У Джидді завершилися переговори за участю американської та української сторони. Світовий істеблішмент і пересічні громадяни дають оцінки, які коливаються від “нічого проривного на зустрічі не було” до “все йде за українською проактивною схемою”. Хтось називає найбільш важливими здобутками зустрічі відновлення постачання воєнної допомоги і надання розвідданих. Хтось уважає, що найголовнішим стало те, що Україна заявила про прихильність миру і тепер немає підстав закидати нам прагнення до нескінченної війни. Так чи інакше загальна картина результатів перемовин виглядає обнадійливо. Разом з тим, вона неповна. Повноти їй бракує через незрозумілість та непередбачуваність російської позиції. “М’яч на полі Росії“, – так оцінила результат перемовин у Саудівській Аравії президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, фактично повторивши слова держсекретаря США Марка Рубіо.
Згідно з інформацією Reuters, напередодні зустрічі США закликали Україну відмовитися від терміну “справедливий мир” і перейти до обговорення “реалістичного миру”. Це пов’язано з прагненням США адаптувати підхід до мирних переговорів, враховуючи поточну військову ситуацію та можливості для досягнення компромісу. Тож основна інтрига нині полягає в тому, як відреагує на результати переговорів у Джидді Росія.
Чого хоче і чого не хоче Росія?
Як пише The Economist, повідомлення останніх днів свідчать про відкритість Путіна до перемир’я, але за певних умов. Посилаючись на високопоставлене джерело, близьке до Кремля, видання припускає, що Росія планує вимагати від України проголошення нейтралітету та недопущення іноземних миротворців. Як повідомляє Радіо Свобода, під час пресконференції міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров підтвердив, що Москва категорично проти розміщення європейського миротворчого контингенту на території України. За його оцінкою, це «пряме, офіційне, неприховане залучення країн НАТО у війну проти Росії», що є неприйнятним для Москви.
Під час візиту до московського відділення Фонду “Захисники Вітчизни” 6 березня 2025 року Путін наголосив, що Росія не має наміру “поступатися нікому” або йти на будь-які компроміси в майбутніх мирних переговорах. Він підкреслив, що Росія повинна обрати такий варіант мирного врегулювання, який «найкраще влаштує» її та забезпечить довгостроковий мир.
Курт Волкер, який був спеціальним представником по Україні в першій адміністрації пана Трампа, припускає, що Росія відхилить будь-яку пропозицію про перемир’я. Утім, замість чіткої відмови Москва може запропонувати альтернативу, яка і далі розмиватиме позиції України. Неназваним виданням The Economist колишній український дипломат уважає, що США та Росія застосовують тактику “нарізання салямі” щодо України. У політиці та дипломатії цей вираз означає метод, коли сторона поступово, крок за кроком, домагається вигідних для себе змін, не викликаючи негайного спротиву. Зокрема, у контексті війни Росії проти України це може означати, що Кремль намагається змусити Київ погоджуватися на окремі поступки, які в сукупності призведуть до стратегічної переваги Росії.
The Economist непокоїться через те, що всі подальші переговори будуть спрямовані на перетин українських “червоних” ліній.
Перемовини – тільки після звільнення Курщини
Росія буде відмовлятися від будь-яких змістовних переговорів доти, доки українські війська залишаються на території Курської області. Такий підхід дозволяє Кремлю маневрувати, використовуючи різні аргументи залежно від аудиторії. Ще у листопаді минулого року видання The Washington Post повідомляло, що Росія не сяде за стіл перемовин до того моменту, як її військові не витіснять з території Курщини ЗСУ. За даними видання The Guardian, Кремль також відкидає можливість обміну окупованих українських територій на частини Курської області, що перебувають під контролем України.
У політичному вимірі «звільнення» Курської області є критично важливим напередодні 9 травня. Військові успіхи на цій ділянці фронту дозволять Путіну підтримувати імідж «сильного лідера» перед внутрішньою аудиторією та міжнародною публікою. Особливо це важливо з огляду на можливу присутність на святкуванні китайського лідера Сі Цзіньпіна та інших закордонних гостей – для Кремля це момент, коли потрібно демонструвати силу, а не вразливість. Для російської аудиторії Кремль може подати відступ українських сил як “велику перемогу”, яка відкриває шлях до переговорів. Водночас комунікація може бути двоякою: для тих, хто прагне закінчення війни: “Ми відновили контроль над своєю територією, тепер можемо говорити про мир”. А для тих, хто підтримує продовження бойових дій: “Це лише тактичний етап, який дозволить нам краще підготуватися до подальших наступальних дій“.
Таким чином, утримання України в Курській області ставить Росію у вкрай незручне становище. Якщо ж Кремлю вдасться повернути контроль над цією територією, він використає це як інструмент тиску в інформаційній війні та підґрунтя для подальшої дипломатичної гри.
