Оборонні контракти без кримінальної відповідальності: Данило Гетманцев виправдовує ризики непрозорості

У липні 2025 року Верховна Рада України взяла до розгляду законопроєкт №13423, який передбачає запровадження спеціального правового режиму для підприємств оборонно-промислового комплексу. Законодавча ініціатива передбачає звільнення службових осіб таких підприємств від кримінальної відповідальності за дії, що формально містять ознаки злочину, якщо вони були вчинені в процесі виконання оборонного контракту й мали суспільно корисну мету. Документ вже зареєстрований 126 народними депутатами, з яких 123 представляють фракцію “Слуга народу”.

Проєкт закону пропонує створити окремий механізм правового захисту для підприємств, включених до закритого Переліку оборонно-промислових підприємств, який затверджується Міністерством оборони. Спеціальний режим поширюватиметься лише на суб’єкти, які виконують оборонні державні контракти в умовах воєнного часу.

Згідно з текстом законопроєкту, навіть у випадку, коли дії співробітників підприємств формально підпадають під статті Кримінального кодексу, вони не нестимуть кримінальної відповідальності, якщо буде доведено, що ці дії були безпосередньо спрямовані на виконання оборонного замовлення, не переслідували особистої вигоди і мали суспільну мету. Застосування такого імунітету від кримінального переслідування буде можливе за умови погодження з боку Генеральної прокуратури.

Ініціатива викликала дискусії у суспільстві та серед експертів, оскільки йдеться не лише про помилки в документації чи порушення термінів, а й про потенційне звільнення від відповідальності за корупційні злочини, якщо вони будуть визнані частиною виробничої або постачальної діяльності в межах оборонного замовлення.

Свою позицію щодо законопроєкту висловив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, який прокоментував логіку та обґрунтування ініціативи. За його словами, в умовах війни оборонна промисловість України є надмірно зарегульованою, що створює ризики не лише для її розвитку, а й для фізичного існування підприємств. Він зазначив, що серед типових порушень, які виникають на практиці, йдеться про недотримання екологічних норм або норм охорони праці, які складно реалізувати в умовах термінового виконання державного замовлення.

Гетманцев підкреслив, що кількість необхідних дозволів і погоджень настільки велика, що у мирний час процес отримання всіх документів міг би тривати до 2030 або 2031 року. За його словами, підприємства оборонного сектору не можуть дозволити собі таких затримок, тому виконують завдання в умовах нормативної невизначеності або порушення.

“Ми виводимо бізнес з-під ризиків бути закритим і сісти в тюрму через те, що вони працюють і не можуть зробити інакше. Кількість усіляких дозволів настільки велика, що якби вони йшли по шляху мирного отримання документів, вони б десь у 2030–2031 році відкрились би. Дякувати їм, що вони цього не роблять”, – заявив Гетманцев.

Водночас він наголосив, що звільнення від кримінальної відповідальності не означає відсутності розслідування. Кожен випадок розглядатиметься окремо, а звільнення можливе лише за погодженням із Генеральною прокуратурою. Таким чином, механізм не є автоматичним і потребує юридичного підтвердження правомірності дій.

У відповідь на занепокоєння щодо закритості переліку підприємств, які можуть отримати такий статус, Гетманцев визнав, що певна втрата прозорості є допустимою в умовах війни. Він заявив: «Я сам займаюся боротьбою із корупцією з 2019 року, але в певних питаннях ми маємо йти на ризики непрозорості для того, аби зберегти країну».

На запитання, чому законопроєкт не обмежує імунітет окремими видами злочинів, Гетманцев відповів, що остаточне рішення в кожному конкретному випадку ухвалюватиме суд. На його думку, це нівелює ризики зловживань.

Підсумовуючи, Гетманцев підкреслив, що запропонований законопроєкт створює баланс між необхідністю оперативного розвитку оборонного сектору й загальнодержавною метою забезпечення ефективного виконання замовлень для Збройних сил.

Обговорення ініціативи триває. Частина експертів висловлює занепокоєння щодо того, що формулювання про “суспільно корисну мету” можуть бути використані для зняття відповідальності за корупційні практики. Інші вважають, що в умовах повномасштабної війни держава зобов’язана захищати оборонну промисловість, навіть шляхом зменшення стандартів прозорості.

Доля законопроєкту залежатиме від остаточного формулювання його норм до другого читання та позиції депутатських фракцій. Очевидно, що документ уже має потужну підтримку фракції “Слуга народу”, однак остаточне рішення ще не ухвалене.