2024 рік увійшов в історію як найгарячіший, зафіксований на планеті. Середня температура зросла на 1,5°C порівняно з доіндустріальним періодом. Ця цифра ще кілька десятиліть тому здавалася малоймовірною. На перший погляд, це виглядає тільки як статистика, однак за нею ховається серйозна загроза. Такий температурний рекорд сигналізує про те, що людство вже стоїть на межі кліматичної кризи, наслідки якої можуть бути незворотними. Глобальне потепління змінює природу нашого середовища і водночас провокує частіші посухи, урагани, пожежі, танення льодовиків і підвищення рівня світового океану. Як ці зміни можуть вплинути на кожного з нас?
Світ на межі кліматичної кризи
Зростання температури впливає на кожен аспект життя на Землі. Танення льодовиків прискорює підвищення рівня океану, що загрожує затопленням прибережних міст і цілих країн. Посухи стають довшими, а зливи — інтенсивнішими, що призводить до руйнування інфраструктури та втрати врожаїв. В Австралії, наприклад, вже зараз фіксують масштабні пожежі, тоді як у Південній Азії зливи спричиняють смертельні повені.
Країни, які розташовані ближче до екватора, ризикують втратити придатні для життя території, а глобальний дефіцит води може стати новим каталізатором міжнародних конфліктів.
За даними кліматичної служби Євросоюзу Copernicus, було зафіксовано тривожний рекорд підвищення температури на 1,5 °C у 2024 році. Температура була на 1,6°C вищою, ніж у період 1850–1900 років, коли почалося масове використання викопного палива. Дані метеорологічної служби Великої Британії (Met Office), вказують на те, що середня температура 2024 року становила 1,53°C.Тривогу викликає те, що вперше в історії річна середня температура планети перевищила поріг, який було встановлено Паризькою кліматичною угодою 2015 року як критичний для уникнення найгірших наслідків кліматичних змін.
Прогнози експертів теж невтішні, бо 2025 рік обіцяє бути одним з найтепліших в історії. Адже вже зараз фіксують максимальну концентрацію вуглекислого газу в атмосфері (422 частини на мільйон).
Високі глобальні температури в поєднанні з рекордними глобальними рівнями водяної пари в атмосфері в 2024 році спричинили безпрецедентну спеку та сильні опади, що позначилося майже на кожній країні світу. Так, рекордні 44% планети постраждали від теплового стресу. Саме зміна клімату стала причиною повені у Валенсії, ураганів у США, тайфунів на Філіппінах та посухи в Амазонії.
Лише за кілька місяців минулого року Європа пережила хвилю надзвичайних природних катастроф. Лісові пожежі, які спалахнули у Середземноморському регіоні, знищили тисячі гектарів лісів, залишивши безліч людей без даху над головою. Річки, які традиційно були джерелом життя для регіону, зараз пересихають, а надзвичайно високі температури в Італії та Іспанії досягають рекордних значень. У північних регіонах Німеччини, Бельгії та Нідерландів надмірні дощі викликали катастрофічні повені, що змили цілі міста. Європою бушував безжальний циклон “Борис”, який приніс з собою сильні зливи, вітер, а в деяких регіонах, навіть, снігопади. Так, міста Єсеник і Опава, що у Чехії, пішли під воду, немов Атлантида. Річка Опава вийшла зі своїх берегів, затоплюючи на своєму шляху домівки тисяч жителів. В Єсенику сотні людей евакуювали за допомогою гелікоптерів та човнів. Сильний дощ і вітер залишили без світла понад 63 тисячі домогосподарств. Німеччина не встигла оговтатися від наслідків масштабної повені у червні, як знову нависла загроза підвищення рівня води в Дунаї в районі Пассау, у притоці Дунаю Фільсе і в річці Ізар поблизу Мюнхена. Німецька метеорологічна служба (DWD) прогнозує перші сильні снігопади цього року: у регіонах на висоті понад 1500 метрів очікують випадання до 50 сантиметрів снігу.
