Новорічні настрої далекі від святкової казки. Для когось це виключно констатація переходу з одного року в інший, символічна заміна настінного календаря новим, із “п’ятіркою” наприкінці. Для когось галасливе святкування, “попри все”, з усіма добре знайомими атрибутами застілля. Когось дратує маргінальність українців, які, уникаючи думок про війну, намагаються жити “тут і зараз”. Хтось, навпаки, щиро радіє за тих, котрі ще не втратили смак життя і вірять у новорічне диво.
Ми різні, але не чужі
Ми — різні, але не настільки, щоб забувати про те, хто ми є. Нас об’єднує більше, ніж здається. Війна, яка забрала в нас близьких, спокій, дім, зробила нас сильнішими, витривалішими, згуртованішими. Попри всі втрати, ми зберігаємо здатність діяти, будувати плани на майбутнє та вірити в краще.
У новорічних передчуттях, навіть далеких від ідеалу, є місце надії. Надії на те, що новий рік принесе мир, хоч і за високу ціну. Що життя кожного українця, який залишився вдома чи змушений був вирушити за кордон, наповниться сенсом і теплом. Що кожен із нас зможе знайти свою радість у найважливіших речах: у зустрічах з тими, кого не бачив роками, у подорожах, у справжній тиші без вибухів і тривог…
Колись, у далекому дитинстві, ми малювали вітальні листівки і зазвичай зичили рідним миру, супроводжуючи побажання перекресленими танками, бомбами, воєнними літаками і геть не розуміючи, що таке війна і навіщо бажати миру, який і так є безсумнівним. Мир здавався чимось настільки природним, що його відсутність навіть не уявлялася можливою. А тепер ми знаємо, що таке війна. Вона позбавила нас звичних впевненостей і змусила навчитися цінувати кожен момент спокою. Вона показала, наскільки крихкою може бути безпека, якщо не боротися за неї.
Мир — прагнення, одне на всіх
Тож нині мир — це не ціннісна абстракція чи риторичне побажання на листівці. Це наша найбільша мрія, одна на всіх. А найбільше новорічне диво — це відчуття безпеки, яке повертається додому.
Ми — нація, яка має найгірші показники у світі за всім, що конче важливо навіть вже не для життя, для виживання. Перші за смертністю й за міграцією, останні за народжуваністю…
Тож для нас життєво важливо, щоб у прийдешньому новому році мир став реальністю, а не лише надією.
Оптимістичні настрої з ноткою обережності
У грудні 2024 року завершилося масштабне міжнародне опитування Gallup International End of Year Survey (EoY), яке охопило 35 882 респондентів у 35 країнах світу. Україна, активно представлена у цьому проєкті, продемонструвала складний баланс між оптимізмом та реаліями, які формують суспільні очікування від 2025 року.
Майже половина українців (45%) вірить, що 2025 рік буде кращим за 2024-й. Ще 20% не чекають суттєвих змін, а 27% прогнозують погіршення. Торік українці були більш оптимістичними: у 2023-му 51% українців очікували покращень і лише 17% — погіршень.
Серед найоптимістичніших груп – українці старшого віку. У категорії 65+ 54% опитаних переконані, що новий рік буде кращим. Водночас молодь (18–24 роки) більш скептична: 33% вважають, що ситуація залишиться незмінною, а значна частина передбачає суттєві економічні труднощі.
Економіка: хмари над горизонтом
Одна з найгостріших тем — очікування щодо економічного становища. Більшість (63%) прогнозують економічні негаразди у 2025 році, і лише 13% сподіваються на стабільність. Решта або не чекають змін (20%), або не визначилися із прогнозом (5%). Ці настрої погіршилися порівняно з минулим роком, коли оптимістів було більше (17%), а песимістів — менше (52%).
Попри загальне похмуре сприйняття, українська молодь віком 18–24 роки демонструє найвищий рівень позитиву щодо економіки країни серед усіх вікових груп.
Міжнародний контекст
На глобальній арені Україна посіла 15-те місце за загальним рівнем оптимізму щодо 2025 року. Серед країн Східної Європи українці виявилися найбільш оптимістичними, маючи позитивний Індекс нації (+17%). Для порівняння: у Польщі цей показник становить -14%, у Сербії — -21%, а в Боснії та Герцеговині — -38%.
За індексом очікувань економічного розвитку Україна, на жаль, опинилася серед аутсайдерів, посівши 32-ге місце. Нижче розташувалися лише Німеччина та Австралія.
На чолі глобального рейтингу оптимізму опинилися Саудівська Аравія та Китай. Ці країни задають тон у впевненості щодо майбутнього.
Хай там як, а слово “новий” віщує нові сподівання, очікування, плани, тож бажаємо, щоб прийдешній рік виправдав ваші надії та мрії, та подарував кожному з нас те, чого ми прагнемо найбільше.
