Аграрна промисловість України являється однією із самих прибуткових в плані економічного розвитку. До повномасштабного вторгнення галузь забезпечувала 40% прибутку країни. Україна займала лідерські позиції у продажу соняшникової олії, ріпака та ячменя. Торгівля на світовому ринку приносила країні щорічно в середньому 22 млрд. доларів США прибутку.
Але війна не оминула своїм негативним впливом і цю галузь, підкинувши українським фермерам чималі випробування. Погорілі поля, зруйновані елеватори та сільськогосподарська техніка, заміновані поля, пошкоджені грунти – все це наслідки варварських дій агресора.
Стан аграрної промисловості під час бойових дій
На початку повномасштабного вторгнення сума збитків вже становила 34,25 млрд доларів США. Внаслідок бойових дій аграрії зазнали тяжких втрат: 15,73% зерносховищ були повністю зруйновані, спалені цілі поля – 350 000 га. Як зазначається у звітах Держкомінспекції, на початку повномасштабного вторгнення було зафіксовано 3000 пожеж,а саме 690 000 га сільгоспугідь та 270 000 га лісу.
За статистичними даними, що надає сайт, станом на 2022 рік в повній руйнації знаходилося зерносховищ на 13 млн тон. У 2023 році ситуація дещо стабілізувалася, бо було відновлено зерносховищ на 49,26 млн тон. Проте до тимчасово втрачених, або зовсім пошкоджених відносять потужності на 8 млн тон. Найбільших втрат зазнали Миколаївська (1832,5 тис тон), Запорізька (1828,7 тис тон) та Херсонська області (1686,5 тис тон). Пошкодження елеваторів спричинило неможливість зберігання зернових культур та призвело до серйозного псування продукції.
Станом на червень 2023 року було встановлено, що загальна потужність діючих елеваторів в країні складає 11,757 млн тон.
У 2024 році нараховується сума у 1,8 млрд доларів збитків від пошкодження зерносховищ, але країна більше не знаходиться у критичному стані через проблему зерносховищ, як стверджує президент Асоціації елеваторів України, Олег Клименко. Так як бойові дії зосереджені на сході та півдні країни, то основні потужності держава планує розмістити на заході.
За даними дослідження Мінагрополітики України, загальна сума збитків агропромислового комплексу станом на 2022 рік становила 6,6 млрд доларів США. У 2023 році ця цифра зросла до 8,7 млрд доларів США. При цьому збитки від скорочення виробництва у рослинництві у 2022 році складають 11,2 млрд доларів США, а у тваринництві – 348,7 млрд доларів США. У 2023 році – 1, 26 млрд доларів США та 0,98 млрд доларів США відповідно. У 2024 році збитки від зниження рослинницької продукції вже склали 35,1 млрд доларів, а тваринницької продукції – 5,6 млрд доларів.
Згідно з даними Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки, загальна сума збитків, що зазнала аграрна промисловість станом на червень 2024 року становить 10,3 млрд доларів. Це на 18% перевищує суму 2023 року (8,7 млрд доларів США). При чому найбільшої шкоди війна нанесла сільськогосподарській техніці. В ході бойових дій було пошкоджено 181 тисячу одиниць на суму 5,8 млрд доларів, що перевищує показник за 2023 рік (4,7 млрд доларів.)
Окремо слід зазначити збитки від втрати грунтів. Лише на Харківщині в результаті вибухів було пошкоджено 4, 2 тис га орних земель. Внаслідок пересування військової техніки ущільнилося 3,4 га грунтів. 28,2 тис га вважаються непридатними до використання. Як зазначено у дослідженні Товариства дослідників України, збитки від втрати грунтів становлять 37 млрд грн.
В яких умовах працюють українські аграрії
Згідно з даними NASA, на території України знаходиться значна кількість покинутих орних земель. Близько 84 тис одиниць техніки зруйновано. У 2022 році було викрадено та незаконно вивезено 2,8 млн тон зернових окупантами. Пошкоджено 9,4 млн тон зерносховищ. Через тимчасову окупацію, певна кількість зерносховищ залишається у недосяжності. Було привласнено загарбником паливо, добрива та засоби захисту рослин на загальну суму 95 млн доларів. Загальна сума збитків агропромислового комплексу оцінена в 6,6 млрд доларів, а це становить 23% від усієї вартості активів галузі. Крім того, блокада шляхів експорту стала причиною зміни морських портів на залізничні шляхи та вантажівки, що вплинуло на вартість доставки в 30 доларів США за тону. Внаслідок цього експорт зернових в країні зменшився у 5 разів. Зернова угода дещо покращила ситуацію, але витрати на транспортування так і залишилися збитковими.
