Нові “королі” фронту: Єгор Фірсов пояснив, як дрони на оптоволокні стали найнебезпечнішою зброєю

У цій війні технології змінюють обличчя фронту не менш стрімко, ніж політичні рішення. Те, що ще вчора здавалося проривом, сьогодні стає звичним, а завтра — морально застарілим. Війна в Україні постійно підлаштовується під виклики часу, і одним із найяскравіших прикладів такої трансформації стали дрони на оптоволокні. Їхній вплив на бойові дії дедалі відчутніший. Вони не просто змінюють тактику, а формують нову логіку війни. Як зауважує екснардеп, військовослужбовець ЗСУ Єгор Фірсов, ці дрони стали фактично «королями» фронту, з якими наразі немає ефективної протидії. Наводимо повний переказ його роздумів — без скорочень, коментарів і трактувань.

Єгор Фірсов порівнює ситуацію на фронті з марафоном, у якому доводиться бігти вгору. Військовий визнає: складно навіть зрозуміти, на якому етапі цього марафону перебувають зараз — чи то 21-й кілометр, чи вже 39-й. Але одне зрозуміло напевно — фініш ще не проглядається.

Оцінюючи динаміку змін, він згадує, що рік тому, у період активної нестачі чипів, ситуація здавалася легшою. Сьогодні ж — чати військових підрозділів не змовкають ані вдень, ані вночі. Усі зайняті питаннями логістики, евакуації, організації різних типів безпілотних комплексів (БПЛК).

За словами Фірсова, дрони роблять новий виток у своєму розвитку. Реальністю стали польоти на 30 кілометрів із керуванням по оптоволоконному кабелю. І таких дронів стає дедалі більше. Це означає, що так звана сіра зона — простір між позиціями, де неможливо перебувати без ризику — невпинно збільшується. Сьогодні в ній можна лише сидіти під землею, і навіть це не завжди рятує.

Фірсов підкреслює, що ворог взяв курс саме на оптоволоконні дрони. І поки що немає жодної надійної протидії цьому типу БПЛА, окрім як намагатися збити їх спеціальною рушницею. Або ж — просто тікати. Причому тікати слід швидко і вміло. З огляду на це, він іронічно, але серйозно зазначає, що навички втечі від дрона мають стати обов’язковим курсом під час навчання військових водіїв.

Дрон на оптоволокні, за словами військовослужбовця, поступово стає «королем фронту». Він порівнює його з агентом з фільму «Матриця» — серед усіх інших учасників він найневразливіший.

У цьому контексті Фірсов наголошує на першочерговому завданні: покращенні організації у війську. Ця задача, на його думку, навіть важливіша, ніж вдосконалення дронів. Адже технічні рішення українські військові, як і раніше, здатні знайти завдяки колективному розуму. А от з організацією складніше — тут потрібен серйозний аналіз власних помилок і якісні старші командири. Таких, за його словами, має ставати більше.

Таким чином, Єгор Фірсов описує новий етап війни як зростаючу технологічну загрозу з боку дронів на оптоволокні, проти яких поки не знайдено дієвих засобів. А головним викликом для української армії вважає не лише технологічну адаптацію, а й глибинне управлінське оновлення.