2025 рік знаменує собою нову еру демографічних і технологічних змін, що впливають на суспільство. З’являється нове покоління Beta, яке формується в умовах глибокої інтеграції ШІ, автоматизації, глобальних екологічних викликів і нових цифрових технологій. Вважається, що дитинство Beta-діточок пройде в епоху, де ШІ стане не розкішшю, а звичним інструментом у повсякденному житті.
Станом на сьогодні світове населення розподіляється між кількома ключовими поколіннями: бебі-бумери, міленіали, покоління Z і новачки на демографічній арені — Generation Alpha та Generation Beta. Усі вони мають свої унікальні особливості, але саме міленіали (народжені між 1981 і 1996 роками), які зараз досягають піку продуктивного віку, здобувають ключову роль у формуванні майбутнього. Їхній потенціал у використанні технологій відкриває небачені можливості, адже це покоління є мостом між традиційними підходами до роботи та цифровою епохою.
На тлі цього бебі-бумери, які у 2023 році володіли понад половиною чистих статків США, поступово передають свої ресурси молодшим поколінням, що впливає на економічну динаміку і стиль життя. Generation Z, відомі своєю адаптивністю до нових технологій, поступово стають лідерами у сфері креативних індустрій та екологічних ініціатив, тоді як Generation Alpha (2010–2024) уже знайомляться з базовими концептами програмування в школах і дитячих садках.
Прогнози також свідчать, що Generation Beta, чиє формування почалося у 2025 році, виросте в умовах масової автоматизації, змін клімату та глобальної інтеграції. Їхнє майбутнє ще туманне, але одне можна сказати напевно: кожне покоління створює свої виклики та можливості, і саме зараз ми формуємо основу для майбутнього.
Для чого потрібна теорія поколінь?
Вона базується на ідеї, що кожне покоління має унікальний набір характеристик, цінностей і моделей поведінки, сформованих під впливом культурних, соціальних, економічних і технологічних змін. Ця концепція стала ключовою для розуміння суспільства і використовується в різних галузях. Зокрема, в маркетингу, адже кожне покоління має різні споживчі пріоритети. Наприклад, бебі-бумери більше цінують надійність, а покоління Z віддає перевагу екологічним та інноваційним продуктам. До звичок споживання різних поколінь також адаптуються мас-медіа. Скажімо, бебі-бумери сприймають традиційні формати (телебачення, радіо), тоді як міленіали й покоління Z прагнуть інтерактивності й доступності контенту через цифрові платформи.
Кожне покоління має свої ікони та стиль. Наприклад, Generation X асоціюється з гранжем, тоді як покоління Z відоме своєю гіпердинамічною модою та кроскультурними трендами. Відмінності у цінностях поколінь породжують такі феномени, як “культура скасування” (cancel culture) чи нові форми активізму. Візьмемо до прикладу кліматичний активізм. Для покоління Z питання кліматичних змін є особистим, адже вони відчувають реальність цих змін у своєму житті. Молодь організовує глобальні акції, такі як Fridays for Future, ініційовані Гретою Тунберг. Міленіали приєднуються до цих рухів, але більш прагматично, використовуючи свою економічну вагу (наприклад, вибираючи екологічно чисті продукти). У той час покоління X і бебі-бумери частіше ставлять під сумнів методи активістів, наголошуючи на важливості поступових змін і економічної доцільності.
Конфлікти між поколіннями допомагають зрозуміти, як змінюються суспільні цінності. Соціологи, зокрема, використовують цю теорію для прогнозування змін у суспільстві, наприклад, як технології змінять ринок праці для Generation Alpha.
Хто визначає нові покоління?
Зазвичай рамки поколінь визначають дослідницькі інститути та соціологи. Наприклад, Pew Research Center, McCrindle Research, або Nielsen аналізують демографічні зміни, культурні тенденції та глобальні впливи. Аналітичні компанії вивчають зв’язок поколінь із маркетинговими трендами, поведінкою споживачів та технологіями. Медіа і культурологи закріплюють назви поколінь через популяризацію концепцій у суспільному дискурсі.
Популярну 15-річну модель визначення поколінь, згідно з якою кожна когорта народжених у певний період характеризується спільними цінностями, пріоритетами та особливостями, розробив австралійський соціолог Марк МакКріндл. Він відомий своїми працями у галузі аналізу поколінь, демографічних змін та соціальних трендів. Роботи МакКріндла широко використовуються у маркетингу, медіа, освіті та культурології.
Впізнаєте себе?
Тихе покоління (народжені до 1946 року, вік 80+)
Ця когорта, відома як будівельники, виросла в умовах економічних труднощів Великої депресії та пережила Другу світову війну. Їхнє життя формували скромність, самодисципліна й увага до колективного блага. Вони створювали фундаментальні соціальні інститути, міцну інфраструктуру й передмістя. Представники цього покоління цінують стабільність, традиції та прагнуть передати досвід наступним поколінням.
