Міністерство соціальної політики України представило новий законопроєкт, що передбачає оновлення підходів до соціальної підтримки для людей із обмеженою працездатністю, зокрема осіб з інвалідністю. Основна ідея полягає у впровадженні статусу “працездатності”, який буде відокремлений від статусу “інвалідності”. Це нововведення спрямоване на посилення підтримки та сприяння працевлаштуванню тих, хто може працювати, але наразі залишається поза ринком праці.
Проєкт передбачає перехід від діючої системи медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) до нової моделі, де працездатність оцінюватиметься на основі реабілітаційних результатів і врахування впливу функціональних обмежень на можливість трудової діяльності. Оцінка проводитиметься після проходження повного комплексу реабілітаційних заходів, а визначення статусу “працездатності” буде здійснювати незалежний експерт.
Згідно з новими правилами, особи, які отримають статус “стійке повне обмеження працездатності”, матимуть право на автоматичне отримання щомісячних страхових виплат. Тим, у кого буде визначено “стійке часткове обмеження працездатності”, надаватиметься допомога у працевлаштуванні, професійному перенавчанні та щомісячна виплата за умови активного пошуку роботи. Ті, хто буде визнаний працездатним, вважатимуться такими, що можуть самостійно забезпечити себе без підтримки системи соціального страхування.
Оцінка працездатності проводитиметься дистанційно й анонімно, на основі даних без зазначення особистої інформації. Після завершення реабілітації заяву на оцінку можна буде подати у електронному або паперовому форматі. Виплати будуть диференційовані залежно від ступеня втрати працездатності, а для тих, хто проходить реабілітацію, сума виплат буде збільшена.
Для осіб із стійким обмеженням працездатності страхова виплата замінить пенсію по інвалідності. У разі наявності додаткових джерел доходу розмір страхової виплати може бути зменшений. Одноразові страхові виплати у випадках нещасних випадків на виробництві чи професійних захворювань будуть надаватися незалежно від втрати працездатності.
На сьогодні в Україні менше 18% з 2,7 млн людей з інвалідністю працевлаштовані, у той час, як у країнах Європи рівень зайнятості осіб з інвалідністю сягає 50%. Велика частина людей з інвалідністю третьої групи має можливість працювати, проте залишається поза ринком праці.
Зважаючи на демографічні виклики та кадровий дефіцит на ринку праці, розробники законопроєкту закликають до переосмислення підходу до інвалідності, спрямованого на розвиток працездатності. Законопроєкт підкреслює важливість залучення всіх громадян, які можуть працювати, до економічного розвитку країни.
