Кількість українських біженців у Європейському Союзі стрімко зменшується

Згідно з останніми даними Євростату українські біженці виїжджають з різних країн ЄС, де їм було надано тимчасовий захист під час воєнного конфлікту. Особливо слід відзначити відтік з таких країн:

• Італія (-18 125 осіб; -11,2%),
• Польща (-3 235; -0,3%),
• Естонія (-225; -0,6%),
• Франція (-205; -0,3%);
• Люксембург (-10; -0,2%).

Всього в Європейському Союзі налічується 4 303 115 українців, які користуються тимчасовим захистом, але протягом цього року їх кількість  зменшилася майже на 10 000 осіб.

Найбільшу кількість українських біженців приймали такі країни:

• Німеччина (1 270 150 осіб, 29,5% від загальної кількості біженців в ЄС);
• Польща (951 560 осіб, 22,1%);
• Чехія (381 190 осіб, 8,9%).

Найбільша кількість українців, яка мігрувала у межах європейських країн, переїхала до:

• Німеччини (+18 905, +1,5%);
• Чехії (+8 155, +2,2%);
• Іспанії (+2 830, +1,5%);

Слід підкреслити, що понад 98% осіб, які перебувають в ЄС, є громадянами України, 46,1% осіб – це дорослі жінки, 33,2% – діти і 20,7% – дорослі чоловіки.

 Згідно з опитуванням, проведеним Vox Ukraine у цьому році 64% українців, які залишилися за кордоном, планують повернутися додому. Також більшість тих, хто вже повернувся, хотіли б залишитися в Україні, тоді як лише 7% розглядають можливість повернення назад в країни ЄС. Крім того, було виявлено, що 53% дорослих біженців змогли знайти роботу за кордоном, але майже третина вважає, що їхні навички є менш кваліфікованими, ніж в Україні.

Наведемо ще цікаві дані. 30% сімей, які виїхали із Запорізької області, вирішили повернутися на батьківщину. У Херсонську область повернулася кожна п’ята сім’я, а в Миколаївську – кожна третя. 37% тих, хто виїхав за кордон після масштабної окупації, вже повернулися на Батьківщину. Основною причиною еміграції за кордон було прагнення до безпеки, однак ті, хто повернувся, мали різні мотиви, включаючи близькі стосунки з сім’ями та друзями в Україні, кращі можливості для працевлаштування. Однак близько 10% не повертаються на батьківщину і є внутрішньо переміщеними особами, які зараз живуть в інших регіонах України.

Отже, біженці поступово повертаються в Україну, і це слід розглядати як цінний актив, бо багато з них набули нових навичок, які можуть допомогти нашій країні відновитися, а також значно покращить демографічну ситуацію.