Політичні

Надії на мир, вибори в Європі, повернення Трампа: що готує нам новий політичний рік

У новому році ми всі плекаємо надію на завершення війни, на мир, який принесе стабільність і відновлення. Між тим, політичний ландшафт країн-союзників, які підтримують Україну, не стоїть на місці. Після “супервиборчого” 2024 йде не менш карколомний 2025 рік, який теж обіцяє бути наповненим електоральними процесами та важливими політичними рішеннями. Вибори в ряді країн, зміни в урядах, внутрішні політичні кризи та нові стратегії — все це може мати далекосяжні наслідки для міжнародної ситуації, зокрема для позиції Заходу у протистоянні з Росією, а також для розвитку глобальних політичних альянсів.

2025 рік стане свідком низки подій, що відобразять як внутрішні трансформації, так і зовнішньополітичні виклики. Уряди, що сформувалися після складних виборчих кампаній, будуть змушені адаптуватися до нових реалій, вирішуючи проблеми міжнародних відносин та економічної стабільності.

Які ж глобальні політичні події визначатимуть хід 2025 року?

А вони вже почалися…

У Раді ЄС головує Польща

Від сьогодні, з 1 січня 2025 року, Польща почала виконувати обов’язки голови Ради ЄС. Упродовж шести місяців вона відповідатиме за організацію роботи цього ключового органу та проведення його зустрічей. Після тривалого періоду напруження у відносинах з Євросоюзом новий уряд Дональда Туска робить акцент на співпраці. Польща планує використовувати своє головування для зміцнення зв’язків між ЄС та Україною. Після, м’яко кажучи, не дуже конструктивного головування Угорщини всі очікують на покращення.

1 січня Румунія та Болгарія офіційно стали частиною Шенгенської зони після довгого процесу, що тривав 13 років. Раніше, у березні 2024 року, вони частково долучилися до зони через скасування прикордонних перевірок в аеропортах і портах. Австрія, яка спочатку була проти повного вступу через міграційні проблеми, зняла своє вето після того, як три країни погодили угоду щодо захисту кордонів. Відтепер Шенгенська зона включає 25 з 27 країн ЄС, а також Швейцарію, Норвегію, Ісландію та Ліхтенштейн.

Трамп 2.0

20 січня о 12.00 новообраний президент США Дональд Трамп складе присягу і виступить з інавгураційною промовою перед американським народом. Експерти побоюються, що він захоче змінити політичну систему Сполучених Штатів, значно посиливши владу президента. Попри кримінальні справи, Трамп виграв вибори 2024 року і тепер планує судове переслідування своїх політичних опонентів. Всі ми пам’ятаємо і про 24 години, за які Трамп обіцяв зупинити війну.

У зовнішній політиці він залишається непередбачуваним і різким. Не виключається навіть вихід США з НАТО за період президентства Трампа. У сфері торгівлі він планує посилити протекціонізм через високі мита, що може негативно вплинути як на міжнародних партнерів, так і на економіку США.

Перевибори Лукашенка?

26 січня пройдуть президентські вибори в Білорусі. Щоправда, є спокуса назвати їх перевиборами чинного президента Лукашенка з огляду на досвід “виборів” і практик придушення протестів у 2020 році. Нині стабільність у Білорусі базується на трьох ключових чинниках: репресіях, економічному зростанні та відсутності війни. Вибори, заплановані на початок року, покликані зміцнити ці основи та знизити можливі ризики. Про що йдеться? Чому диктатор так поспішає? Зима є менш сприятливим періодом для масових протестів, що важливо з огляду на досвід 2020 року. Штучне зростання економіки може розкрити свої слабкі сторони вже у 2025 році, тому вибори проводять заздалегідь. Інциденти з російськими безпілотниками ставлять під загрозу стабільність, і режим хоче встигнути переобратися до можливої кризи.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Коаліція укриттів: шанс збудувати в Україні систему сховищ за фінським зразком

ШІ стане безпечнішим і справедливішим

Однією з ключових подій стане саміт AI Action Summit у лютому в Парижі, де уряди, технологічні компанії, науковці та експерти зберуться для обговорення того, як розвивати штучний інтелект в інтересах суспільства. Це стане важливим кроком на шляху до вироблення глобальних стандартів для ШІ, які відповідатимуть етичним та правовим вимогам різних країн. Водночас головування Канади у G7, яке розпочнеться в січні 2025 року, буде зосереджено на інтеграції нових технологій у міжнародну політику, особливо через спільні зусилля щодо розробки безпечних і надійних інструментів для використання ШІ. Очікується, що це посилить співпрацю країн Великої Сімки (G7) та Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), адже питання безпеки, контролю і розвитку технологій є важливими аспектами сучасної політики.

З політичної точки зору, ці ініціативи також сприятимуть зміцненню міжнародних альянсів, зокрема, у сфері технологічної конкуренції, де країни намагаються уникнути монополії окремих держав у розробці та впровадженні ШІ. Важливою складовою буде і пошук компромісу між інтересами розвинених країн та тими, що розвиваються, щоб забезпечити рівний доступ до новітніх технологій без створення нових бар’єрів у глобальному економічному та політичному порядку.

