Український експорт: поступове відновлення попри виклики війни та глобальну нестабільність

Український експорт поступово відновлюється після значного падіння. Його показник за I півріччя 2024 року зріс на 7%. Натомість імпорт залишається на попередньому рівні.

Починаючи з моменту набуття незалежності, наша країна імпортує більше товарів, ніж експортує. У період війни цей дисбаланс став ще більш виразним. Негативне сальдо сягнуло 20,9 млрд $ у 2023 році. Нагадаємо нашим читачам, що сальдо торгового балансу – це різниця між вартістю експортованих та імпортованих товарів і послуг. Якщо експорт перевищує імпорт, сальдо є позитивним (профіцит). Якщо імпорт перевищує експорт, сальдо є негативним (дефіцит). Зрозуміло, що від’ємний показник сальдо може спричинити суттєві економічні наслідки, зокрема, для національної валюти. Постійний дефіцит торгового балансу може призвести до ослаблення гривні, особливо зараз, коли надходження іноземної валюти у формі інвестицій та грошових переказів значно ускладнені. Щоправда, протягом поточного року цей показник зменшився до 19,2 млрд $.

Очевидно, що сьогодні, в умовах глобальних економічних і політичних викликів, Україна активно працює над відновленням експортних потоків.

Ключовими статтями українського експорту традиційно є продовольство, зокрема зернові культури, а також метали. Зернові культури, такі як пшениця та кукурудза, складають значну частину українського експорту і є важливим джерелом доходів для країни. Метали, зокрема сталь і залізо, також відіграють критичну роль у зовнішньоекономічній діяльності України, забезпечуючи значну частину валютних надходжень.

Однак обсяги цих експортних товарів значною мірою залежать від ефективності логістичних шляхів, які, на жаль, залишаються ускладненими через триваючі бойові дії. Війна та її наслідки призводять до значних проблем у транспортній інфраструктурі, що ускладнює доставку товарів до міжнародних ринків. Це призводить до затримок у постачанні, підвищення витрат на транспортування і, як результат, до потенційних збитків для українських експортерів.

За даними “Vox Ukraine” експортування цілої низки товарних і сировинних категорій зменшилося в рази. Наприклад, експорт плаского прокату впав майже вдесятеро – з 437 тисяч тонн у лютому 2022 року до 47 тисяч тонн у березні 2022 року. За деякими позиціями металургії експорт не здійснювався взагалі. Це різке падіння пов’язане в першу чергу з фізичним руйнуванням металургійних об’єктів та зупинкою виробництва. Однією з найбільш постраждалих був “Азовсталь” – потужний комбінат з повним металургійним циклом у Маріуполі, який зазнав серйозних пошкоджень та зупинив свою діяльність через бойові дії.

У 2023 році Україна спостерігала певне покращення у сфері експорту зерна та інших товарів, особливо після того, як країна створила власний морський коридор для експорту в умовах, коли Росія вийшла з так званої “зернової угоди”. Це дозволило відновити експорт продукції, яка була критично важливою для економіки України. Проте, це покращення не було тривалим. Через кілька місяців країна зіткнулася з новими викликами у вигляді тривалої блокади кордону з боку Польщі. Це негативно вплинуло на українські доходи від “імпортного” ПДВ, оскільки обмеження на транзит і торгівлю з сусідніми країнами ускладнили доступ до важливих ринків і призвели до зниження митних надходжень.

Не всі сектори змогли уникнути негативних наслідків. За даними аналітичного ресурсу “Dou.ua”, вперше у 2023 році обсяг річного ІТ-експорту не зріс, а впав на 8,5%. Раніше частка ІТ-сектора в загальному експорті послуг постійно зростала, сягнувши понад 44% у 2022 році, а в загальному експорті України вона становила 12,8%. Однак, за останніми даними, ця частка зменшилася, що свідчить про складні умови для ІТ-сектору в умовах війни та економічної нестабільності.

Експерти пропонують реалістично оцінювати поточну ситуацію, адже війна триває, і обережність клієнтів у виборі постачальників послуг з України є цілком зрозумілою. Невизначеності додають також геополітична нестабільність та непередбачувані конфлікти в різних частинах світу. IT-сфера є глобальною індустрією, яка після періоду рецесії відновлюється поступово. Варто нагадати, що попит на ІТ-послуги наразі вже не такий високий, як під час пандемії COVID-19. Для українського IT-сектору важливим сигналом є не стільки загальний обсяг послуг, скільки тенденція до пожвавлення на ринку. Якщо глобальний попит зростатиме, IT-галузь зможе показати певне позитивне зростання за умови відсутності значних внутрішніх потрясінь. Це варіант оптимістичного сценарію. Однак може бути і песимістичний. Водночас найімовірніший варіант розвитку ІТ-індустрії України до кінця поточного року передбачає збереження обсягів експортних ІТ-послуг на рівні 2023 року. Експерти вважають, що це буде добрий результат з огляду на всі виклики та обставини. Важливо розуміти, що стабільність в експорті ІТ-послуг може стати важливим чинником для збільшення ВВП та для розвитку економіки країни в цілому  та її експортного потенціалу в умовах війни зокрема.

Світові замовники констатують, що українські спеціалісти продовжують стабільно й продуктивно працювати навіть під час двох з половиною років війни. Якщо зима, що наближається, мине без серйозних потрясінь, сама війна з часом може перестати бути перешкодою для розміщення замовлень в Україні.