Молдовський історичний урок демократії: що говорить світ про результати референдуму

Республіка Молдова, яка пережила безліч політичних і соціальних потрясінь, стоїть на порозі важливих змін. 50,4% її громадян проголосували за включення до конституції країни вступу до Євросоюзу як незмінної мети. Перший тур президентських виборів, що одночасно пройшов, не приніс однозначної перемоги жодному з кандидатів, а значить, чинній президенту Майї Санду доведеться йти в другий тур. Що ж до референдуму вона заявила, що проросійські сили займалися підкупом виборців – і тому є докази. Європейська преса намагається розібратися у цій непростій ситуації.
Референдум, що привернув увагу міжнародної спільноти, став яскравим індикатором настроїв всередині країни та зовні. Чи зможе цей історичний крок стати поворотним моментом для майбутнього Молдови? Зарубіжні ЗМІ уважно стежать за подіями та роблять свої висновки щодо того, які уроки повинна засвоїти Молдова, щоб уникнути помилок минулого та скористатися новими можливостями. Цей референдум став не лише внутрішньою справою країни, але й випробуванням на міцність демократичних процесів у Східній Європі.
agora.md – Республіка Молдова. Молдавський портал agora.md очікує на те, що підсумки референдуму і такий малий відрив від конкурентів неминуче змусять проєвропейські сили відкоригувати свій курс:
“Перемога з мінімальним відривом пояснюється не лише втручанням Росії. Вона також може змусити правлячу партію переглянути свою стратегію та сигнали, що посилаються, з тим щоб залучити виборців у регіонах, розташованих далеко від столиці, а також російськомовних виборців. Прихильникам Європи доведеться визнати, що значна частина населення не поділяє їхніх поглядів, і їм необхідно шукати рішення для досягнення національного консенсусу щодо європейського порядку денного”.
Deutsche Welle – Румунія. Необхідно невідкладно провести розслідування та з’ясувати, чи є серйозні підстави для звинувачень у підкупі виборців, – вважає румунська служба Deutsche Welle:
“Референдум завершився з мінімальною перевагою голосів, і громадськість зазнає величезного тиску. Люди почуваються обдуреними – і очікують на те, що їхні голоси будуть захищені. Вони чекають від влади роз’яснень про те, яким чином можливий підкуп виборців – і чому його не можна було запобігти.
На які докази посилається президент Майя Санду? Що буде з тими, хто займався фальсифікаціями результатів голосування, а також із тими, хто визнав те, що їхні голоси купили? … Без ясних відповідей на ці запитання результат другого туру президентських виборів може виявитися катастрофічним”.
The Times – Великобританія. Путінський план провалився, – із задоволенням зазначає лондонська The Times:
“Нехай відрив і був незначним, він проте підтвердив відданість Молдови демократичному майбутньому – попри всі ревізіоністські наміри Росії відновити домінування на території цього ‘ближнього зарубіжжя’. Крім того, було викинуто на вітер суму у розмірі приблизно 100 мільйонів доларів, які Москва витратила на підкуп виборців.
…Результат цього референдуму надихне Україну, яка сама прагне до майбутнього в рамках ЄС. Але він також стане нагадуванням про ефективність путінських маніпуляцій, які стали характерною рисою західних виборів. Він був дуже близьким до успіху на референдумі у Молдові”.
Trud – Болгарія. Результат референдуму – це дзвінка ляпас Брюсселю, – пише софійська газета:
“Для бідної країни на кордоні з ЄС – нечувана справа пронестися в міліметрі від ні, випередивши суперників лише на пару сотень голосів. 2003 року Угорщина віддала 83 відсотки голосів за вступ, а Словаччина – аж 93 відсотки! Будь-який результат нижче 60 відсотків за вступ до ЄС можна вважати грандіозним провалом.
За рівнем валового внутрішнього продукту душу населення Молдова посідає 93-те у світі, поступаючись навіть Ботсвані. Ще 15 років тому було неможливо дізнатися, що молдавани ще не визначилися з тим, чи хочуть вони вступити в клуб багатих”.
Aargauer Zeitung – Швейцарія. Aargauer Zeitung аплодує Майє Санду і проводить паралелі з іншою країною, затиснутою в лещатах між ЄС та Росією:
“У Республіці Молдова та Грузії зараз проходить вирішальна дуель: або свобода і демократія разом з Європою – або рабство та автократія з Росією. …На щастя, в обох країнах існує… активна, проєвропейськи налаштована громадянська спільнота. Крім того, як у Молдові, так і в Грузії є мужні жінки-президенти, які цілком і повністю віддані західному курсу. І це, незважаючи на те, що Росія вже розмістила на території цих країн тисячі солдатів. Така відвага заслуговує на визнання та повагу”.
Göteborgs-Posten – Швеція. Göteborgs-Posten розмірковує про те, яким чином демократична Молдова могла б знизити вплив Росії всередині країни:
“Коли корупція, хабарництво та політичне насильство є порядком денним, то світогляд Москви стає певною мірою узаконеним. Ось чому Москва так охоче бере на мушку слабкі країни, які легко проникнути, такі як Молдова. Злочинні угруповання та корумповані політики є величезним активом для російських спецслужб.
Для Заходу це, своєю чергою, стає дилемою. Відплатити тією ж монетою означатиме лише підтвердження московського наративу, а крім того, така поведінка не буде прийнята своїм же електоратом. Просто сидіти склавши руки і дивитися – теж не надто привабливий варіант. Залишається лише спробувати діяти у довгостроковій перспективі за рахунок зміцнення незалежних та ліберальних інститутів”.