Між завершенням тимчасового захисту і новим статусом: які рішення доведеться ухвалити українцям у Швеції
Понад сто тисяч українців, які знайшли притулок у Швеції після початку повномасштабної війни, поступово наблизився до моменту, коли їхній правовий статус у країні потребуватиме нового визначення. Механізм тимчасового захисту, запроваджений Європейським Союзом для екстреного реагування на масове переміщення людей, має чітко окреслений строк дії.
Завершення тимчасового захисту для громадян України
Згідно з рішенням Європейського Союзу, дія Директиви про тимчасовий захист для громадян України завершиться 4 березня 2027 року. Для Швеції, яка як держава-член зобов’язана виконувати європейське законодавство, це означає припинення правового режиму massflyktsdirektivet, у межах якого українці отримували право проживання, доступ до роботи, освіти та базових соціальних послуг. Завершення цієї програми не означає одномоментного виселення або автоматичної втрати всіх прав, проте створює ситуацію, у якій людям необхідно заздалегідь визначитися з іншим правовим шляхом для подальшого перебування у країні.
Запроваджений після початку російського вторгнення у 2022 році механізм тимчасового захисту дозволив країнам Європейського Союзу швидко надати притулок великій кількості людей без проведення складної індивідуальної процедури розгляду заяв. У шведському законодавстві цей статус відомий як tillfälligt skydd і базується на директиві ЄС про масовий наплив біженців.
Головною особливістю цієї системи стала колективна процедура надання захисту, яка не вимагала доведення індивідуального переслідування або особистої небезпеки. Достатнім аргументом визнавався сам факт вимушеного виїзду з країни, де триває війна. Завдяки цьому механізму десятки тисяч українців отримали можливість швидко легалізувати своє перебування у Швеції, отримати тимчасовий документ проживання та доступ до базових державних сервісів.
Водночас тимчасовий захист від самого початку розглядався як короткострокове рішення. Час, проведений у Швеції з таким статусом, не включається до періоду проживання, необхідного для отримання постійної посвідки на проживання, що створює особливу ситуацію для тих, хто планує залишитися у країні надовше.
Що відбуватиметься до березня 2027 року
Для українців, які отримали дозвіл на перебування в межах тимчасового захисту, найближчі роки не передбачають різких змін. Шведське міграційне агентство Migrationsverket підтвердило, що всі дозволи, видані до кінця 2026 року, автоматично продовжуються до 4 березня 2027 року. Така процедура означає, що подавати нову заяву не потрібно, оскільки продовження відбувається на адміністративному рівні.
У більшості випадків відомство надсилає власникам статусу повідомлення та нову картку UT-kort, яка підтверджує право на проживання. За її оформлення передбачено адміністративний збір у розмірі 400 шведських крон. Люди, які бажають отримати оновлений документ раніше або потребують підтвердження статусу для роботодавця чи інших установ, можуть подати відповідну заяву через електронний сервіс на сайті Migrationsverket.
Процедура подання заяви передбачає стандартні вимоги, серед яких наявність документа, що посвідчує особу, підтвердження перебування в Україні до 24 лютого 2022 року, а також біометричні дані, що вже містяться в базі міграційного агентства.
Правова ситуація після завершення програми
Після березня 2027 року українці, які перебувають у Швеції на підставі тимчасового захисту, повинні будуть обрати інший правовий механізм для продовження проживання. Головна складність полягає у тому, що час перебування у країні за цим статусом не враховується як стаж, необхідний для отримання постійної посвідки на проживання, відомої як permanent uppehållstillstånd.
Для порівняння, біженці, які отримують індивідуальний притулок, можуть претендувати на постійний статус після кількох років проживання у країні. Для власників тимчасового захисту процес фактично починається з нуля, що вимагає планування і підготовки документів задовго до завершення дії програми.
Попри цю обставину, шведське законодавство передбачає кілька реальних шляхів легалізації подальшого перебування.