За даними World Weather Attribution (WWA) і Climate Central, острівні держави зазнали найбільш руйнівного впливу протягом 150 днів небезпечної спеки.
За даними Світового індексу ризику в WorldRiskReport 2024, країни Азії, Східної Африки та Північної і Південної Америки очолили рейтинг найнебезпечніших країн світу через природні катаклізми. Так у десятку лідерів ввійшли:
- Філіппіни – 46,91;
- Індонезія – 41,13
- Індія – 40,96;
- Колумбія – 37,81;
- Мексика – 35,93;
- М’янма – 35,85;
- Мозамбік – 34, 44;
- Росія – 28,12;
- Бангладеш – 27,73;
- Пакистан – 27,02.
Високі показники, як правило мають менш розвинені країни, які регулярно стикаються з циклонами, повенями, посухами або землетрусами. У багатьох європейських країнах подібний ризик природних лих менший. Наприклад, у Польщі він становить – 4,74, а в Німеччині – 4,1.
У США, які постійно страждають від ураганів, торнадо, повеней та землетрусів, такий показник становить 22,6, що є дуже високим.
Україна в цьому рейтингу займає 94 місце і має середній рівень ризику – 4, 41. Цей показник вказує на той факт, що, хоча для України природні катаклізми є досить рідкісним явищем, однак, це не зменшує впливу ризиків від їх наслідків для країни. Тому показник вразливості країни становить 40, 55.
Як глобальне потепління змінює Україну
Для України наслідки кліматичних змін особливо гострі. Підвищення температури вже вплинуло на екосистеми країни. Ліси на півночі висихають, а Карпати потерпають від нашестя шкідників, які з’явилися через м’які зими. Полісся поступово перетворюється на степ, а чорноземи втрачають родючість через ерозію ґрунтів.
Зміни водного балансу теж критичні. Рівень води у Дніпрі та інших великих річках знижується, що загрожує нестачею води для сільського господарства та питного водопостачання. Наприклад, у серпні 2024 року, внаслідок аномальної спеки та різкого падіння рівня води у річці було зафіксовано зменшення концентрації кисню у воді, що призвело до масової загибелі риби на річці Рось у Білій Церкві.
За інформацією ДСНС влітку 2024 року, суттєво почастішали випадки пожеж різного характеру через значне підвищення температури. Гасити доводилося суху траву, чагарники, ліси, сміття, будівлі та навіть житлові будинки. Лише на одній Миколаївщині було зафіксовано 36 пожеж.
Це літо в Україні відзначилося не лише шквалами рекордної спеки, а й потужними зливами. Така ситуація призвела до:
- локального полягання посівів;
- осипання плодів та ягід з дерев і кущів;
- розповсюдження грибкових захворювань на рослинах.
Все це значно підриває економіку, яка залежить від сільського господарства.
Фахівці Укргідрометцентру впродовж літа фіксували нагрівання поверхні ґрунту до плюс 56-69°С. А температура ґрунту на глибині 10 см сягала плюс 25 °С і вище. Це негативно відзначилося на врожайності цукрових буряків, картоплі та огородніх культур.
Варто також зазначити, що постійні магнітні бурі, викликані змінами у складі атмосфери серйозно впливають на здоров’я людей, провокуючи головні болі, підвищену втому та серцево-судинні захворювання.
Як зміни клімату впливали на хід історії
Кліматичні зміни не є унікальним явищем нашого часу. Протягом історії планети глобальні та регіональні зміни клімату неодноразово змінювали життя народів, ставали причиною великих міграцій, колапсів імперій та навіть виникнення нових цивілізацій.
У період із 1300 до 1850 року Європа, Північна Америка та Азія пережили значне похолодання, яке отримало назву “малий льодовиковий період”. Річки, які раніше ніколи не замерзали (наприклад, Темза в Лондоні), покривалися льодом. Зими стали значно холоднішими, врожаї гинули, що призводило до масового голоду. Наприклад, Великий голод 1315–1317 років, викликаний холодами та дощами, зменшив населення Європи на мільйони. Замерзання річок у Китаї призводило до переселень, тоді як погіршення умов для сільського господарства сприяло зміні династій.
