Три річниці незалежності у промовах Зеленського: як змінювалася риторика президента (інфографіка)

Парадні промови до національних свят у стабільних країнах, як правило, пафосні й у позитивному сенсі нецікаві, адже за ними – тривка національна ідентичність та політична сталість. В таких країнах риторика лідерів часто є ритуалізованою. Вона мало змінюється з року в рік, обертаючись навколо історичних традицій та символів, що уособлюють національну гордість. Іншими словами, всім і так усе зрозуміло про цінності і пріоритети Німеччини, Франції, Великобританії…
Натомість риторика Зеленського постійно перебуває у русі, відображає динаміку війни, зміну настроїв та адаптацію до нових викликів. Його промови до дня незалежності нашої країни підтримують моральний дух, мобілізують суспільство, формують наративи для майбутнього.
Прикметно, що ще у 2021 році, вітаючи земляків із днем народження України, Зеленський жодного разу не вимовив слова “війна”. Ані в 2019-му, ані в 2020-му, ані в 2021-му Зеленський у своїх промовах не згадав Росію. З початком повномасштабного вторгнення його риторика докорінно змінилася. Ми здійснили контент-аналіз святкових промов 2022-24 років, аби відстежити динаміку ключових слів та сенсів.
Від єднання до помсти
У промові 2022 року ключовим сенсом стало єднання як умова боротьби і виживання. Зеленський нагадав бабусі Європі, що вона не “слабка, роз’єднана, пасивна, сонна”, вона – активний гравець, який вміє бути жорстким і активним. Україна об’єднала світ – це, певно, ключовий меседж, який Зеленський надіслав міжнародній спільноті з нагоди 31 річниці незалежності України. Українці також отримали меседж про єднання і про друге народження нації о 4-й ранку 24 лютого 2022 року.
Промову 2023-го року Зеленський присвятив кожному, хто дає Україні незалежність. Згадав представників ключових для безпеки країни професій та членів їх родин, які страждають від переживань та невизначеності. В актуальному і зрозумілому всім контексті блекаутів подякував енергетикам. За об’єктивне і достовірне інформування світу висловив подяку журналістам. Згадав добрим словом волонтерів. Ключовим сенсом святкової промови 2023 року стала подяка.
У 2024 році з початком наступу ЗСУ на території росії риторика Зеленського змінилася. Промова адресувалася не лише українцям, а також партнерам і друзям з усього світу, але й ворогу: “І той, хто хотів перетворити наші землі на буферну зону, має думати, аби його країна не стала буферною федерацією”. Президент не лише дякував своїм, але й погрожував чужим, обіцяючи бумеранг і відповідь нашої незалежності на зло й агресію Путіна.
Тож ключовим сенсом цьогорічної промови стала помста, симетрична відповідь, відплата по-українськи.

Хто свої, а хто чужі?
Ледь обійнявши президентську посаду, Зеленський почав об’єднувати українців, кожною промовою показуючи, що наша цінність у внутрішньому розмаїтті української культури, традицій, цінностей. “Ми різні. Але єдині. Мусимо бути єдині, бо тільки тоді – ми сильні”, – це фрагмент з промови 2019 року. “Зрозумій, що Україна багатоманітна та багатогранна, де «багато» – це від слова «багатство». Багатство України”, – а це меседж із вітального слова 2020-го “ковідного” року. “Ми – родина. І єдине, що може нас розділяти, – це щедро накритий стіл. Де ми разом обов’язково піднімемо тост за те, що ми стали сильною країною”, – а це обнадійлива обіцянка 2021-го року.
Утім, уже в промові 2022-го року президент дозволяє собі відійти від об’єднувальної риторики і запроваджує категорію тих своїх, хто “не загинув, не помер, але розчинився як людина, особистість, громадянин, як українець”. Йдеться, звісно про тих громадян України, які виїхали за кордон, рятуючись від війни. “Для когось – це Маріуполь. Для когось – Монако”, “Ми більше не заважатимемо одне одному”, – доволі жорстко і категорично з огляду на зруйновані міста й селища і важкий тягар окупації. Прикметно, що у 2023 році, звертаючись до українців, Зеленський значно пом’якшує свою риторику: знову важливим стає кожен українець, не лише тут, в Україні, але й за кордоном. “Хто не втратив України в собі. Хто повернувся й продовжує битись. І ті, хто повернеться. Обов’язково”.
Цьогоріч президент уже інакше позиціонує наших біженців. Дякує тим “українцям та українкам за кордоном, які допомагають, знаходять, відправляють необхідне, говорять світу про Україну”.
Риторика єднання відновлюється, врівноважує всіх, хто має в серці Україну, незалежно від місця перебування.



Мова як інструмент зміни сприйняття
Промови Зеленського демонструють не лише зміну риторичних акцентів, але й еволюцію мовних інструментів, які використовуються для впливу на публічну свідомість. Перш ніж війна кардинально змінила тональність його виступів, мова президента відображала конструктивний оптимізм і національну єдність. Після 2022 року в ній з’явилися елементи більш жорсткої критики і рішучих дій, що відповідає обставинам війни і зростаючій потребі у мобілізації.
“Хворий дід із Червоної площі”, “Вицвілі очі їхнього начальника сприймають весь світ сірою зоною”, “відсіч ворогу на його болотах” – зміни у риториці виявляють деградацію країни-агресорки, непокору, рішучість не підкорятися загрозам ворога. Сьогодні слова Зеленського містять заклики до єдності та надії, але також і рішучі меседжі для ворога, що підкреслює зміну позиції країни у глобальному контексті. Риторика президента стає важливим інструментом у формуванні національної ідентичності і міжнародного іміджу України в умовах війни.