Західні офіційні особи представили масштабний план створення “гарантійних” сил для посилення безпеки України на тлі триваючої російської агресії. Його ініціаторами стали Велика Британія та Франція, які цього тижня винесли стратегію на обговорення з європейськими лідерами під час екстреної зустрічі в Парижі.
Документ розроблений у відповідь на початок мирних переговорів між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним та враховує побоювання, що Вашингтон може відійти від українського питання й припинити підтримку одразу після укладення угоди про припинення вогню.
План передбачає кілька ключових заходів, спрямованих на забезпечення стабільності в Україні.
Розміщення європейських військ
Як зазначає видання The Guardian план передбачає розгортання до 30 000 європейських військових у великих містах України, портах і на критично важливих об’єктах інфраструктури. За даними видання The Telegraph, Полтава, Кривий Ріг та Дніпро розглядаються як потенційні місця дислокації. Важливо, що ці сили не будуть дислоковані на сході України, аби уникнути прямого зіткнення з російськими військами. Британське видання акцентує, що Росія протягом майже трьох років війни систематично завдавала ударів по енергетичній інфраструктурі та інших критично важливих комунальних об’єктах України. Захист цих об’єктів має стати ключовим не лише для забезпечення стабільного функціонування країни зараз, але й для її майбутнього відновлення після завершення війни.
Технічний моніторинг кордону
За даними видання The Times, для ефективного контролю за ситуацією на українських кордонах планується використання засобів розвідки, спостереження та збору даних. Це включає розвідувальні літаки, безпілотники та супутники, що дозволять отримувати повну картину ситуації. Важливим завданням є забезпечення безпеки українського неба, що дозволить відновити цивільні авіарейси. Це передбачає розміщення повітряного патрулювання та, ймовірно, розгортання винищувачів Typhoon для виявлення та нейтралізації потенційних загроз.
Механізм швидкого реагування
Хоча основні сили будуть європейськими, план підкреслює важливість американської підтримки. Літаки США, дислоковані в Румунії та Польщі, стануть резервом швидкого реагування, готовим до втручання в разі ескалації. Крім того, значні сухопутні сили розмістять уздовж східного флангу НАТО, щоб бути готовими до негайного розгортання. (The Guardian)
Ця ініціатива з’явилася на тлі побоювань щодо можливих змін у політиці США, особливо після недавніх заяв президента Дональда Трампа, який висловлював сумніви щодо подальшої підтримки України. Європейські лідери, зокрема прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та президент Франції Еммануель Макрон, планують обговорити цей план із Трампом, щоб забезпечити стійку американську підтримку.
Один із європейських посадовців у коментарі The Telegraph зазначив, що НАТО доведеться обговорити питання статті 5 свого статуту, яка передбачає, що напад на одного члена Альянсу є нападом на всіх.
Хоча поки що не очікується, що цей пункт поширюватиметься на європейські війська, дислоковані в Україні, деякі країни наполягатимуть на тому, щоб гарантії безпеки зберігалися в разі можливої російської атаки на їхню територію у відповідь на розміщення контингенту.
Однак ця ініціатива викликає серйозний спротив Росії. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров відкрито відкинув можливість розміщення військ НАТО в Україні, вважаючи це провокаційним кроком, який може ще більше загострити регіональну ситуацію.
Таким чином, запропоновані «гарантійні» сили є стратегічною ініціативою європейських держав, спрямованою на зміцнення безпеки України та стримування подальшої агресії, водночас враховуючи складний геополітичний баланс між США та Росією.
Інформацію про стратегічний план підтвердила і редакторка з питань оборони видання The Times Лариса Браун у мережі Х, додавши, що дискусії між союзниками тривають, а остаточні рішення можуть бути ухвалені найближчим часом.
Важлива не кількість, а ефективність військ
Директор Центру досліджень безпеки Французького інституту міжнародних відносин Елі Тененбаум в інтерв’ю Радіо Свобода, зазначив, що раніше оцінював чисельність потенційних миротворчих сил в Україні на рівні 40 тисяч осіб. Водночас він підкреслив, що справа не стільки в конкретній кількості військ, скільки в їхній ефективності.
За його словами, концепція кількох сухопутних бригад із обов’язковою повітряною підтримкою є ключовою. Головне завдання полягає в тому, щоб створити для Росії очевидну загрозу: будь-яке відновлення агресії означатиме зіткнення не лише з Україною, а з набагато потужнішою військовою силою. Такий підхід, на його думку, має стати дієвим стримуючим фактором.
Європейські спецслужби стурбовані можливістю, що Дональд Трамп може погодитися на вимогу Володимира Путіна щодо виведення американських військ із Східної Європи. Це побоювання виникло через заяву російського президента ще в 2021 році, коли він наполягав на виведенні американських військ з країн НАТО, які приєдналися до альянсу після 1990 року.
Таке рішення, на думку військових експертів, може мати серйозні наслідки для безпеки регіону: без американської підтримки країни Балтії можуть стати мішенню для агресії з боку Росії, а Польща — для потенційного воєнного конфлікту. У Римі також висловлюють занепокоєння щодо виведення військ США з Косова, що може призвести до дестабілізації на Балканах. Згідно з оцінками німецьких дипломатів, такий розвиток подій виглядає досить ймовірним.
Ці побоювання є основною причиною для ініціативи Європи щодо розгортання “гарантійних” сил в Україні, аби забезпечити стабільність і безпеку країни в разі зміни американської політики. Цей план передбачає введення до 30 000 європейських військових в ключові міста та на важливі об’єкти інфраструктури України, а також зміцнення технічного контролю за кордоном з використанням сучасних засобів розвідки та безпеки.
