Кримінальна відповідальність за силову мобілізацію: у парламенті розповіли про підтримку законопроєкту

В українському суспільстві все більше зростає обурення випадками силової мобілізації, коли громадян призивають до військової служби без дотримання законних процедур, а органи, відповідальні за комплектування, ухвалюють рішення, які порушують права людей. Ситуація, коли особи, які не підлягають призову, отримують повістки, або навпаки – громадяни, які повинні були бути мобілізовані, залишаються поза обов’язком служити, викликає численні скарги і критику на адресу територіальних центрів комплектування та військово-лікарських комісій. Через ці проблеми у суспільстві зростає запит на чіткі правові механізми контролю за проведенням мобілізації.

Народний депутат від парламентської фракції «Голос» Ярослав Железняк повідомив, що Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №12442, який передбачає кримінальну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Законопроєкт активно ініціювався нардепом та членом тимчасової слідчох комісії Олександром Бакумовим.

За словами депутата, документ спрямований на те, щоб забезпечити належне виконання обов’язків посадовцями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також членами військово-лікарських комісій, одночасно захищаючи права громадян під час проведення мобілізаційних заходів.

Железняк наголосив, що законопроєкт доповнює Кримінальний кодекс України новими статтями, серед яких 337(1) «Порушення порядку проведення медичного огляду для визначення придатності до військової служби за станом здоров’я» та 426(2) «Порушення військовою службовою особою порядку призову або прийому на військову службу».

Народний депутат пояснив, що ці статті передбачають кримінальну відповідальність для посадовців і військових службовців у разі умисного порушення процедури медичного огляду або призову громадян, якщо це призводить до незаконного призову особи, яка не підлягає службі, або до незаконного звільнення громадянина від призову чи служби.

Окремо Железняк зазначив, що законопроєкт розширює коло осіб, які можуть нести кримінальну відповідальність за корупційні діяння, передбачені статтею 368‑5 Кримінального кодексу України («Незаконне збагачення»). Тепер у примітці до цієї норми прямо зазначено голів, їхніх заступників, членів та секретарів позаштатних постійно діючих військово-лікарських комісій і лікарсько-льотних комісій, що дозволяє притягати до кримінальної відповідальності цих посадовців у разі неправомірного збагачення під час проведення медичних оглядів та призову.

За словами Железняка, законопроєкт визначає різні строки покарання залежно від умов і тяжкості порушення. Так, за умисне порушення порядку медичного огляду звичайна санкція передбачає позбавлення волі на строк від 2 до 5 років.

У разі повторного порушення, дій за попередньою змовою групи осіб або у період особливого часу, крім воєнного стану, покарання може сягати від 3 до 6 років із додатковим обмеженням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 1 до 3 років. Якщо такі дії вчинені під час воєнного стану, позбавлення волі передбачене на строк від 3 до 8 років з аналогічним обмеженням.

Железняк також розповів про положення статті 426(2), що стосується військових службовців, які порушують порядок призову або прийому на службу. За його словами, законопроєкт передбачає різні форми покарання: службове обмеження на строк до 2 років, перебування у дисциплінарному батальйоні на той самий термін або позбавлення волі до 5 років у звичайних умовах.

У випадках порушень у період особливого часу строки зростають до 3–6 років, а під час воєнного стану – до 3–8 років, з одночасним позбавленням права обіймати посади чи займатися певною діяльністю від 1 до 3 років.

За словами народного депутата, ухвалення закону створить ефективний правовий механізм для оперативного розслідування порушень законодавства про оборону та мобілізацію. Він зазначив, що документ дозволить притягати до відповідальності посадовців територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також голів і членів військово-лікарських комісій, які нехтують правилами проведення медичних оглядів або призову громадян, забезпечуючи законність і прозорість мобілізаційних процедур.

Железняк наголосив, що законопроєкт має превентивний ефект, оскільки встановлення кримінальної відповідальності стимулює дотримання процедур та мінімізує ризики незаконних дій, які можуть порушити права громадян або призвести до призову тих, хто за законом до служби не підлягає.