НАЗК спростувало заяви про неможливість конфіскації незаконно набутих коштів у керівників МСЕК

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виступило із заявою, спростовуючи повідомлення у мережі, де стверджувалося, що конфіскація незаконно набутого майна у посадовців медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) неможлива. За словами представників НАЗК, така інформація є маніпулятивною та свідчить про неповне розуміння законодавства України з боку тих, хто поширює подібні твердження.

НАЗК підкреслює, що телеграм-канали, які розповсюдили ці повідомлення, допустили низку помилок, змішавши окремі поняття та невірно визначивши повноваження як самого НАЗК, так і правоохоронних органів загалом. За чинним законодавством, агентство має можливість ініціювати притягнення до відповідальності за порушення антикорупційного законодавства, зокрема за подання недостовірних даних у деклараціях. Однак, для конфіскації незаконно набутого майна чи активів НАЗК не уповноважене видавати судові документи; цими повноваженнями наділені інші державні органи, що діють через встановлені юридичні процедури.

Для того, щоб забезпечити можливість кримінальної відповідальності за незаконне збагачення та цивільну конфіскацію активів, необхідні зміни до Кримінального та Цивільного процесуального кодексів України. З цією метою НАЗК вже розпочало підготовку проєкту поправок, виконуючи рішення Ради національної безпеки і оборони України, прийняте нещодавно.

Відповідно до Закону України “Про запобігання корупції”, голови та члени медико-соціальних експертних комісій класифікуються як особи, прирівняні до службовців, які виконують державні функції. Це означає, що вони можуть нести відповідальність за незаконне збагачення згідно з Кримінальним кодексом (ст. 368-5) та за статтями Цивільного процесуального кодексу України, які дозволяють визнавати активи необґрунтованими.

Разом з тим, для застосування конфіскації майна у випадку тяжких чи особливо тяжких злочинів або злочинів проти національної безпеки НАЗК наголошує, що чинне законодавство України передбачає застосування статей 59 (“Конфіскація майна”) та 96-1 (“Спеціальна конфіскація”) Кримінального кодексу. За цими нормами, майно, яке є власністю засудженого, може бути вилучене на користь держави.

НАЗК підкреслило важливість оновлення законодавчих актів, аби максимально посилити відповідальність посадовців, залучених до корупційних схем, та усунути будь-які правові прогалини, що ускладнюють процес протидії корупції.