Мільйони заяв під питанням: українські біженці перевантажують систему громадянства Німеччини

Після початку повномасштабної війни значна частина українців, які знайшли прихисток у Німеччині, опинилася перед новим життєвим вибором. Для багатьох людей, які встигли влаштуватися на роботу, віддати дітей до шкіл, освоїти мову та побудувати побут у новій країні, питання подальшого статусу поступово виходить на перший план. Тому німецькі муніципалітети дедалі частіше звертають увагу на ризик, який пов’язаний не з новою хвилею прибуття біженців, а з можливим різким зростанням кількості заяв на отримання громадянства від тих українців, які вже проживають у країні.

Чому в Німеччині викликає занепокоєння терміни перебування українських біженців

Занепокоєння німецьких міст пов’язане з термінами перебування українських біженців у країні. За інформацією Welt, вже навесні 2027 року значна кількість громадян України вперше отримає можливість претендувати на німецьке громадянство.

На території Федеративної Республіки Німеччина проживає близько 1,3 мільйона українських біженців. Частина з них розглядає Німеччину як місце довгострокового проживання, тому перспектива отримання громадянства закономірно стає предметом практичного інтересу для великої кількості людей.

Саме масштаб потенційних заявників викликає занепокоєння у місцевої влади. У внутрішньому документі Конгресу німецьких міст наголошується, що установи, які займаються питаннями громадянства, вже працюють на межі своїх можливостей. За такого навантаження різке збільшення кількості звернень може створити додаткові труднощі для роботи системи.

Тимчасовий захист українців наближається до завершення

Окремим чинником невизначеності залишається майбутнє механізму тимчасового захисту, який діє для українців у країнах Європейського Союзу.

Термін його дії спливає у березні 2027 року, проте рішення щодо подальшої долі цього інструменту поки що відсутнє. Для сотень тисяч українських біженців питання продовження або завершення тимчасового захисту безпосередньо пов’язане з плануванням майбутнього, вибором правового статусу та можливістю залишатися в Німеччині на законних підставах.

Саме поєднання двох процесів — завершення чинного механізму захисту та наближення термінів, які відкривають шлях до подання заяв на громадянство, — змушує німецькі муніципалітети оцінювати можливі наслідки для міграційної системи заздалегідь.

Єдиної відповіді щодо натуралізації українців поки немає

Додаткові труднощі створює відсутність чіткої позиції щодо одного з ключових питань. У Німеччині досі немає остаточного розуміння, чи можуть роки проживання за програмою тимчасового захисту враховуватися під час розгляду заяв на громадянство.

Через таку правову невизначеність різні муніципалітети по-різному оцінюють перспективи українських біженців, які планують проходити процедуру натуралізації. Для самих заявників це означає відсутність єдиного підходу до оцінки їхніх шансів та подальших кроків.

Ситуація набуває особливого значення через масштаби української громади в Німеччині. На відміну від окремих міграційних хвиль минулих років, українські біженці прибули до країни масово й у відносно короткий проміжок часу, тому право на подання заяв у багатьох людей виникатиме приблизно в один період.

Директор Берлінського земельного управління з питань імміграції Енгельхард Мацанке повідомив, що ще на початку 2025 року чиновники попереджали про можливий сплеск звернень щодо громадянства.

Такі прогнози пов’язані з тим, що значна кількість українців за роки перебування в Німеччині інтегрувалася в місцевий ринок праці. Працевлаштування, стабільне проживання та поступове входження в економічне життя країни збільшують число людей, які потенційно можуть зацікавитися отриманням німецького паспорта.

Водночас наявність статусу тимчасового захисту не означає автоматичного права на громадянство. Для багатьох українських біженців шлях до натуралізації може передбачати зміну правових підстав перебування, зокрема отримання робочих або студентських дозволів на проживання, які відповідають вимогам німецького законодавства.

Питання майбутнього виходить за межі міграційної статистики

Дискусія, що розгортається в Німеччині, стосується не нових потоків біженців, а людей, які вже тривалий час живуть у країні та поступово стають частиною її суспільного й економічного життя. Саме тому увага німецьких муніципалітетів зосереджена на готовності державних структур до можливого збільшення кількості звернень, а також на пошуку зрозумілих правил щодо майбутнього статусу українців після завершення дії механізму тимчасового захисту.

Поки остаточних рішень щодо цих питань немає, однак наближення 2027 року вже змушує німецькі установи оцінювати навантаження, яке може виникнути в разі масового подання заяв на громадянство з боку українських біженців.