За офіційними даними кількість військовослужбовців в Україні на сьогодні становить 880 тисяч осіб. Найвірогідніше цифра зростатиме у зв’язку з мобілізацією, тобто після закінчення війни в країні буде понад мільйона ветеранів, які потребуватимуть робочих місць. Адже працевлаштування є одним з найважливіших факторів успішної адаптації до цивільного життя. Чи впораються українські компанії з цим викликом?
Український бізнес та реінтеграція ветеранів
До повномасштабного вторгнення кількість людей, що йшли на військову службу, а потім вертались на попереднє робоче місце, була відносно невеликою. Тож взаємодія між ветеранами і роботодавцями формувалась в індивідуальному порядку: керівництво особисто вирішувало питання з допомогою для кожного випадку.
Після 2022 року ручний режим втратив ефективність через постійно зростаючу кількість демобілізованих. Водночас українські компанії стикнулися з проблемою дефіциту робітників, що за різними даними сягає від 3,5 до 5 мільйонів. Тож створення гідних умов праці для ветеранів є не лише даниною поваги до захисників, але й необхідністю для виживання бізнесу.
Успішні кейси
“Підтримка від компанії, коли людина мобілізується і коли служить, дуже важлива і забезпечує середовище для її повернення. Ця підтримка підтверджує важливість їхньої роботи, це подяка і шана воїну. Тоді буде створюватися те середовище, куди ветеран хотітиме повернутися”, – вважає директорка з персоналу Kernel Наталія Теряхіна.
Комфортний простір для ветеранів є трендом та частиною бізнес-планів основних крупних бізнесів в Україні. Втім більшість компаній діють за схемою чи наслідують іноземний досвід, тож їхні стратегії є лише частково робочими. На думку VeteranHub, найбільшого успіху досягають бізнеси, що по-справжньому занурені у контекст реальних проблем і потреб.
Такої ж думки притримується голова Національного Банку Андрій Пишний:
“Інклюзія – це життєва філософія, яка повинна зробити нас сильнішими. Скоріш за все, у світі не існуватиме схожих прецедентів з точки зору кількості людей з інвалідністю. Це те, що принесла війна. Ми повинні створити чи не найбільше інклюзивне суспільство у світі”.
На сьогоднішній день прикладом для наслідування впровадження політики ветеранів вважаються три українські компанії Укрзалізниця
“Понад 10 200 співробітників Укрзалізниці воюють у лавах Сил оборони України. З них 1000 ветеранів повернулися додому, ця цифра постійно зростає. Наша найголовніша місія під час війни — підтримувати мобілізованих залізничників фінансово та бути з ними постійно на зв’язку. Так само створити всі умови для поновлення тих, хто повертається з війни на роботу, і дати упевненість, що їх чекають на роботі”, – голова правління Євген Лященко
Найбільший роботодавець країни вже впроваджує стратегію “Інклюзивна залізниця: Працевлаштування”, що містить:
- юридичну підтримку при оформлені та проходженні служби та захист інтересів ветеранів
- надання медичних, психологічних, юридичних консультацій ще до початку поновлення на роботі;
- формування алгоритму визначення посади та функціоналу, які найкраще відповідають потребам ветерана;
Сільпо
Компанія має окремий відділ з питань інклюзивності та підтримки ветеранів, що займається виявленням проблемних точок та пошуком інструментів їх розв’язання. Ветеранська політика “Сільпо” розрахована не лише на підтримку безпосередніх працівників, а й на постачальників.
Так, у 2024 ветерани-підприємці отримали змогу представляти у мережі свою продукцію як крафтові виробники. Під торговою маркою “Створено Захисниками” їхня продукція зможе продаватися на полицях для малих виробників у магазинах мережі “Сільпо»”.
ДТЕК
“Ми повинні бути гордими і вдячними за те, що вони зробили. Як приклад прояву підходу – ветерани зможуть працевлаштовуватися протягом години, а не трьох днів”, – вважає виконавчий директор Дмитро Сахарук
У 2022 році на кожному підприємстві ДТЕК було створено комітет, що опікується працівниками, яуі стали військовими, а також їхніми сім’ями. Також компанія частково покриває придбання амуніції та долучається до зборів на підрозділи, де служать її співробітники. З минулого року тут впровадили програму «Ветеран плюс», яка передбачає розширену систему медичного страхування. Вона включає додаткові діагностику, реабілітацію, медикаменти, покриття на лікування хронічних хвороб або специфічних потреб. Спеціально для ветеранів в компанії створили 50 посад, на яких можуть працювати люди з інвалідністю.
Недостатність
Попри позитивні зрушення в сфері працевлаштування ветеранів, експерти вказують на недостатню динаміку процесів. Серед головних причин називають:
- Недостатню залученість малого та середнього бізнесу
Згідно останнім дослідженням невеликим компаніям не бракує фінансів для впровадження ветеранської політики. Втім саме малий та середній бізнес є основними роботодавцями в країні – понад 70% робочих місць.
Для малого та середнього бізнесу також характерна відсутність глобальної стратегії. Розповсюдженим є явище, коли дрібні підприємці фінансово підтримують своїх робітників, але нехтують впровадженням інклюзії, наприклад, пандусом на вході.
- Відстороненість держави
93% компанії, що брали участь у дослідженні, вказали на проблеми із неактуальним законодавством, що гальмує, а подекуди й унеможливлює впровадження політики для ветеранів.
Органи місцевої влади приділяють замало уваги інклюзивності громадським просторам та інфраструктури. Тож навіть за гідних умов праці, ветеранам з інвалідністю важко потрапити на робоче місце.
Для того, щоб зробити цивільне життя комфортним для захисників, що повертаються додому, треба об’єднати зусилля. Великий бізнес має ділитися досвідом з невеликими компаніями, а влада – дослухатися та реагувати.
