Представниця УВКБ ООН у справах біженців пояснила причини скорочення підтримки українських переселенців
Четвертий рік мільйони українців живуть в реальності вимушеного переміщення. Через постійні обстріли, руйнування домівок, інфраструктури та загрозу життю люди залишають рідні міста й села, шукаючи безпечніші умови для існування. Для багатьох переселенців підтримка міжнародних організацій є не просто допомогою, а життєво необхідною умовою виживання. Одяг, гігієнічні засоби, їжа, тимчасове житло, психологічна допомога — все це протягом тривалого часу забезпечувалося завдяки діяльності Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) в Україні. Проте останні рішення у світовій політиці призвели до загрозливих змін: обсяг міжнародної допомоги для українських переселенців скорочується. І ця ситуація вже безпосередньо вдарила по найбільш нужденних.
У п’ятницю, 25 квітня, Управління Верховного комісара ООН у справах біженців оголосило про скорочення допомоги українським переселенцям. Про це повідомляє Reuters. Як пояснила під час відеобрифінгу для журналістів представниця УВКБ ООН в Україні Кароліна Ліндхольм Біллінг, причиною стало припинення фінансування з боку США та загальне зниження обсягів внесків інших донорів. Саме ця допомога дозволяла найбільш вразливим категоріям населення — літнім людям, дітям, родинам із маленькими дітьми, людям з обмеженими можливостями — адаптуватися до нової реальності, мати бодай мінімальні засоби для гідного існування.
Кароліна Ліндхольм Біллінг підкреслила, що йдеться про психосоціальну допомогу, яка має критичне значення для людей, що пережили бойові дії, втрату домівок і евакуацію. Також призупинено надання матеріалів для екстреного облаштування тимчасового житла та програми грошової допомоги, які дозволяли переселенцям задовольняти базові потреби без необхідності звертатися до гуманітарних центрів за кожною найдрібнішою необхідністю.
Як наголосила Кароліна Ліндхольм Біллінг, втрата американської підтримки є особливо болючою, адже минулого року вона забезпечувала близько 40% загального фінансування УВКБ ООН. Водночас вона зазначила, що не лише США скоротили фінансування: інші західні країни також почали зменшувати обсяги внесків, переорієнтовуючи бюджети на власні оборонні потреби на тлі глобальної нестабільності.
Кароліна Ліндхольм Біллінг підкреслила, що наслідки таких рішень відчуваються вже зараз: із запланованих 3,32 мільярда доларів США для підтримки 8,2 мільйона людей в Україні наразі зібрано лише 25% необхідних коштів. Через це агентство було змушене скоротити кількість людей, яким надається пріоритетна допомога. Вона закликала міжнародних донорів терміново відреагувати і забезпечити фінансування, необхідне для підтримки тих, хто найбільше потребує допомоги.
Вона також повідомила, що з початку 2025 року майже 9 000 осіб, які рятувалися від інтенсивних обстрілів, пройшли через транзитні центри УВКБ ООН у Павлограді та Сумах. Там люди отримували одяг, набори гігієни, юридичну консультацію й психосоціальну підтримку. За її словами, більшість переселенців прибувають з мінімальною кількістю речей або взагалі без будь-яких речей, перебуваючи у стані глибокої психологічної травми.
Окремо Кароліна Ліндхольм Біллінг звернула увагу на те, що з серпня 2024 року до березня 2025 року понад 200 000 осіб були змушені евакуюватися або переміститися з прифронтових районів. Вона наголосила, що в останні дні, на тлі нової хвилі атак, під обстріли потрапили не лише Харків і Павлоград, а й околиці Києва. У цьому контексті, за її словами, потреба у гуманітарній допомозі лише зростає, тоді як фінансові можливості УВКБ ООН стрімко скорочуються.
Представниця УВКБ ООН в Україні особливо підкреслила, що гуманітарна допомога не може чекати: люди потребують підтримки тут і зараз. Вона закликала міжнародних донорів терміново ухвалити рішення про надання фінансування, адже кожен день затримки погіршує становище найбільш вразливих категорій переселенців.
Ситуація, що склалася, демонструє, наскільки глобальні політичні рішення здатні безпосередньо впливати на життя конкретних людей, які стали заручниками обставин, на які не мають жодного впливу. Українські переселенці, які вже пережили втрату домівок, небезпеку й розлуку з рідними місцями, зараз ризикують залишитися без мінімальної підтримки саме в той момент, коли вона потрібна найбільше.
