Кулеба прибув до Китаю: чи допоможе це домовитись про мир

Дмитро Кулеба вирушив із триденним візитом до Китаю на запрошення міністра закордонних справ КНР Ван Ї. Головною темою зустрічей стане пошук шляхів припинення російської агресії та можливої ролі Китаю у досягненні сталого і справедливого миру, повідомила пресслужба МЗС.

Під час свого перебування у Китаї, Кулеба наголосив, що “розмова про мир в Україні варта будь-яких зусиль”. За його словами, переговори будуть предметними, зосередженими на питаннях миру в Україні.

“Будемо говорити і шукати точки дотику. Потрібно уникнути конкуренції мирних планів і рухатися до справедливого і сталого миру. Китай може відіграти у цьому важливу роль”, – підкреслив Кулеба.

Цей візит є першим візитом українського високопосадовця до Китаю з початку повномасштабної війни Росії проти України, а також першим двостороннім візитом глави МЗС України до КНР з 2012 року. Кулеба планує обговорити з китайським колегою шляхи досягнення справедливого миру в Україні.

Протягом останніх півтора року Китай претендує на роль посередника в мирних перемовинах між Росією та Україною. Проте, на відміну від інших кандидатів на посередництво, таких як Саудівська Аравія, Катар чи Емірати, Пекін багато хто на Заході вважає партнером Росії у переформатуванні світового порядку. Це викликає занепокоєння, адже Китай і Росія поглиблюють своє стратегічне партнерство та спільно намагаються підірвати заснований на правилах міжнародний порядок.

У декларації Вашингтонського саміту НАТО зазначається, що поглиблення стратегічного партнерства між Росією та КНР та їхні взаємні спроби змінити міжнародний порядок викликають глибоке занепокоєння. Альянс стикається з гібридними, кібернетичними, космічними та іншими загрозами.

Водночас Китай видається єдиною країною, яка має важелі впливу на Росію, щоб підштовхнути її до перемовин. Для багатьох українських компаній Китай також є бажаним торговим партнером з величезним ринком. У 2023 році Китай був другим імпортером української агропродукції у світі, поступаючись лише Румунії, яка більше виступає як транспортний хаб, ніж як кінцевий споживач.