Керівникам МСЕК загрожує лише стаття про недостовірне декларування, конфіскація статків неможлива: очільник НАЗК

Співробітники медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) можуть бути притягнуті до відповідальності лише за подання недостовірної інформації у деклараціях про майно та доходи, оскільки чинне законодавство не поширює на них норми про конфіскацію необґрунтованих активів. Про це повідомив голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Віктор Павлущик під час телемарафону.

“Відповідно до діючого законодавства, представників МСЕК можна притягнути до відповідальності лише за недостовірне декларування. Є ще два інших елементи – це незаконне збагачення і необґрунтовані активи, як елементи фінансового контролю.

Щоб цих людей можна було притягнути до відповідальності за незаконне збагачення і необґрунтовані активи, треба вносити зміни до Кримінального кодексі та Цивільно-процесуального кодексу. Ми вже працюємо над цим, ми почали готувати зміни до кодексів на виконання рішення РНБО”, –  зазначив Павлущик.

Він також наголосив, що до 2023 року працівники МСЕК не зобов’язані були подавати декларації про доходи та майно.

“Все що стосується статків та активів представників МСЕК, то вони стали декларантами лише у 2023 році. Тобто раніше вони не подавали декларції та не перевірялись НАЗК“, – додав він.

Цього року НАЗК розпочало повну перевірку перших семи декларацій працівників МСЕК, три з яких вже завершено.

Згідно зі статтею 366-2 Кримінального кодексу України (ККУ) “Декларування недостовірної інформації”, порушникам загрожує штраф від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, громадські роботи терміном від 150 до 240 годин, або обмеження волі до двох років. У разі позбавлення волі на той самий строк, також можливе позбавлення права обіймати певні посади чи займатися відповідною діяльністю на строк до трьох років. Конфіскація майна цією статтею не передбачена.

Стаття 368-5 ККУ “Незаконне збагачення” передбачає суворіше покарання – позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років із забороною обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до трьох років.

Водночас у випадку виявлення необґрунтованих активів суд має право конфіскувати їх за позовом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) за процедурою цивільної конфіскації, як пояснили у НАЗК.