До малого льодовикового періоду Земля переживала період потепління, який помітно вплинув на різні регіони. Під час теплого періоду вікінги змогли колонізувати Гренландію та Ісландію, оскільки клімат дозволяв займатися сільським господарством у цих регіонах. Водночас вони досліджували Америку, яку назвали Вінландом. Тепліший клімат сприяв збільшенню врожаїв, зростанню населення та розвитку міст. Однак із настанням похолодання у XIV столітті колонії вікінгів у Гренландії зникли.
Одна з найзагадковіших історичних катастроф — занепад цивілізації Майя, яка на піку розвитку побудувала грандіозні міста в Центральній Америці. Науковці вважають, що серія тривалих посух стала однією з ключових причин їхнього падіння. Посуха знищила запаси води та знизила врожайність кукурудзи — головного продукту харчування. Це призвело до внутрішніх конфліктів, міграції та покинення міст.
У 1815 році на острові Сумбава (Індонезія) відбулося виверження вулкана Тамбора — одного з наймасштабніших в історії. Викиди попелу настільки щільно закрили сонячне світло, що 1816 рік увійшов в історію як “рік без літа”. Через холодне літо врожаї загинули, почався голод. У США це викликало хвилю міграції людей на захід у пошуках кращих умов.
У період династії Юань Китай пережив масштабну посуху, що знищила урожай і призвела до масового голоду. Саме посуха стала каталізатором селянських повстань, які зрештою підірвали владу монгольської династії в регіоні.
Історія показує, що зміни клімату завжди мали глибокий вплив на людство. Вони змінювали політичні структури, руйнували держави та стимулювали нові відкриття. Сьогодні ми стоїмо перед глобальними викликами, і наші дії визначатимуть, чи будемо ми готові до змін, чи повторимо помилки минулого.
Які перспективи
Науковці попереджають, якщо ми не скоротимо викиди парникових газів у найближчі 10 років, температура може підвищитися ще на 1°C до кінця століття. Це призведе до масового зникнення видів, критичних змін у природних ландшафтах і масової міграції людей. Всі держави мають об’єднатися та вдатися до ефективних дій, аби запобігти катастрофі.
За словами доктора Фрідеріке Отто, співкерівника WWA, наслідки потепління, спричиненого викопним паливом, ще ніколи не були настільки очевидними і руйнівними. Отже, скорочення викидів та перехід на відновлювані джерела енергії, зниження залежності від викопного палива зможуть стати важливим кроком до вирішення проблеми. Екосистема світу потребує серйозного захисту у вигляді природних заповідників та заходів по відновленню лісів і боліт. Впровадження сучасних систем зрошення та очищення води зможуть запобігти кризі нестачі води на планеті.
Однак зрозуміло, що все починається з усвідомлення, якого можна досягти лише підвищенням обізнаності про екологічні проблеми та зміна звичок споживання серед населення. Україна має величезний потенціал для розвитку зеленої енергетики, що може допомогти не лише зменшити викиди, але й зміцнити економіку. Проте ці ініціативи потребують політичної волі, міжнародної співпраці та підтримки громадян.
2024 рік увійшов в історію не лише як найгарячіший рік, але й як рік тривожних попереджень для людства. Підвищення температури на 1,5°C здається незначним, але саме такі, на перший погляд, невеликі зміни здатні запустити ланцюгову реакцію, яка перетворить нашу планету на небезпечне для життя місце. Зміна водного балансу, знищення екосистем, посилення магнітних бурь і кліматичні катастрофи — все це загрожує безпеці України та світу в цілому.
Історія неодноразово демонструвала, як навіть невеликі кліматичні зрушення призводили до голоду, міграцій, економічних колапсів і занепаду цивілізацій. Ці уроки минулого неможна ігнорувати! Без негайної дії глобальне потепління залишить руйнівну спадщину нашим нащадкам, що будуть змушені боротися за виживання в умовах, які ми їм залишимо.
