Китай посилює контроль над рідкісноземельними металами: США та ЄС заявляють про загрозу ланцюгам постачання

У жовтні 2025 року Китай розширив експортне ліцензування рідкісноземельних металів, включивши до нього нові елементи та обладнання для їх переробки. Нові правила значно ускладнюють доступ до критичних матеріалів для закордонних виробників і створюють серйозні виклики для оборонної, високотехнологічної та енергетичної промисловості США та Європи. Україна і інші країни, що залежать від глобальних ланцюгів постачання, опиняються перед необхідністю оцінити потенційні економічні та технологічні ризики.

Суть нововведень

З 9 жовтня 2025 року Китай розширив експортні обмеження на рідкісноземельні метали, додавши до контрольного списку нові елементи, такі як гольмій, ербій, тулій, європій та іттербій. Цей крок супроводжувався посиленням перевірок ліцензій на експорт магнітів та обладнання для переробки рідкісноземельних металів. Згідно з новими правилами, експорт цих товарів можливий лише за умови отримання ліцензії, що значно ускладнює доступ до критичних матеріалів для закордонних споживачів, зокрема в оборонній та напівпровідниковій промисловості. В окремому пресреліз міністерство також додало до контрольного списку десятки одиниць обладнання для переробки рідкісноземельних елементів.

Китай і рідкісноземельні метали: торговельна напруженість із США

Ці нововведення стали безпосереднім контекстом для загострення торговельної напруженості між Китаєм та США. Обмеження на експорт рідкісноземельних металів і пов’язане з ними обладнання для переробки не лише ускладнюють доступ закордонних компаній до критично важливих матеріалів, а й стають політичним інструментом у двосторонніх економічних переговорах. Саме на цьому тлі Пекін відреагував на нові тарифи Дональда Трампа, охарактеризувавши їх як непослідовні та такі, що демонструють подвійні стандарти, водночас підтвердивши своє право контролювати експорт стратегічних ресурсів.

У відповідь на кроки Китаю Трамп запровадив додаткові 100% тарифи на китайські товари, що експортуються до США, а також оголосив обмеження на експорт критичного програмного забезпечення з 1 листопада 2025 року. Відновлення торговельної напруженості негативно вплинуло на ринки: акції провідних американських технологічних компаній впали, а компанії, що залежать від китайського виробництва рідкісноземельних металів і магнітів, опинилися під тиском.

Китай пояснив свої обмеження безпековими міркуваннями щодо військового застосування рідкісноземельних матеріалів та реакцією на дії США після переговорів у Мадриді. Міністерство комерції Пекіна підкреслило, що обмеження не є повною забороною експорту: заявки на постачання для цивільного використання, що відповідають правилам, будуть схвалені.

На сьогодні Китай виробляє понад 90% оброблених рідкісноземельних металів та магнітів у світі. До 17 ключових елементів відносяться матеріали для електромобілів, авіадвигунів та військових систем. Нині обмеження охоплюють 12 елементів, включно з недавно доданими: гольмій, ербій, тулій, європій і іттербій.

Реакція США та ЄС

Нові обмеження Китаю на експорт рідкісноземельних металів і обладнання для їх переробки викликали різку реакцію Вашингтона та Брюсселя. У США офіційні представники назвали ці заходи “глобальним захопленням ланцюгів постачання” та “стратегічним захопленням влади”, підкреслюючи, що контроль Китаю над критичними матеріалами може створити структурну вразливість для ключових галузей економіки, зокрема оборонної та високотехнологічної.

Адміністрація Трампа уже оголосила про плани збільшити інвестиції у стратегічні підприємства США та розвивати власне виробництво рідкісноземельних металів і магнітів. Це включає створення нових ланцюгів постачання, інвестиції в технології переробки та стимулювання внутрішньої промисловості, аби зменшити залежність від Китаю у критично важливих секторах.

У Європейському Союзі нові правила Китаю також спричинили стурбованість. Брюссель розглядає кілька стратегічних кроків: координацію політики з США та іншими країнами G7, диверсифікацію джерел постачання рідкісноземельних металів, а також розвиток власних технологій переробки. ЄС підкреслює необхідність спільного реагування, аби знизити ризики для промислових і оборонних секторів, що залежать від китайських поставок.

Аналітики відзначають, що така реакція США та ЄС демонструє усвідомлення глобальної стратегічної вразливості західних економік і підкреслює, що контроль Китаю над рідкісноземельними металами стає не лише економічним, а й геополітичним інструментом. Дії Пекіна фактично змушують союзників шукати альтернативні постачання, інноваційні технології та внутрішню промислову автономію, аби знизити залежність від одного постачальника критично важливих ресурсів.

США: економічна примусова політика та стратегічна вразливість

Представники адміністрації Дональда Трампа, зокрема міністр фінансів Скотт Бессент та торговий представник Джеймсон Грір, різко засудили дії Китаю, назвавши їх “економічним примусом”, що може призвести до глобального економічного відокремлення від Китаю. Вони підкреслили, що нові правила, які вимагають ліцензій для експорту навіть незначних кількостей китайських рідкісноземельних елементів, створюють серйозні загрози для глобальних ланцюгів постачання, зокрема в таких високотехнологічних галузях, як штучний інтелект та електроніка.

