Оновлення шкільного харчування в Україні перетворилося на одну з великих змін у системі освіти, де стан харчоблоків, якість обідів і доступ дітей до гарячого харчування під час війни напряму пов’язані з повсякденним життям школи. У цій роботі держава поступово добудовує цілісну модель, у якій ідеться про нову інфраструктуру, стабільне фінансування та розширення охоплення учнів, для яких гаряче харчування має стати звичною частиною навчального дня.
Черговий етап цієї роботи уряд закріпив додатковим розподілом коштів на вже розпочаті об’єкти, готовність яких дає змогу довести модернізацію до завершення. Рішення Кабінету міністрів стосується тих громад, де оновлення їдалень і харчоблоків уже вийшло на практичну стадію і потребує фінансового підсилення, щоб роботи не зупинилися посеред процесу.
Додаткове фінансування для розпочатих об’єктів
9 квітня прем’єр-міністр Юлія Свириденко повідомила, що уряд розподілив ще 46,5 мільйона гривень субвенції громадам України на завершення модернізації шкільних їдалень. Ці кошти спрямували в межах реформи шкільного харчування, яка триває вже кілька років і поступово охоплює дедалі більше навчальних закладів.
Із цієї суми фінансування отримають 19 об’єктів, роботи на яких стартували ще у 2025 році. За словами Свириденко, до переліку включили ті проєкти, які вже мають високий рівень готовності ‒ щонайменше 60%, тому додаткові кошти мають допомогти довести їх до завершення, а не запускати роботи з нуля.
Оприлюднені урядом цифри показують, що оновлення шкільних їдалень і харчоблоків уже набуло відчутного масштабу в громадах. За словами прем’єр-міністерки, загалом модернізовано близько 20% харчоблоків по країні.
Із цього обсягу 188 об’єктів оновили коштом державної субвенції. Ще понад 1,5 тисячі їдалень модернізували за рахунок місцевих бюджетів і за підтримки міжнародних партнерів, що показує ширшу модель фінансування, де державні кошти поєднуються з ресурсами громад та зовнішньою допомогою. Така схема дає змогу пришвидшувати темпи оновлення, особливо там, де місцева влада вже включилася в процес і має готові рішення для ремонту та переоснащення.
Кого вже охоплює шкільне харчування
Розширення інфраструктури уряд напряму пов’язує з доступом учнів до гарячих обідів. За словами Свириденко, шкільне харчування вже отримують учні 1‒11 класів у прифронтових громадах та учні 1‒4 класів в інших областях.
Цей підхід показує, що держава насамперед зосереджується на тих територіях, де потреба у підтримці дітей є особливо гострою, а також поступово розширює програму в інших регіонах. Окремо прем’єр-міністерка окреслила наступну ціль: “Шкільне харчування вже отримують учні 1–11 класів у прифронтових громадах та 1–4 класів в інших областях. Наша мета — з 1 вересня цього року забезпечувати гарячими обідами всіх школярів по всій країні”.
Нинішній розподіл коштів є частиною ширшої реформи, яка стартувала у 2020 році за ініціативи Олени Зеленської. Від початку ця реформа стосувалася не лише оновлення приміщень, а й перегляду підходів до шкільного меню, стандартів харчування, організації кухонь і технічного оснащення їдалень.
Того ж 2020 року Кабінет міністрів ухвалив постанову про план заходів для реалізації змін, а в жовтні 2023 року затвердив стратегію реформування системи шкільного харчування на 2023‒2027 роки. Таким чином, додаткові 46,5 мільйона гривень є частиною довшого процесу, в якому уряд намагається поєднати стратегічні цілі з конкретними рішеннями для громад, де результат залежить уже від темпу завершення робіт і готовності об’єктів приймати дітей.
Чому уряд зосередився на об’єктах з високою готовністю
Логіка нинішнього рішення полягає в тому, щоб не розпорошувати кошти на надто широкий перелік нових проєктів, а підтримати ті об’єкти, де модернізація вже просунулася достатньо далеко. За такого підходу громади, які вклалися в підготовку, ремонти та організацію робіт, отримують шанс швидше ввести оновлені їдальні в експлуатацію й розширити доступ школярів до гарячого харчування.
Для всієї системи це означає практичніший рух до загальнонаціональної мети, яку уряд поставив на початок нового навчального року. Від того, наскільки швидко громади завершать ці об’єкти, залежатиме не лише статистика виконаних робіт, а й повсякденна реальність шкіл, у яких модернізована їдальня стає частиною базових умов навчання.