До виборів готуються у Німеччині та Польщі

23 лютого відбудуться дострокові вибори в Німеччині. Ці вибори мають важливе значення для України, оскільки Німеччина є нашим ключовим партнером у Європейському Союзі. Зміни в німецькому уряді можуть вплинути на політику ЄС щодо підтримки України, санкцій проти Росії та енергетичної безпеки.

Варто стежити за передвиборчими кампаніями основних партій, щоб розуміти можливі напрямки майбутньої політики Німеччини.

Канцлер Олаф Шольц знову висувається від соціал-демократів на посаду глави уряду, від Зелених таким кандидатом стає федеральний міністр економіки Роберт Хабек. ХДС висуває Фрідріха Мерца. AfD обирає лідером своєї партії Алісу Вайдель. За останніми опитуваннями, ХДС і ХСС мають перевагу, на другому місці йдуть AfD та SPD.

З 2 квітня 2025 року для подорожей до Великої Британії та Північної Ірландії громадянам європейських країн знадобиться електронний дозвіл (ETA). Подати заявку на нього можна буде онлайн з 5 березня 2025 року. Це нововведення посилює прикордонний контроль після Brexit.

18 травня у Польщі відбудуться вибори нового президента. Чинний президент Анджей Дуда з партії “Право і Справедливість” (PiS) не може балотуватися після двох термінів на посаді. Від PiS кандидатом стає Кароль Навроцький, представник правопопулістської та євроскептичної лінії. Від ліберально-консервативної “Громадянської коаліції” на пост президента претендує мер Варшави Рафал Тшасковський. Ці вибори є важливими, оскільки президент Польщі має право накладати вето на закони, і це вето можна подолати лише при наявності трьох п’ятих голосів у парламенті.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Грузинський вступ до ЄС призупинено: як уряд підриває європейське майбутнє країни

Обидва кандидати підтримують Україну, але різниця в їх підходах полягає в стилі політики: Навроцький більше орієнтований на політичні ініціативи націоналістичного спрямування, тоді як Тшасковський прагне зміцнювати підтримку України через ліберальні та європейські механізми.

Данське головування і знову вибори в Європі

1 липня Данія прийме головування в Раді Європейського Союзу від Польщі. Передбачається, що важливими темами головування Данії будуть клімат, безпека та міграція.

Наприкінці літа та восени у кількох європейських країнах також відбудуться вибори.

Очікується, що 8 вересня норвежці обиратимуть склад парламенту. На попередніх виборах коаліція центристів і лівих замінила уряд правої меншості.

У вересні-жовтні в Чехії пройдуть вибори до Палати депутатів. Новий уряд буде сформовано на основі результатів парламентських виборів, які відбудуться восени 2025 року. Точну дату виборів оголосить президент Петро Павел.

Політолог Їржі Пеге вважає, що ці вибори можуть стати вирішальними для політичного ландшафту Чехії. “Чеська політична сцена розділена на два табори: ті, що підтримують демократію, та ті, хто її не зовсім підтримує. Політична ситуація в країні може кардинально змінитися“, — зазначив він. За його словами, вирішальним фактором стануть переговори після виборів і те, які партії сформують коаліцію. Тривожним сигналом є те, що популістська та євроскептична партія ANO колишнього прем’єра Андрея Бабіша сподівається повернути собі більшість. Вперше на виборах чеські громадяни зможуть голосувати поштою. Цим способом зможуть скористатися громадяни, які проживають за кордоном або тимчасово перебувають за межами Чехії, якщо вони зареєстровані у спеціальному списку в посольстві.

Також у 2025 році планується провести вибори до нового парламенту в Албанії.

Кризи, здатні спричинити дострокові вибори

Також варто згадати Францію, яка переживає постійну політичну кризу після дострокових парламентських виборів минулого літа. Зараз складно прогнозувати, як довго протримається уряд Франсуа Байру, який нещодавно взяв на себе керівництво. За французькою конституцією, парламент не може бути розпущений протягом року після виборів, але цей термін спливає в липні 2025 року.

Крім того, існують урядові кризи, які можуть спричинити нові вибори у Словаччині, Болгарії (де планується провести вже восьмі загальні вибори за чотири роки), а також, ймовірно, в Іспанії.

У листопаді 2025 року Південна Африка вперше буде головувати на саміті G20. До складу групи входять 19 країн, Європейський Союз і з 2023 року також Африканський Союз. G20 довгий час була платформою для розвитку міжнародної економічної та фінансової системи. Однак тепер обговорюються й інші теми. Членами групи є як індустріальні держави, такі як Німеччина, Японія, Велика Британія та США, так і країни, що розвиваються, зокрема Бразилія, Китай, Індія та Туреччина. G20 представляють більше 85% світової економіки. Очікується, що Південна Африка зосередить увагу на проблемі зростання числа голодуючих у світі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті

Кнопка "Повернутися до початку