Кремль знову намагається виграти час, відповідаючи на ініціативу США про 30-денне припинення вогню рішучим “так, але…”. Росія погоджується говорити про перемир’я, однак висуває умови, які можуть заблокувати будь-який реальний прогрес. Тим часом США посилюють санкційний тиск, змушуючи Москву робити вибір: погодитися на паузу чи ще більше зануритися у війну. Західні лідери розчаровуються в дипломатичних маневрах Кремля, а Україна готується до можливих змін на фронті. Чи зможе дипломатія зупинити війну, чи це чергова ілюзія миру? Про це – в нашому огляді зарубіжних медіа.
Санкції без фанфар: як Трамп стискає Росію в дипломатичних лещатах
Агенція Bloomberg уважає, що США тихо підсилюють санкційний тиск на Росію, щоб домогтися згоди Кремля на 30-денну зупинку вогню. Bloomberg уважає, що Адміністрація Трампа навмисно не акцентувала на завершенні терміну дії ліцензії, яка дозволяла певним російським банкам отримувати платежі в доларах (так звана General License 8). Нагадаємо, що ця ліцензія діяла з лютого 2022 року. Рішення про припинення ліцензії було закладено ще адміністрацією Байдена, яка скоротила термін чинності до 12 березня, що ускладнить доступ російських фінансових установ, зокрема Сбербанку, ВТБ, Альфа-банку та інших, до платежів у доларах.
На думку експертів, такий крок значно ускладнить надходження доходів від російського експорту нафти та газу. Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що Вашингтон готовий до подальших санкцій, щоб тиснути на Росію. Водночас вплив нового обмеження поки що неясний, оскільки покупці російської енергії могли заздалегідь підготуватися до нього або знайти альтернативні способи оплати.
“Військовий злочинець Путін не може грати жертву” – пише видання Politico. І додає: “яструби Республіканської партії тиснуть на Путіна щодо припинення вогню”.
У своїй оглядовій статті Politico акцентує на тому, що республіканці, які виступають за жорстку лінію щодо Росії, критикують Путіна за перешкоджання мирним переговорам. Хоча російський лідер не відкинув запропоноване припинення вогню, він висунув низку умов, які ускладнюють досягнення угоди.
Сенатор Джон Корнін у мережі Х написав: “Путін не хоче миру, він хоче завоювань“. Конгресмен Джо Вілсон додав: “Президент Трамп люб’язно запропонував Путіну вихід із цього божевілля. Проблема в тому, що Путін не хоче миру, він хоче України“.
Президент Трамп зазначив, що російський лідер зробив “перспективну” заяву, але її недостатньо для завершення війни, та натякнув на можливість зустрічі з Путіним.
Республіканці, які підтримують Україну, зокрема Дон Бекон, розкритикували Кремль за гальмування перемовин і закликали до жорсткіших санкцій проти Москви. Водночас Трамп вагається між підтримкою Києва та пошуком компромісу з Путіним, що створює напругу серед його однопартійців.
Politico робить цілком коректні наголоси у витлумаченні причин російсько-української війни. Видання зазначає: Кремль виправдовує своє вторгнення в Україну тим, що нібито хоче “звільнити” країну від “нацистів” — звинувачення, яке не має жодних підстав. Насправді ж мета Росії — знищити український уряд і захопити значні території. Україна та її союзники це розуміють і продовжують підтримувати її оборону.
Путін балансує між “так” і “ні”
Авторитетне британське видання The Guardian пише про реакції ключових акторів на путінські заяви щодо перемир’я. Зокрема, видання зазначає, що російський президент намагається уникати прямого відхилення пропозиції Трампа і зберігати баланс між тим, щоб не ігнорувати заклик Трампа до миру і нав’язати свої жорсткі вимоги для продовження переговорів. The Guardian зазначає, що Путін висловлює сумніви щодо запропонованого США плану припинення вогню в Україні і заявляє при цьому, що підтримує ідею, але ставить умови, такі як припинення мобілізації та зупинка постачання західної зброї до Києва. Він зазначає, що Україна прагне перемир’я через труднощі на полі бою, і що це питання потребує обговорення з США, зокрема з Трампом. Своєю чергою Зеленський відкидає позицію Путіна як маніпуляцію і звинувачує його в намірі продовжити війну.
Трамп, у свою чергу, заявляє, що готовий до переговорів з Путіним і нагадує про можливі фінансові санкції для Росії у разі відмови від перемир’я. Великобританія своєю чергою підкреслює, що не можна ставити умови для припинення вогню, а підтримка України з боку партнерів є непохитною.
Келлог – “не той калібр” для Москви
Німецьке видання Die Welt пише, що Росія повідомила США про своє небажання, аби спецпредставник США з питань України та Росії, Кіт Келлог, продовжував брати участь у переговорах щодо завершення війни в Україні. Російський представник зазначив, що Келлог, колишній американський генерал, надто близький до України і не відповідає вимогам Росії для ведення переговорів, характеризуючи його як “не той тип” і “не той калібр”. Видання повідомляє також, що наслідний принц Саудівської Аравії Мохаммед бін Салман у телефонній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним знову запропонував допомогу своєї країни в сприянні діалогу та підтримці політичного вирішення війни в Україні.