Індивідуальний притулок як можливість отримати довгостроковий захист
Одним з варіантів залишається подання заяви на індивідуальний притулок. Цей механізм передбачає детальний розгляд особистої історії заявника та оцінку ризиків, які можуть виникнути у разі повернення до країни походження.
Людина повинна довести, що її безпека перебуває під загрозою через переслідування, політичні обставини, належність до певної соціальної групи або через те, що регіон її проживання залишається зоною активних бойових дій чи окупації. Рішення ухвалюється після індивідуального інтерв’ю та аналізу наданих доказів.
За різними оцінками, шанси на позитивне рішення можуть становити приблизно від двадцяти до сорока відсотків, причому значною мірою вони залежать від регіону походження заявника. Люди з територій, що перебувають під окупацією або регулярно зазнають обстрілів, мають більше підстав для отримання захисту.
Отримання притулку відкриває можливість поступово перейти до постійного статусу після кількох років проживання за умови виконання вимог інтеграції, які включають знання шведської мови та підтверджений стабільний дохід.
Робочий дозвіл як практичний шлях легалізації
Для тих українців, які вже інтегрувалися у шведський ринок праці, більш реалістичним варіантом може стати отримання дозволу на роботу. Ця процедура передбачає наявність трудового контракту зі шведським роботодавцем і відповідний рівень заробітної плати, який відповідає мінімальним вимогам системи соціального страхування.
Важливою зміною у шведському законодавстві стало рішення дозволити власникам тимчасового захисту подавати заяву на робочий дозвіл без необхідності виїжджати з країни. Раніше подібна процедура вимагала отримання дозволу за межами Швеції, що створювало значні труднощі для тих, хто вже працював у країні.
Після отримання робочого дозволу людина може поступово накопичувати необхідний стаж проживання і роботи, що відкриває шлях до постійної посвідки на проживання приблизно через чотири роки за умови стабільного доходу та знання мови.
Можливі нові механізми переходу
Уряд Швеції в 2025 році представив пропозицію щодо створення спеціальної перехідної програми для людей, які прожили у країні кілька років на підставі тимчасового захисту та змогли інтегруватися у суспільство. Йдеться про тих, хто має роботу або стабільний дохід, чиї діти відвідують шведські школи та хто вже володіє мовою на базовому рівні.
Остаточні правила цієї програми ще перебувають на стадії розробки. Очікується, що конкретні умови подання заяв і критерії відбору будуть оприлюднені наприкінці 2026 року або на початку 2027 року, коли стане зрозуміло, як саме Швеція планує вирішувати питання подальшого статусу українців.
Що варто зробити заздалегідь
Підготовка до завершення програми тимчасового захисту потребує кількох практичних кроків, які дозволяють уникнути правової невизначеності. Насамперед важливо перевірити строк дії свого дозволу на перебування через електронний сервіс «Mina sidor» на сайті Migrationsverket.
Наступним етапом стає підготовка документів, серед яких паспорт, трудовий контракт, довідки про доходи та підтвердження вивчення шведської мови, наприклад сертифікати SFI або результати мовного тестування.
Важливо також заздалегідь визначити, який із можливих статусів є найбільш реалістичним у конкретній ситуації, оскільки розгляд заяви може тривати від кількох місяців до року. Якщо подання документів відбулося до завершення тимчасового захисту, заявник отримує спеціальний документ, що дозволяє легально залишатися і працювати у країні до ухвалення рішення.
Наслідки бездіяльності
Відсутність будь-яких дій до моменту завершення тимчасового захисту може призвести до правових обмежень. Українці ризикують втратити доступ до системи соціального страхування, допомоги від комуни та інших форм державної підтримки.
Хоча шведська влада не повідомляла про підготовку масових депортацій українців, перебування без чинного статусу може створити складну ситуацію, у якій доступ до житла, роботи та соціальних сервісів поступово обмежуватиметься. Отже, необхідно завчасного планування та підготовки документів, адже питання подальшого статусу у Швеції вирішується не автоматично, а через конкретні юридичні процедури.
