, якщо воно базується на повазі до людського.

Кейс Respeecher яскраво демонструє, як українська думка не просто адаптується до глобальних правил гри, а формує їх. Це приклад справжнього технологічного суверенітету – здатності впливати на світову етичну й технічну рамку, а не лише підлаштовуватись під неї. В епоху штучного інтелекту Україна доводить: вона може не тільки оборонятися, а й задавати тон у сфері передових технологій.

Засновником і CEO стартапу Respeecher є Олександр Сердюк, який здобув освіту в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. У 2018 році він разом із Дмитром Бєлєвцовим та американцем Грантом Рібером заснував компанію, яка згодом стала світовим лідером у сфері відтворення голосу за допомогою штучного інтелекту.

Ключову роль у створенні технології voice-to-voice відіграла технічна експертиза Дмитра Бєлєвцова. Його рішення дозволило досягти головного — збереження емоцій, інтонацій і тембру оригінального голосу, що зробило продукт Respeecher унікальним на глобальному ринку.

Навіть під час повномасштабної війни команда Respeecher не припинила роботу в Києві. Попри повітряні тривоги та ракетні удари, вони продовжували розробки, іноді з бомбосховищ. Саме ця стійкість і відданість справі забезпечили компанії довіру провідних голлівудських студій.

Коли світ дізнається, що технологію, яка відновлює голос Дарта Вейдера чи Мартіна Лютера Кінга, створено в місті, яке щодня переживає війну, – він бачить не жертву, а співавтора епохи. Україна постає не об’єктом співчуття, а суб’єктом творення майбутнього.

Квантовий прорив із Києва: як Haiqu готує світ до нової обчислювальної реальності

Коли кажуть про квантові обчислення, дискутують про майбутнє, в якому класичні інструменти перестають працювати. І якщо сьогодні хтось думає, що це виключно проблема лабораторій MIT чи Кремнієвої долини, це велика помилка. Бо той, хто завтра керуватиме квантовими системами, керуватиме ринками, знанням, безпекою та навіть конфліктами. Саме в цій точці – між наукою, обчисленням і геополітикою – з’являється Haiqu, компанії, що увійшла до списку Technology Pioneers 2025.

Сьогоднішні квантові комп’ютери – машини з теоретичною силою, але практичною слабкістю. Нестабільність кубітів, високий рівень шуму, помилковість обчислень не дозволяють застосовувати їх у реальних сценаріях без втрат точності та часу.

І саме тут Haiqu пропонує панацею: розробку middleware – програмного прошарку, що оптимізує взаємодію алгоритмів і квантового процесора, підвищує ефективність, коригує помилки, адаптує програми під особливості конкретного квантового “заліза”. Це не додаток, не сервіс, а фундаментальний інструмент, без якого квантова машина залишається демонстрацією, а не рішенням.

Як пояснює команда стартапу, вони прагнуть зробити квантові обчислення “корисними” вже зараз, а не через 10-20 років.

Що дає квантовий обрахунок, якщо його розблокувати? У медицині він робить можливим точне моделювання взаємодій молекул і білків для створення індивідуальних ліків за лічені секунди. У фінансах – моделювання системної поведінки ринку у кризовий момент із сотнями змінних. У кібербезпеці дозволяє створювати принципово нові методи шифрування, яких не зламати жодним класичним алгоритмом. Нарешті, у логістиці й обороні – оптимізувати рішення у реальному часі, які сьогодні потребують днів.
Усі ці завдання – не академічні ігри, а основа суверенітету держав, конкурентоспроможності корпорацій та безпеки громадян. І якщо для багатьох ці речі наразі звучать абстрактно, то для Haiqu – це вже конкретні інтерфейси, код, симуляції та рішення.

Тетяна Вікторова