У своїй колонці “Він ще не хоче миру” для “Die Zeit” Майкл Туман зазначає, що Росія завжди заявляла про готовність до переговорів, але після відповідних кроків США стало очевидно, що насправді Путін прагне продовжити війну з метою захоплення більше територій. Der Spiegel виходить із статтею “Рішуче “так, але” з Москви”, де зазначає, що спеціальний представник США Стів Віткофф прибув до Москви. Втім, Путін уже за кілька годин до зустрічі з Віткоффом дав зрозуміти, що не має наміру поспішати з укладенням перемир’я в Україні.
Після “так, але” Путіна щодо можливого припинення вогню в Україні Трамп демонструє ознаки нетерпіння – продовжує тему перемовин французьке якісне видання Le Monde.
Путін зустрічається з Лукашенком, Трамп – з Рютте
Видання пише про дві важливі події вчорашнього дня. Російський президент, зустрічаючись зі своїм білоруським колегою Лукашенком в Москві, умовно погодився на пропозицію про тридцятиденне припинення вогню, висунуту Білим домом і підтверджену Києвом. Однак Путін не поспішає з конкретними зобов’язаннями.
Водночас, у Вашингтоні Дональд Трамп прийняв генерального секретаря НАТО Марка Рютте. Зближення між США та Росією, а також умовне прийняття солідарності між союзниками, що його підтримує Трамп, викликає занепокоєння серед європейських членів НАТО. Ці події не дають чіткої ясності ані щодо миру в Україні, ані щодо майбутнього Альянсу, – пише Le Monde. З останніх повідомлень Bloomberg стало відомо, що Україні відмовлено у членстві в НАТО. Про це в інтерв’ю агенції повідомив сам Рютте.
ЗСУ виходять з Курщини
Польське видання “Rzeczpospolita”, посилаючись на слова співрозмовника із ЗСУ, який бажав залишитися неназваним, повідомляє, що росіяни витісняють українців з Курської області, і Київ втрачає важливу перевагу. Є багато ознак того, що операція України в Курській області може завершитися до припинення вогню та початку мирних переговорів.
“Наші сили покидають Курську область“, – повідомив співрозмовник з української армії в інтерв’ю для “Rzeczpospolita”. Російські війська вже контролюють Суджу, але їм не вдалося оточити українські підрозділи. Путін ніколи не їздить в зони бойових дій, але він приїхав сюди, тому що наша операція добігає кінця».
“Людина Трампа вела переговори в Москві, поки ціни на нафту руйнували обороноздатність Росії”, – пише чеське видання Deník N. Воно звертає увагу на одну важливу деталь. Американський перемовник Стів Віткофф прибув до Москви в 12:30 за місцевим часом, але президент Путін спочатку зустрівся з білоруським лідером Олександром Лукашенком. Віткофф змушений був чекати до пізнього вечора.
Зелений камуфляж сигналізує не про мир
Агенція Al Jazeera звертає увагу на одяг Путіна, вважаючи, що зелений камуфляж – це крапка в принизливій для Росії історії з окупацією ЗСУ частини Курської області. Путін майже ніколи не з’являється публічно у військовій формі, незважаючи на статус головнокомандувача. Однак у середу його помітили в зеленому камуфляжі на командному пункті в Курську поруч із генералом Герасимовим. Це стало першим його візитом до регіону після того, як українські війська понад 200 днів контролювали частину Курської області, включно з містом Суджа.
Оглядачі вважають, що військовий одяг Путіна мав символічне значення: він міг бути відповіддю на угоду про припинення вогню між США та Україною або демонстрацією рішучості продовжувати бойові дії. Прокремлівські медіа трактували це як сигнал ультиматуму.
Подібний випадок стався у 2022 році, коли Путін з’явився в темно-синій куртці під час навчань. Кремль пояснив тоді його нинішній вибір камуфляжу виключно погодними умовами.
Додаткові вимоги Кремля унеможливлюють припинення вогню
Американське видання NBC News, посилаючись на видання Atlantic Council, пише про те, що Путін ухильно відреагував на пропозицію Трампа щодо припинення вогню, підтримавши її в загальних рисах, але висунувши додаткові вимоги, які унеможливлюють реальний прогрес. В Україні сподіваються, що це переконає США у небажанні Кремля завершувати війну.
Українці скептично ставляться до припущень про готовність Росії до миру, оскільки Путін не прагне просто територіальних здобутків — його мета знищити незалежність України. Це робить будь-які компроміси беззмістовними.
Західні лідери часто оцінюють вторгнення через призму раціональних втрат, але для Путіна головне — місце в історії. Він розглядає незалежну Україну як загрозу відновленню імперії й неодноразово намагався підірвати її державність: від втручання у вибори до повномасштабної війни. За три роки війни Кремль відкрито заявляє про ліквідацію України, веде репресії на окупованих територіях і використовує риторику, що може підпадати під визначення підбурювання до геноциду.
