Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордери на арешт трьох ключових фігур, що опинилися в епіцентрі світової політичної уваги: прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху, колишнього міністра оборони країни Йоава Галанта та лідера ХАМАС Мохаммеда Дейфа. Їх звинувачують у скоєнні воєнних злочинів та злочинів проти людяності. Ця новина стала сенсаційною, викликавши хвилю реакцій від урядів, міжнародних організацій та світових медіа.
Рішення МКС швидко стало точкою розколу в міжнародній спільноті. Ізраїль і США, які не визнають юрисдикцію суду, різко засудили цей крок, назвавши його політично вмотивованим. Європейська преса натомість демонструє широкий спектр оцінок — від підтримки дій суду до критики його можливих наслідків. Інші регіони світу також активно реагують, висловлюючи як підтримку, так і стриманість.
The Times – Великобританія. На думку лондонської The Times, це контрпродуктивний крок:
“Ізраїльтяни все ще травмовані подіями 7 жовтня, і багато хто інстинктивно захоче зайняти кругову оборону і захистити свого прем’єр-міністра від інституції, яку вони вважають далекою, ворожою – і налаштованою лише на те, щоб зганьбити. їхню країну, яка опинилася під ударом. Немає жодних сумнівів у тому, що ні в чому не винним мешканцям Гази, серед яких тисячі дітей, минулого року довелося пройти через величезні страждання.
Проте форум, на якому мають вестись обговорення та розслідування ізраїльської політики та дій тих, хто її визначає, – це ізраїльська юстиція. А показний маневр МКС, який вирішив обрушити на Ізраїль свої юридичні механізми, ясності не внесе, але лише підкине дров у вогонь”.
Le Soir – Бельгія. Брюссельська Le Soir бачить у цьому крок, зроблений у правильному напрямку:
“Можна припустити, що палестинці, які стали жертвами кричущих дій Ізраїлю в секторі Газа, із задоволенням, але також і скепсисом поставилися до оголошення про ордер на арешт.
… Вони здогадуються, що ще нічого не відбулося і що вистава, в ході якої ізраїльський прем’єр-міністр з’явився б перед суддями в Гаазі, швидше за все, ніколи не відбудеться. … Тим не менш, ці ордери на арешт, видані з таким зволіканням через сильний тиск на МКС, є довгоочікуваним початком міжнародного правосуддя. Це щось, що виходить (просто) за межі символічних жестів. Це – прем’єра, адже ніколи раніше лідери держав, які вважаються частиною “Заходу”, не зазнавали такої ганьби”.
De Telegraaf – Нідерланди. Амстердамська De Telegraaf обурена до межі:
“Міжнародний кримінальний суд, схоже, ігнорує той факт, що Ізраїль бореться проти варварського терористичного угрупування, яке поклялося вбивати, ґвалтувати і брати в заручники громадян Ізраїлю – доти, доки Ізраїль не буде стертий.
… Реалізуючи своє законне право на самооборону, Ізраїль має справу з ворогом, який відкрито використовує людей як живий щит. …Все це, очевидно, зовсім не цікавить Кримінальний суд. Той факт, що банда вбивць з ХАМАС із тріумфуванням відреагувала на повідомлення про видачу ордерів на арешт, говорить сам за себе”.
Frankfurter Allgemeine Zeitung – Німеччина. Ставлячи на дошку Ізраїль і ХАМАС, Міжнародний кримінальний суд підриває свій авторитет, – обурена Frankfurter Allgemeine Zeitung:
“Жодного публічного слова про геноцидальний терористичний напад, від якого захищається Ізраїль. Одним махом та щедрою рукою суд виписує ордери на арешт масових убивць та членів уряду демократичної правової держави. Кримінальному суду не варто дивуватися, якщо раніше вірні йому західні держави відмовляться сприймати його серйозно, а вороги правничий та свободи, навпаки, вітатимуть його криками, повними тріумфу.
Це загрожує новим розколом – з вини суду, статут якого посилається на спільні пута всіх народів і висловлює стурбованість тим, що ця тендітна мозаїка може бути зруйнована в будь-який момент. Саме так воно і відбувається!”.
Politiken – Данія. Як має діяти на тлі цього рішення Копенгаген, роз’яснює газета Politiken:
“Те, що Данія має наслідувати наказ і заарештувати Нетаньяху, якщо він в’їде в країну, – само собою зрозуміло. … Данія всеосяжно підтримала Ізраїль після терористичних дій ХАМАС 7 жовтня та виступила за право Ізраїлю на самооборону. Але що думати зараз, коли найвища юридична інстанція гуманітарного міжнародного права звинувачує керівників країни у тяжких злочинах? Чи має це мати наслідки для нашої політики? Відповідь – так. До того, як Біньямін Нетаньяху капітулює або справа завершиться якось інакше, ми маємо заморозити підтримку Ізраїлю. Як економічну, і дипломатичну”.
Libération – Франція. Європа навряд чи зможе ігнорувати думку Сполучених Штатів з цього питання, – пророкує головний редактор паризької Libération Дов Альфон:
“Французьке МЗС, яке любить висловлюватися загадково, заявило, що Франція “завжди підтримувала” заходи МКС, але видача цих ордерів на арешт є “складним правовим питанням” – і тому ситуація вимагає “деяких заходів обережності в юридичному розумінні”.
Звичайно ж, розуміти це слід зовсім навпаки: з правової точки зору все ясно, а ось необхідні запобіжні заходи мають складний політичний характер. Оскільки США ще до вступу Дональда Трампа на посаду президента абсолютно однозначно відхилили легітимність цих ордерів на арешт з боку МКС, важко уявити, що Великобританія – або Франція – і справді заарештують Нетаньяху і тим самим ризикнуть поставити під загрозу постачання зброї Україні чи блоку НАТО”.
