Нацкомісія зі стандартів державної мови до кінця року затвердить нову термінологію в п’яти сферах
Питання мови в українському суспільстві перетворилося на чинник державної безпеки, національної ідентичності та професійного розвитку. Дискусії про мовну політику, співвідношення між державними нормами й живою практикою, а також баланс між відкритістю до світу та збереженням власного обличчя точаться серед фахівців, викладачів, журналістів і навіть серед представників технічних галузей. Особливо гостро постає питання термінології — тієї сфери, де мова безпосередньо стикається з наукою, технологіями, правом і управлінням. Від точності й логічності професійної лексики залежить, як ефективно працює законодавство, освіта, медіа, система безпеки чи будь-який інший інститут.
Національна комісія зі стандартів державної мови під час форуму “Українська – мова сильних” оголосила, що до кінця 2025 року представить результати роботи над п’ятьма новими стандартами термінології — у сферах кібербезпеки, безбар’єрності, реабілітації, пенітенціарної системи та безпеки державного кордону.
“У 2025 році ми працюємо з п’ятьма стандартами. Це стандарти термінології у сфері кібербезпеки, термінологія безбар’єрності, також пенітенціарна діяльність, реабілітація і маємо ще термінологію у сфері безпеки державного кордону… Думаю, що невдовзі, до Нового року, ми вже зможемо представити результати”, – зазначила Чорнобров.
Голова комісії Юлія Чорнобров повідомила, що, в кожному напрямі працюють окремі робочі групи, до яких залучено сотні фахівців — мовознавців, науковців, юристів і представників галузевих структур. Їхнє завдання — створити єдину систему термінів, узгоджену як із сучасною українською нормою, так і з міжнародними стандартами.
Як зазначає Чорнобров, робота над такими документами має не лише технічне, а й культурне значення. Велика частина термінології, що досі використовується в офіційних документах, навчальних програмах і нормативних актах, походить із радянського періоду. У багатьох випадках ці слова й вирази несуть ідеологічні відтінки або описують реалії, які давно втратили актуальність. Наприклад, управлінська термінологія й досі містить поняття, пов’язані з плановою економікою, централізованим розподілом ресурсів чи адміністративним контролем. Такі лексеми не лише застаріли, а й спотворюють сучасне розуміння процесів, що відбуваються в демократичній системі.
Проблема, за словами очільниці Нацкомісії, полягає не лише у відмові від радянської спадщини, а й у пошуку рівноваги між очищенням мови й некритичним запозиченням іншомовних термінів. Українська наукова й професійна мова за останні десятиліття пережила різкий наплив англіцизмів, які часто вживаються без адаптації або навіть без перекладу. Такі випадки призводять до втрати послідовності, ускладнюють сприйняття й унеможливлюють створення власної термінологічної бази.
“Наприклад, термінологія управління ще має терміни планової економіки. Тобто сьогодні це взагалі не відповідає вимогам часу. І також важливо розуміти, що скидаючи радянське, дуже важливо не потрапити в обійми інших мов. Треба зберегти своє національне обличчя і напрацювати свою термінологію. І це вже мало бути вчора. Нам потрібно бути представленими в різних міжнародних європейських організаціях. Ми маємо бути представлені в європейському мовному моніторі. Це упізнаваність мови передусім”, – наголосила Чорнобров.
Юлія Чорнобров повідомила, що метою роботи комісії є не просто заміна старих слів новими, а вироблення системи, яка забезпечить єдність професійного мовлення в межах держави. Для цього необхідно створити термінологічні словники, стандарти та рекомендації, які дозволять уникати двозначності у правових текстах, освітніх програмах і нормативних документах. Йдеться про формування спільного мовного простору, у якому фахівці різних сфер — від кіберзахисту до реабілітації — розумітимуть один одного без потреби в додаткових поясненнях.
Як пояснила Юлія Чорнобров, Україна має бути представлена у міжнародних інституціях, зокрема в європейському мовному моніторі, який відстежує розвиток національних мов у країнах ЄС. Для цього потрібна впорядкована система термінів, зрозуміла не лише філологам, а й міжнародним партнерам. Мовна упізнаваність у глобальному контексті, за її словами, є одним із показників державної самостійності, адже саме термінологія відображає рівень розвитку науки, технологій і правової системи.
Залучення великої кількості експертів до процесу розроблення стандартів демонструє спробу поєднати мовну політику з практичними потребами суспільства. Стандарти термінології у сфері безбар’єрності чи реабілітації, наприклад, мають не лише лінгвістичне значення, а й соціальний зміст, оскільки мова безпосередньо впливає на ставлення до людей з особливими потребами, на якість комунікації між ними та державними інституціями. У сфері кібербезпеки йдеться про формування національної школи цифрової термінології, без якої неможливо розвивати власні технології та системи захисту інформації.
Дискусії навколо цієї теми відображають ширше питання — якою має бути сучасна українська мова: відкритою до змін чи суворо охоронною щодо свого лексичного складу. Втім, очевидно, що створення національних термінологічних стандартів є засобом її впорядкувати, зробити розвиток послідовним і логічним.
Таким чином, ініціатива Національної комісії зі стандартів державної мови виходить далеко за межі лінгвістики. Вона стосується питання державної зрілості в якості інструмента мислення, наукової точності й політичної самостійності. Упорядкування термінології є кроком до того, щоб українська мова повноцінно функціонувала в усіх сферах суспільного життя, залишаючись водночас сучасною, зрозумілою і впізнаваною в світі.