Бебі-бумери (1946–1964, вік 61–79)
Це покоління народилося під час демографічного вибуху після Другої світової війни. Бумери спричинили значні культурні, соціальні й економічні зміни. Вони були першими, хто масово прагнув до вищої освіти, активних громадських ініціатив і кар’єрного зростання. Їхніми ключовими рисами стали амбіційність, конформізм та оптимізм. Це покоління вплинуло на формування споживацької культури, популяризацію автомобільної індустрії й масового будівництва. У старшому віці вони залишаються економічно впливовими й активно користуються фінансовими інструментами для накопичення багатства.
Покоління X (1965–1979, вік 46–60)
Відоме як “міст між поколіннями”, вони виросли в епоху економічної невизначеності, соціальних змін і зростання технологій. Це покоління відоме своєю незалежністю, скептицизмом і підприємництвом. Багато хто з представників цього покоління стали новаторами в технологічних і бізнес-сферах. Вони є активними користувачами інтернету та адаптувалися до швидких змін у світі. Ключова риса покоління X — пошук балансу між роботою та особистим життям.
Міленіали (1980–1994, вік 31–45)
Також відомі як покоління Y, міленіали зростали у світі, який дедалі більше залежав від технологій. Вони вирізняються технічною грамотністю, соціальною свідомістю та індивідуалізмом. Це покоління відходить від традиційних цілей, як-от володіння будинком чи довгострокова робота на одному місці. Вони популяризували фріланс, гіг-економіку й віддають перевагу досвіду над матеріальними благами. Міленіали є важливим драйвером інновацій, підтримують еко-свідомість і борються за рівність у різних сферах.
Покоління Z (1995–2009, вік 16–30)
Це перше цифрове покоління, яке виросло зі смартфонами, соціальними мережами й постійним доступом до Інтернету. Представники цього покоління мають високу адаптивність до швидких змін, глибоку обізнаність про глобальні проблеми й сильну соціальну активність. Вони схильні до багатозадачності, але можуть страждати через залежність від гаджетів і інформаційного перевантаження. Їхній стиль життя тісно пов’язаний із цифровими технологіями, що впливає на їхні кар’єрні пріоритети, соціальні відносини й спосіб споживання контенту.
Покоління Альфа (2010–2024, вік до 15 років)
Діти міленіалів, які зростають у цифровому світі, орієнтованому на штучний інтелект і автоматизацію. Вони народжуються з гаджетами в руках і вже з раннього віку стикаються з такими концепціями, як віртуальна реальність і доповнена реальність. Їхнє виховання спрямоване на розвиток критичного мислення, емоційного інтелекту та креативності. Покоління Альфа в майбутньому стане рушійною силою інновацій у науці, екології та технологіях.
Покоління Бета (2025–2039, ще не народжені)
Покоління, яке тільки починає формуватися, буде жити в умовах швидких технологічних, екологічних і соціальних змін.
Чому технологічну революцію очолять міленіали?
Вважається, що до 2030 року штучний інтелект може внести близько 20 трильйонів доларів до світової економіки. І саме міленіали, за багатьма характеристиками, є найбільш підготовленими для використання можливостей, які відкриває революція ШІ. Чому вони стали рушійною силою цієї трансформації?
Освітня перевага. Міленіали частіше мають більш високий рівень освіти, ніж попередні покоління. Наприклад, 38-43% цього покоління отримали ступінь бакалавра або вище порівняно з 34-43% у покоління X і 30-35% серед бебі-бумерів.
Це дає їм кращі можливості освоювати нові навички та адаптуватися до змін, які ШІ приносить у робочі процеси та галузі. Вища освіта не лише відкриває доступ до кращих можливостей, але й сприяє готовності до навчання впродовж життя — ключового фактора у світі, який змінюється під впливом ШІ.
Позитивне ставлення до ШІ. Міленіали демонструють значно більшу довіру до ШІ, ніж старші покоління. Згідно з опитуваннями, 42% міленіалів та молодших поколінь довіряють ШІ, і 40% мають високу ступінь сприйняття цієї технології. Для порівняння, ці показники становлять 37% і 31% у покоління X, та 33% і 22% серед бебі-бумерів.
Ця довіра означає більшу відкритість до використання ШІ як у професійній сфері, так і в повсякденному житті, що сприяє більш швидкому впровадженню технологій у робочі процеси.
Раннє знайомство з технологіями. Міленіали росли в епоху стрімкого технологічного прогресу, що дало їм унікальну перевагу у взаємодії з інноваціями. У дитинстві вони стали свідками появи перших веб-браузерів. Підлітками вони зустріли вихід iPhone, який змінив уявлення про мобільні технології. У молодому віці вони освоювали Amazon Echo, а в зрілому — такі інструменти, як ChatGPT.
Ранній доступ до інновацій заклав основу їхньої впевненості у використанні сучасних технологій, тоді як діти зазвичай адаптуються до нового швидше, ніж дорослі.
Отже, міленіали мають унікальну комбінацію освітніх, культурних і технологічних переваг, що робить їх головними драйверами впровадження ШІ у різні сфери. Їхня готовність вчитися, довіряти інноваціям та інтегрувати нові технології створює потужний імпульс для змін у світовій економіці та суспільстві.
