Несподіваний результат і очікуваний конфлікт: перемога Кароля Навроцького в фокусі європейських ЗМІ
Результати президентських виборів у Польщі, які завершилися перемогою Кароля Навроцького, стали несподіваним політичним зсувом у центрі Європи. Після того як кандидат від партії «Право і справедливість» випередив чинного мера Варшави Рафала Тшасковського лише на кілька десятих відсотка, політична ситуація в країні загострилася. Прем’єр-міністр Дональд Туск оголосив про намір винести на розгляд Сейму питання довіри уряду, і це лише підтверджує глибину розколу, який вибори виявили не лише між елітами, а й у суспільстві. Європейська преса аналізує наслідки голосування не лише для самої Польщі, а й ЄС загалом, адже мова йде про країну, яка перебуває на перехресті внутрішньої нестабільності, зовнішньої загрози та історичного реваншу консервативних сил.
Krytyka Polityczna – Польща. Варшавський портал Krytyka Polityczna не бачить райдужних перспектив для ліберальної Польщі на найближче майбутнє:
«Для прогресивних виборців перемога Навроцького означає, що країна натиснула на праве – якщо не сказати реакційне – гальмо. Протягом наступних п’яти років не варто чекати на те, що в країні буде дозволено зареєстроване партнерство для одностатевих пар, легальні аборти – або змін у законодавстві, які б призвели нас до світської держави».
Irish Examiner – Ірландія. Обґрунтовувати перемогу Кароля Навроцького тим, що він близький президентові США, означає зовсім не розуміти суті того, що відбувається, – зазначає дублінська Irish Examiner:
«Перемогу колишньому боксеру та історику-ревізіоністу забезпечила скоріше його позиція з таких питань, як аборти, відновлення незалежності польської юстиції, міграція. … Маючи на меті послабити Туска співтовариші перед наступними парламентськими виборами у 2027 році, Навроцький також спробує ускладнити формування єдиної проукраїнської позиції в рамках ЄС, а крім того, перешкоджатиме розвитку відносин між своєю країною та іншими країнами-членами НАТО.
… Його перемога не була протрампівською, проте вона матиме величезний вплив на Варшаву, на всю Європу і далі – за її межами».
LRT – Литва. Справа може дійти до дострокових виборів, – пояснює на порталі литовської телерадіокомпанії LRT Лаурінас Вайчюнас, директор розташованого у Вроцлаві Коледжу Східної Європи імені Яна Новака-Єзеранського:
«Правляча коаліція захиталася. Якщо Навроцький почне надсилати відповідні сигнали на адресу уряду – що більш ніж ймовірно, – малі партії з числа тих, хто входить до правлячої коаліції, можуть піддатися спокусі і ініціювати переговори з ПіС або іншими опозиційними рухами. Існує небезпека того, що в Польщі буде оголошено дострокові вибори, хоча до регулярних виборів нового парламенту ще два роки. З іншого боку, це може згуртувати правлячі партії, які усвідомлюють, що результати дострокових виборів навряд чи будуть на їхню користь. Країна має два непрості роки».
Eesti Päevaleht – Естонія. Це не дуже хороша новина для Європи та Естонії зокрема, – пише талліннська Eesti Päevaleht:
«Поряд з Естонією Польща знаходиться в авангарді країн, якщо йдеться про сприйняття російської загрози та побудову реальної обороноздатності. У цьому сенсі та після президентських виборів нічого не зміниться. Однак привід хвилюватися за Польщу все ж таки є. Дональд Туск, якого поважають і якого прислухаються в Європі, вивів Польщу на одну висоту з Великобританією, Францією та Німеччиною – і при цьому він відстоює також і наші інтереси. Нинішній сценарій має на увазі більш слабку і пасивну Польщу, і це в той момент, коли країни, що межують з Росією, повинні виступати максимально єдиним фронтом».
Le Soir – Бельгія. На думку брюссельської Le Soir, співпраця в рамках трикутника Берлін-Париж-Варшава може опинитися під загрозою:
«Спільні заяви глав держав і урядів Німеччини, Франції та Польщі, які прозвучали за останні тижні, знову вселили в нас віру в успіх європейського проєкту і його здатність самотужки протистояти можливим нападкам і ударам. Однак зараз це тріо вже не справляє такого сприятливого враження: це – спірна і атакована ультраправими фігура Макрона, обрана лише з мінімальною перевагою канцлера ФРН і польського прем’єра, позиції якого є дуже хиткими. З Навроцьким у Польщі, Орбаном в Угорщині, Фіцо в Словаччині, Мелоні в Італії і – можливо, невдовзі – з поверненням Бабіша в Чехії свій підйом переживає табір націоналістів, ультраправих та популістів, а попутний вітер їм забезпечують Дональд
Трамп та його армада під прапором MAGA».
Denik – Чехія. Празька Deník не бачить трагедії наприкінці цих виборів:
«Найгірший з можливих варіантів – це якщо Ярослав Качинський та його ПіС сприйматимуть перемогу на президентських виборах як карт-бланш на повернення до влади, швидкий розпуск уряду та дострокові вибори. Адже в такому разі недільний вечір, коли було оголошено результати виборів, які справедливо поділили владу в розколотій на два табори Польщі, втратить своє значення.
… Польщі потрібне щось протилежне: максимальна згода та максимальна співпраця всіх демократичних та прозахідних сил. ПіС і її президент Кароль Навроцький отримали шанс показати, що вони на це здатні. Такий самий шанс має і уряд Туска».
