Мінфін Фінляндії планує скасувати виплати за інтеграцію біженців: як це позначиться на українцях

Від початку повномасштабної війни Фінляндія стала однією з північних країн, яка активно приймала українських біженців, пропонуючи не лише притулок, а й широкий спектр програм для інтеграції у місцеве суспільство. Муніципалітети та соціальні центри отримували від держави компенсації за надання мовних курсів, допомогу з працевлаштуванням, організацію ознайомчих заходів про фінську культуру та законодавство. Українці могли розраховувати на безкоштовні медичні послуги, соціальну підтримку, переклад, доступ до освіти, а ті, хто оформлював муніципальне місце проживання, отримували ті ж права на рівні місцевих громад, що й інші мешканці.

Ця система створювала умови для швидшої адаптації, особливо для тих, хто планував залишатися у країні довше, будувати кар’єру чи продовжувати освіту. Проте зараз фінська модель підтримки опинилася під загрозою змін. Міністерство фінансів Фінляндії у проєкті бюджету на 2026 рік запропонувало скасувати грошову компенсацію муніципалітетам і соціальним центрам за інтеграцію біженців і шукачів притулку. За підрахунками, це дасть змогу заощадити 317 мільйонів євро протягом двох років. Рішення ще не є остаточним, восени його розглядатиме уряд, а затверджуватиме парламент, але сама пропозиція вже викликала занепокоєння серед фахівців. Про це повідомляє фінське видання Yle.

Директорка з питань імміграції міністерства зайнятості й економіки Соня Хямяляйнен наголосила, що наслідки відчують передусім українці. За її словами, у 2025 році дві третини, а у 2026-му — три чверті всіх коштів, передбачених на інтеграційні виплати, планували витратити на програми для біженців з України. Витрати на інтеграцію зросли втричі порівняно з довоєнними роками: якщо до 2022 року вони становили близько 50–60 мільйонів євро на рік, то зараз перевищують 150 мільйонів.

Однак навіть за нинішніх обсягів фінансування муніципалітети не отримують повного покриття витрат. Представник Асоціації місцевих і регіональних органів влади Мікко Харконен підкреслив, що компенсації не вистачає для забезпечення всього комплексу послуг з інтеграції. Це означає, що без державної підтримки муніципалітети будуть змушені або скорочувати обсяги допомоги, або шукати інші джерела фінансування, що у практичному вимірі може позначитися на якості мовних курсів, доступності професійних програм і супровідних соціальних сервісів.

Для українців, які користуються інтеграційними послугами, йдеться як про ризик втратити безкоштовні курси чи консультації, так і можливі труднощі з працевлаштуванням та адаптацією в умовах мовного бар’єра. Багато з цих програм є ключовими для тих, хто намагається отримати роботу у Фінляндії за своєю спеціальністю або ж перекваліфікуватися. Їх скорочення може призвести до того, що частина людей залишиться на периферії ринку праці, залежатиме від базової соціальної допомоги й матиме менше шансів на повноцінну інтеграцію.

Зараз у Фінляндії діє державний план підтримки на 2024–2027 роки, який включає 30 заходів — від сприяння працевлаштуванню та мовної підготовки до визнання українських дипломів і захисту від експлуатації. Проте, якщо компенсації муніципалітетам скасують, цей план у частині, що стосується інтеграції, ризикує залишитися неповноцінно реалізованим. І хоча остаточне рішення ще не ухвалене, очевидно, що будь-яке скорочення фінансування напряму позначиться на тисячах українських родин, які нині формують значну частину спільноти біженців у Фінляндії.