Ірак та Пакистан уклали з Іраном угоди щодо постачання нафти й скрапленого природного газу через Перську затоку. Як повідомляє Reuters із посиланням на п’ять джерел, обізнаних із ситуацією, це свідчить про здатність Тегерана контролювати енергетичні маршрути через Ормузьку протоку на тлі війни США та Ізраїлю проти Ірану.
Агентство зазначає, що бойові дії суттєво скоротили експорт енергоносіїв із регіону, який у звичайних умовах забезпечує близько 20% світових поставок нафти та СПГ. Упродовж останніх тижнів США блокували іранські порти, а Іран після намірів повністю перекрити Ормузьку протоку змінив підхід і перетворив її на “контрольований коридор”.
Через те, що більшість іракського нафтового експорту проходить саме через Ормузьку протоку, Ірак став однією з держав, які найбільше постраждали від її закриття. Водночас Пакистан, який намагався бути посередником у конфлікті, зіткнувся зі стрімким подорожчанням пального через залежність від імпорту енергоносіїв із Перської затоки.
У межах домовленостей між Багдадом і Тегераном, про які раніше публічно не повідомляли, у неділю через протоку пройшли два великі іракські нафтовози, кожен із яких перевозив близько 2 мільйонів барелів нафти.
“Наразі його країна працює над тим, щоб отримати згоду Ірану на збільшення обсягів транзиту”, – повідомив представник іракського міністерства нафти.
Цю інформацію Reuters підтвердили ще два співрозмовники – другий представник міністерства нафти Іраку та джерело в судноплавній галузі. Водночас речник іракського уряду не відповів агентству на запит щодо коментаря.
Також, за даними Reuters, до Пакистану зараз прямують два танкери з катарським СПГ у межах окремої угоди між Ісламабадом і Тегераном. До початку війни Пакистан щомісяця отримував приблизно десять партій СПГ, однак тепер країна змушена покривати високий літній попит на електроенергію для кондиціонування повітря.
За словами джерел, Ірак і Пакистан не здійснювали прямих платежів Ірану або Корпусу вартових ісламської революції у зв’язку з транзитом енергоносіїв.
“Катар не брав безпосередньої участі в цих двосторонніх угодах, але він поінформував США перед відправкою вантажів до Пакистану”, – зазначили два джерела в енергетичній галузі.
Міністерства нафти та інформації Пакистану не надали Reuters коментарів. Аналогічно не відповіло й міністерство закордонних справ Катару.
Співрозмовники агентства, знайомі з перебігом переговорів, повідомили, що інші держави також розглядають можливість укладення подібних угод через різке зростання вартості енергоносіїв та проблеми з постачанням, які особливо тиснуть на економіки країн Азії.
До початку війни через Ормузьку протоку щомісяця проходило близько 3 тисяч суден. Нині, за даними судноплавної галузі, обсяги трафіку становлять лише приблизно 5% від довоєнного рівня.
На цьому тлі ціни на нафту марки Brent від початку конфлікту наприкінці лютого зросли більш ніж на 50%, а вартість СПГ у Європі та Азії піднялася приблизно на 35–50%.
Іран заявляє, що прагне й надалі контролювати Ормузьку протоку після завершення війни. Тегеран також вимагає репарацій, скасування санкцій та доступу до заморожених активів у межах можливої мирної угоди.
