Компенсації за збитки війни: як правильно подавати заяви та уникнути втрати права на виплати

Актуальність теми компенсацій за шкоду, завдану війною, важко переоцінити, оскільки тисячі українців вже втратили житло, майно та джерела доходу, і питання фіксації цих збитків у міжнародних реєстрах визначатиме можливість отримання виплат у майбутньому. Проблематика подачі заяв до Міжнародного реєстру збитків (RD4U) пов’язана не лише з технічними аспектами оформлення, але й з правильною класифікацією категорій збитків та забезпеченням доказової бази для майбутньої Компенсаційної комісії. Без належного розуміння процедур та вимог існує ризик, що значна частина громадян може втратити право на компенсацію, навіть якщо їхнє житло або майно були зруйновані.

Голова профільного парламентського комітету Олена Шуляк пояснила, що RD4U є першим і обов’язковим етапом міжнародного компенсаційного механізму, на основі якого Компенсаційна комісія в майбутньому визначатиме розміри виплат. Вона зазначає, що на сьогодні українці вже подали майже 90 тисяч заяв у 14 категоріях, проте значна частина громадян допустилася типових помилок, через які збитки не були належно зафіксовані, і наголошує, що ці помилки можуть стати причиною повної втрати права на компенсацію.

Нардеп нагадала, зараз у RD4U громадяни–фізособи можуть подавати заяви про збитки у наступних категоріях:

А1.1 — вимушене внутрішнє переміщення;

А2.1 — смерть близького члена сімʼї;

А2.2 — зникнення безвісти близького члена сімʼї;

А2.3 — серйозні тілесні ушкодження;

А2.4 — сексуальне насильство;

А2.5 — катування, або нелюдські чи такі, що принижують гідність, види поводження або покарання;

А2.6 — позбавлення свободи;

А2.7 — примусова праця або служба;

А2.8 — насильницьке переміщення або депортація дітей;

А2.8 — насильницьке переміщення або депортація дорослих;

А3.1 — пошкодження або знищення житлового нерухомого майна;

А3.2 — пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна;

А3.3 — втрата житла або місця проживання;

А3.6 — втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях.

Водночас Шуляк виділяє кілька найбільш поширених проблем, з якими стикаються заявники. Серед них вона називає плутанину між категоріями заяв, наприклад, A3.1, що стосується пошкодженого або знищеного житла, і A3.3, яка передбачає втрату житла або місця проживання. Вона також зазначає, що громадяни часто подають одну заяву на всю родину, тоді як кожен член сім’ї має подавати власну заявку. Крім того, заявники не завжди вказують орієнтовну суму збитків і не пояснюють логіку її розрахунку, а часто не додають документальні підтвердження проживання, особливо якщо вони не були офіційно зареєстровані за конкретною адресою.

Окрема група проблем стосується майна на тимчасово окупованих територіях. Шуляк підкреслює, що багато людей уникають подачі заяв, оскільки не можуть підтвердити факт знищення житла, хоча існує спеціальна категорія A3.6, що охоплює втрату доступу або контролю над майном. Вона наголошує, що навіть у таких випадках необхідно подавати заяву, оскільки фіксація збитків у реєстрі створює основу для майбутньої компенсації.

Нардеп підкреслює, що непідтверджене право власності не є абсолютною перепоною для подачі заяви, і важливо хоча б зафіксувати спробу його реєстрації. Відремонтоване житло також не позбавляє права на подання заяви, однак необхідно додавати докази виконаних ремонтних робіт. Навіть без повного пакета документів подачу потрібно здійснювати, надаючи максимум доступної інформації, оскільки RD4U лише фіксує збитки, а рішення про виплати ухвалюватиме окрема міжнародна Компенсаційна комісія.

Ще однією причиною помилок, за словами Шуляк, є цифровий формат подачі. Подати заяву можна виключно через портал “Дія” у персональному кабінеті, а сам додаток надає лише перелік категорій, але не дозволяє завершити подачу всередині застосунку.

За словами Шуляк, наприкінці 2025 року до RD4U було допущено і юридичних осіб, зокрема бізнес та державні установи, але механізм роботи міжнародної Компенсаційної комісії лише формується.

“Подати заяву може бізнес або державна установа — керівник, який зазначений у ЄДР. Керівник для подання заяви зможе призначити представника в “Дії”. Щодо безпосередньо категорій, то йдеться про B1.1, C1.1 — “Пошкодження або знищення критичної інфраструктури”, B1.2, C1.2 — “Пошкодження або знищення не критичної інфраструктури”, C3.1 “Пошкодження, знищення або втрата активів”, — повідомила Шуляк.

Також вона нагадала, що в грудні 2025 року у Гаазі було підписано Конвенцію про створення Компенсаційної комісії, а, за оцінками Офісу Президента, практична робота комісії може розпочатися у 2026 році, а перші рішення очікуються наприкінці 2026 або на початку 2027 року. Це підкреслює важливість подачі заяв навіть зараз, оскільки навіть неповна або частково підтверджена інформація може стати вирішальною для отримання компенсації у майбутньому.