За результатами дослідження, втрата доходів аграріїв перевищує нанесену шкоду від РФ у 5 разів. В таких умовах непевності аграрії намагаються відновити функціонал промисловості.
Чи не найгострішою проблемою зараз для усіх фермерів стала проблема розмінування полів. Як повідомляють у Мінекономіці України, зараз на території України 5,6 млн га полів заміновано. Це означає, що поля простоюють без діла, а фермери втрачають близько 2,5 млрд доларів США прибутку. Процедура розмінування досить складана, поетапна (обстеження, виявлення, знешкодження вибухівки) і затратна. Так, вартість розмінування 10 тис га коштує близько 60 тис дол. Відповідно, чим більша кількість мін, тим довший та дорожчий процес розмінування. Тож допомога міжнародних партнерів має пряме відношення до просування цього процесу на складних територіях країни. Як виявилося, це випробування поставило Україну дещо в складну ситуацію. Донедавна держава вимушена була здійснювати закупівлю обладнання для саперів у Зімбабве. Але наразі ситуація покращилася, і вже власні виробники забезпечують потреби.
Станом на 2023 рік у експлуатацію повернено 40 000 кв км земельних угідь, що становить 23%. Наразі все ще залишається 5,6 млн га небезпечними для експлуатації, тому у 2024 році процес розмінування продовжується – на даний час вже розміновано 305 тис га.
За словами міністерки економіки Юлії Свириденко, вартість повного розмінування України може сягати 50 млрд дол. Для держбюджету та фермерів це дуже великі кошти, тому без міжнародної допомоги не обійтися. Однак іноземні донори фінансують зарплати саперам, навчання та придбання машин для розмінування. З 24 лютого 2022 року Україні вже було виділено профільної допомоги на понад 300 млн дол, що значно більше, ніж виділяє уряд. Завдяки їй з 2022 року кількість організацій-операторів протимінної діяльності зросла з 4 до 17, ще 29 – проходять сертифікацію. Штат саперів у 2023 року зріс втричі, а кількість машин для механізованого розмінування у 2024 році планують довести до 99 (до війни їх було лише кілька). На гуманітарне розмінування у 2024 році уряд запланував виділення 2 млрд грн, за ці гроші оператори будуть конкурувати на тендерах Prozorro.
За даними дослідження «УКРАЇНА: Вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва», в цілому ситуація з вирощуванням зернових культур в Україні внаслідок бойових дій стала збитковою. Хоча у порівнянні з 2022 роком ситуація у 2024 році пішла на покращення. Два роки поспіль фермери змушені заощаджувати на добривах, так як витрати у цьому напрямку зросли на 28%. У порівнянні з 2022 роком у 2023 зменшилися витрати на експорт до портів на Одещині на 33%, через порти до річки Дунай – на 40%. У 2024 році у порівнянні з 2023 порти Одеської області підвищили свою рентабельність, що дало аграріям можливість стабільного експорту зерна. У 2024 році збільшився прибуток виробництва м’яса птиці та молока, але все ще залишається нерентабельною яловичина та свинина, внаслідок значних втрат поголів’я та скорочення пасовищ у ході бойових дій.
Згідно з прогнозами аграріїв на 2024 рік очікується незначний зріст прибутковості пшениці та стабільна прибутковість з боку соняшникової олії. Водночас знизиться прибуток кукурудзи та ячменя. У зв’язку з витратами на електроенергію та корма очікується спад прибутку у тваринництві.
Війна значно ускладнила функціональні можливості аграрної промисловості та поставила фермерів у досить складну ситуацію. Аграрії втрачають прибуток від замінованих полів, що простоюють, значно втрачаються на пальне, економлять на добривах та потерпають від неможливості зберегти зернові надходження у напівзруйнованих зерносховищах. Уповільнення сільськогосподарських робіт внаслідок замінування полів та нестачі пошкодженої техніки теж мали місце останні два роки. Але українські аграрії проявили справжню стійкість і витривалість, пустивши в хід власні запаси та шляхом жорсткої економії змогли вивести на шлях рентабельності структури аграрної галузі. Попри всі негоди, українські фермери продовжують обробляти поля, засівати їх, аби задовольнити потреби населення у харчовій продукції.
