На Закарпатті планують залучати працівників з Бангладеш: соціальні мережі вибухнули обговореннями
Новина про плани меблевої компанії “Ламелла” в Тячівській громаді залучити 160 працівників із Республіки Бангладеш викликала бурхливу реакцію в суспільстві. Підприємство, яке успішно працює з 2001 року та експортує продукцію до Європи, заявляє про нестачу робочої сили, через що вимушене шукати кадри за кордоном. З одного боку, цей крок виглядає логічним, враховуючи розширення виробничих потужностей, але з іншого – викликає хвилю запитань та обговорень у соціальних мережах, серед громадян та експертів.
Заява Мирослава Білецького
Голова Закарпатської ОВА Мирослав Білецький заявив:
“Компанія працює з 2001 року і за цей час встигло вирости з невеликого цеху з виготовлення меблевих деталей на великого виробника, чиї товари експортуються у країни Європи. Тут дбають про своїх працівників: безкоштовні обіди, транспортування до місця роботи в радіусі 50 км, а середня заробітна плата становить 25 тис. грн. Тут працює 430 людей, а у зв’язку зі збільшенням виробничих потужностей на підприємстві є 700 робочих місць. Бізнес, котрий створив усі умови, закупив обладнання, матеріали, гостро потребує працівників.
Зараз підприємство веде перемовини з МЗС про працевлаштування на умовах трудового договору 160 осіб із Народної Республіки Бангладеш”.
Він наголосив, що “Ламелла” пропонує гідні умови праці: безкоштовне харчування, транспорт до роботи та середню зарплату в 25 тисяч гривень. Однак питання залучення іноземних працівників викликало як підтримку, так і різку критику серед українців.
Підтримка і критика ініціативи
Ініціатива Голови Закарпатської ОВА Мирослава Білецького стала широко обговорюватися в соцмережах, вона знайшла як підтримку, так і критику з боку українців. Наведемо коментарі, які відображають загальні настрої в суспільстві щодо неї.
“Це нормальна світова практика. У багатьох країнах Європи підприємства давно залучають мігрантів до роботи через брак місцевих кадрів. Якщо наші люди виїжджають за кордон на заробітки, то чому ми не можемо використовувати аналогічний підхід?”, – вважає Олександр Головатий, економіст і викладач Київського університету економіки.
Йому вторить Марія Іванчук, керівниця HR-агентства у Львові:
“Зарплата в 25 тисяч гривень – це справді конкурентна пропозиція для регіону. Якщо місцеві не зацікавлені, то залучення іноземних працівників – це шанс для компанії підтримувати виробництво на високому рівні. Від цього виграє і регіон, і держава”.
Деякі українці закликають до розуміння:
“Це економіка. Якщо підприємство не буде працювати, це вплине на весь регіон. Чому ми завжди шукаємо негатив?”.
Однак негативних коментарів значно більше. Петро Ковальчук, місцевий активіст із Тячівської громади, вважає, що проблема криється у ставленні до працівників:
“Чому місцеві не хочуть працювати? Можливо, справа не в зарплаті, а в умовах праці чи в політиці самого підприємства. Спочатку треба з’ясувати ці причини, а не привозити людей із-за кордону”.
Галина Романюк, вчителька із Закарпаття, також висловила своє невдоволення:
“Ми говоримо про розвиток нашого краю, а замість того, щоб створити гідні умови для місцевих, запрошуємо людей з іншого кінця світу. А як ці працівники будуть інтегруватися в нашу культуру?”.
Антон Сидоренко, колишній працівник “Ламелли”, вказує на реальні проблеми підприємства:
“Я працював там пів року. Так, зарплати звучать гарно на папері, але реальність зовсім інша. Надурочні години, постійний контроль, і далеко не кожен отримує ці обіцяні 25 тисяч гривень. Місцеві йдуть, бо не хочуть таких умов”.
Крім того, дехто саркастично зауважує:
“Скоро в Закарпатті будуть більше чути бенгальську мову, ніж українську”.
Інші пишуть: “Нехай спочатку розберуться, чому наші не працюють, а потім вже привозять мігрантів”.
Отже, питання залучення працівників із Бангладеш залишається відкритим. З одного боку, це сигнал про розвиток регіону та зростання виробництва, але з іншого – це виклик для місцевої громади. Чи допоможе залучення іноземців стимулювати цей процес – покаже час.