За останніми повідомленнями, українські військові стикаються з серйозними труднощами на фронті в Курській області через зростання кількості російських сил і блокування логістики.
Чи будуть представники Кремля зустрічатися з Трампом?
Речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що позиція Кремля формується всередині Росії, а не під впливом міжнародних домовленостей. Вона закликала стежити за новинами з РФ, наголосивши, що “головні новини” йтимуть саме від російської сторони. Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков повідомив, що Москва уважно аналізує результати нещодавніх переговорів між Україною та США, які відбулися в Саудівській Аравії. Він зазначив, що Кремль робить висновки з заяв американського держсекретаря Марко Рубіо та радника з національної безпеки Майкла Волтца. Пєсков підтвердив, що найближчими днями заплановані певні контакти, про які Кремль повідомить додатково. Однак він не уточнив, чи йдеться про телефонну розмову між президентами США Дональдом Трампом та Росії Володимиром Путіним. Водночас Пєсков не виключив такої можливості, зазначивши, що організувати телефонну бесіду можна швидко, але наразі відповідних домовленостей немає.
Нагадаємо, що 12 лютого 2025 року відбулася телефонна розмова між Дональдом Трампом та Володимиром Путіним, яка тривала півтори години. Це була перша пряма комунікація між лідерами США та Росії з лютого 2022 року. За підсумками бесіди, Трамп заявив про намір розпочати негайні переговори щодо припинення військових дій в Україні. Обидві сторони висловили готовність тісно співпрацювати для досягнення дипломатичного врегулювання конфлікту. Президент США доручив держсекретарю Марко Рубіо, директору ЦРУ Джону Реткліффу, раднику з нацбезпеки Майклу Волтцу та спеціальному посланцю на Близькому Сході Стівену Уіткоффу очолити мирні переговори.
Пєсков також зазначив, що Кремль чекає на додаткову інформацію від США щодо деталей перемовин з Україною, перш ніж приймати рішення щодо пропозиції про 30-денне перемир’я. Він підкреслив необхідність отримання конкретних даних про переговори, які відбулися в Джедді, Саудівська Аравія, перед тим як Росія сформулює свою позицію.
“Ми не хочемо гратися з наративами про небажання зупинити війну”
Президент Володимир Зеленський на брифінгу прокоментував здобутки зустрічі у Джидді. Він заявив, що Україна готова погодитися на 30-денний режим тиші у форматі, запропонованому Сполученими Штатами. Водночас він підкреслив, що ніхто не має ілюзій щодо намірів Росії, адже Україна вже не раз стикалася з порушенням домовленостей. Проте Київ не хоче “гратися із наративами про небажання завершити війну”.
Зеленський наголосив, що прагне якнайшвидшого закінчення війни й розраховує, що США та європейські партнери будуть єдині у тиску на Росію. Він також зазначив, що на Курщині тривають бойові дії, ворог намагається посилювати тиск, а українське командування робить усе можливе, щоб максимально зберегти життя військових.
За його словами, питання подальших санкцій чи інших заходів проти Росії значною мірою залежатиме від американської сторони та її діалогу з Москвою. Якщо Росія продемонструє готовність прийняти запропоновані умови, відповідні рішення можуть бути ухвалені. Якщо ж Кремль відмовиться, Україна очікує, що США дотримаються своєї стратегії “миру через силу”.
Отже, офіційна заява США після переговорів з Україною підтвердила, що Київ висловив готовність прийняти запропоноване Вашингтоном 30-денне припинення вогню, яке може бути продовжене за взаємною згодою сторін. Водночас у тексті наголошується, що досягнення миру напряму залежатиме від позиції Росії. США пообіцяли донести ці пропозиції до Кремля, а також залучити європейських партнерів до мирного процесу.
Однак, якщо розглянути ситуацію ширше, стає очевидним, що Київ діє у межах складнішої стратегії. Суть її в тому, що Україна не лише підтримує формат перемовин, а й фактично делегує Трампу відповідальність за їхній можливий провал. Таким чином, президент США опиняється у пастці: якщо він спробує просувати ідею перемир’я, йому доведеться взаємодіяти з Путіним і чітко артикулювати позицію Москви перед західною спільнотою.
Видання The Washington Post нагадує, що в липні 2024 року Путін відкидав ідею тимчасового припинення вогню, наполягаючи на необхідності повного припинення конфлікту на умовах, що включають демілітаризацію України та її нейтралітет. Російські політики та ультраправі ідеологи, як Олександр Дугін, виступили проти перемир’я, вважаючи, що воно суперечить амбіціям Росії щодо глобального впливу. Проте в Україні, незважаючи на постійні атаки, зберігається обережний оптимізм, особливо після позитивних результатів зустрічі в Джидді, яка викликала надії на можливе припинення вогню до Великодня. Путін опинився перед складним вибором: вибір між продовженням війни чи можливістю досягти перемир’я через переговори, зокрема з Трампом, що створює додаткову політичну напругу для Кремля.