Також зазначено, що ці дії Китаю можуть серйозно вплинути на економічний прогноз США. Губернатор Федеральної резервної системи Стівен Міран попередив, що відновлення торгових напружень між США та Китаєм, зокрема через обмеження експорту рідкісноземельних металів, становить значний ризик для економічного зростання США.

Має право на існування і думка експертів про те, що все, що відбувається нині довкола Китаю є результатом його цілеспрямованої стратегії протягом останніх півстоліття. Вони відзначають, що це – шлях до монополізації: Захід поступово передав увесь ланцюг постачання рідкісноземельних елементів своєму головному геополітичному супернику.

Рідкісноземельні метали, на думку аналітиків, стали геополітичним інструментом надзвичайної сили, здатним впливати на промислові та технологічні процеси у всьому світі. Приклад 2010 року, коли Китай припинив експорт рідкісноземельних металів до Японії та обмежив квоти на 40% у глобальному масштабі, на думку експертів, показав потенціал такого контролю, проте Вашингтон тоді не відреагував достатньо рішуче.

Експерти підкреслюють, що зараз Захід опинився у становищі глибокої вразливості, адже відновлення повноцінної промислової екосистеми з виробництва рідкісноземельних металів потребує років, тоді як Китай на її розвиток використав десятиліття. Вони порівнюють цю ситуацію з історією з розробкою атомної бомби у США, коли завдяки розвідданим СРСР створив власну бомбу надзвичайно швидко. На думку аналітиків, зараз США та їхні союзники змушені терміново відновлювати технологічний паритет і промислову незалежність.

Попри гучні обіцянки Трампа “золотих гір” через тарифи, експерти відзначають, що реальність виявилася іншою: США опинилися у позиції слабкості та змушені наздоганяти Китай і виправляти ситуацію. Водночас вони бачать ознаки того, що у західних столицях починає формуватися усвідомлення необхідності кардинальних змін. Національна оборонна стратегія США передбачає амбітний план до 2027 року – побудувати повний ланцюг постачання від руди до магнітів, що дозволить забезпечити оборонні потреби країни без залежності від Китаю.

Аналітики підкреслюють, що ця ситуація виходить далеко за межі тимчасового торговельного спору: це геополітична шахова партія, у якій на кону стоїть майбутнє технологій та глобального впливу. Абсолютний контроль Китаю демонструє, на їхню думку, глибоку економічну уразливість США та посилає чіткий сигнал: Захід мусить враховувати позицію Пекіна, інакше ключові галузі промисловості опиняться під серйозною загрозою.

Висновок експертів однозначний: США та Захід стоять на критичному перехресті. Потрібно заново будувати промислову екосистему, впроваджувати інновації та розробляти нові технології, які дозволять обійти існуючі вузькі місця, а також формувати нові альянси в умовах складної геополітичної обстановки. Це робота на ціле покоління, але діяти потрібно максимально швидко. Відновлення промислової та технологічної незалежності визначатиме геополітичний і технологічний порядок на залишок XXI століття.

Європейський Союз: стратегічна вразливість та необхідність диверсифікації

Європейські аналітики, зокрема з MERICS, зазначають, що нові обмеження Китаю на експорт рідкісноземельних металів та магнітів мають серйозні наслідки для європейських компаній. Ці заходи можуть призвести до перебоїв у постачанні критичних матеріалів, необхідних для виробництва електричних автомобілів та інших передових технологій. Експерти підкреслюють, що це є нагадуванням про необхідність зменшення залежності від Китаю та розвитку внутрішніх джерел постачання.

Аналітики Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) вказують, що нові обмеження Китаю на експорт рідкісноземельних металів та магнітів є найсуворішими на сьогодні і мають серйозні наслідки для ланцюгів постачання оборонних технологій у США. Вони зазначають, що ці заходи є частиною стратегії Китаю щодо використання своєї домінуючої позиції на ринку рідкісноземельних металів як інструменту економічного та геополітичного впливу.

Водночас експерти з SFA Oxford підкреслюють, що ці обмеження можуть призвести до значних перебоїв у постачанні критичних матеріалів, що, в свою чергу, може прискорити процес глобального економічного відокремлення від Китаю. Вони наголошують на необхідності диверсифікації постачань та розвитку альтернативних джерел рідкісноземельних металів.

Вплив на Україну

Україна, хоча і не є основним споживачем рідкісноземельних металів, може відчути побічні ефекти цих обмежень. Зростання цін та нестабільність у постачаннях можуть вплинути на вартість технологічної продукції, зокрема в галузях, пов’язаних з високими технологіями та відновлювальною енергетикою. Крім того, глобальна економічна напруженість може мати вплив на інвестиційний клімат та економічне зростання в Україні.

Отже, кроки Китаю щодо обмеження експорту рідкісноземельних металів демонструють його здатність використовувати економічні важелі для досягнення геополітичних цілей. Ці дії підкреслюють необхідність для країн Заходу, зокрема США та ЄС, розвивати альтернативні джерела постачання та інвестувати в технології переробки, щоб зменшити залежність від Китаю. Для України важливо стежити за розвитком ситуації та оцінювати потенційні ризики та можливості, що виникають у зв’язку з цими змінами на глобальному ринку.