Омбудсман розкритикував НМТ під час війни: школярі залишаються без належної підготовки до іспиту
Діти, які завершують навчальний рік під час війни, підходять до НМТ у ситуації, де шкільна підготовка дедалі частіше не збігається з вимогами вступного тестування. Для випускників, які навчаються під час повітряних тривог, евакуацій, дистанційних уроків і постійної нестабільності, національний мультипредметний тест став показником того, наскільки шкільна система здатна підготувати дитину до реальних вимог державного оцінювання. Проблеми НМТ стали однією з тем зустрічі освітнього омбудсмана Дмитра Лубінця з міністром освіти і науки Оксеном Лісовим.
Після зустрічі з міністром освіти і науки Оксеном Лісовим Лубінець заявив, що серед найчастіших звернень громадян є проблеми з НМТ. Найгостріше він оцінив саме розрив між шкільною освітою та вимогами тестування.
«Належної підготовки учнів до НМТ фактично немає. Школа не формує компетентностей, які перевіряються тестуванням. Як наслідок, допомогти дитині можуть лише репетитори. Сам знаю це як батько випускниці. Але що робити, якщо дитина не може звернутися до репетитора? Міністр визнав, що система освіти не відповідає рівню знань, який вимагається від випускників шкіл. Це системний парадокс, який потрібно негайно виправити!», — заявив Лубінець.
Проблема, на яку звернув увагу омбудсман, особливо гостро проявляється серед дітей, чиї родини не можуть оплатити репетиторів. Якщо школа не забезпечує достатньої підготовки, а тестування вимагає вищого рівня знань і навичок, вступні можливості випускників стають залежними від фінансових ресурсів родини.
Для дітей, які навчаються під час війни, така нерівність посилюється ще більше. Частина школярів має стабільні уроки, доступ до додаткових занять і спокійніші умови навчання, тоді як інші живуть у прифронтових громадах, навчаються онлайн або регулярно втрачають повноцінний навчальний час через тривоги й безпекові обмеження.
Лубінець також розкритикував організацію НМТ у безпековій частині. За його словами, на п’ятий рік війни держава досі не забезпечила стабільне проведення тестування в укриттях, щоб іспит не зупинявся через повітряні тривоги.
«У Харкові це вже працює. Водночас у Києві та інших містах із наявною інфраструктурою укриттів — ні», — заначив омбудсман.
Для випускників це має практичне значення, оскільки перерваний іспит означає додатковий стрес, втрату концентрації та нерівні умови складання. Особливо складною така ситуація стає для дітей, які й без того проходили навчальний рік у нестабільному режимі.
Окремий блок критики Лубінець присвятив дітям із тимчасово окупованих територій. За його словами, держава фактично не забезпечила для них зрозумілої інформаційної кампанії щодо вступу.
«Формальна вкладка на сайті — це не відповідь. Як діти мають дізнатися про свої права і можливості, якщо держава не донесла це зрозуміло і доступно? Результат — катастрофічний: кількість вступників із ТОТ скорочується. Молодь втрачає зв’язок з Україною, а держава — час. При цьому МОН досі не має окремого обліку цієї категорії вступників. Без базових даних державна політика фактично формується наосліп», — обурився Лубінець.
Ця проблема стосується не лише вступної кампанії, оскільки для підлітків з окупованих територій доступ до української освіти часто залишається одним із небагатьох каналів зв’язку з державою. Якщо інформація про можливості вступу не доходить до них зрозуміло й вчасно, частина молоді просто випадає з українського освітнього простору.
Дмитро Лубінець також порушив питання реформи старшої школи. Він назвав її критичною проблемою, оскільки отримує багато звернень щодо можливого закриття шкіл, браку транспорту, стану доріг і недоступності освіти в прифронтових, деокупованих та гірських громадах.
«Я отримую значну кількість звернень щодо заперечення ліквідації шкіл, відсутності транспорту, стану доріг і фактичної недоступності освіти в прифронтових, деокупованих і гірських громадах. Запускати реформу, яка фактично призведе до закриття шкіл, без підготовленої системи в умовах війни — це просто знущання з українських дітей і освіти!», — заявив Лубінець.
Таке застереження пов’язане з тим, що будь-яка зміна мережі шкіл під час війни має враховувати не лише освітню модель, а й реальну доступність навчання для дітей. Якщо транспорт, дороги й безпека не підготовлені, реформа може погіршити становище саме тих учнів, які вже живуть у складних умовах.
Очільниця Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко окремо зазначала, що головною проблемою НМТ є тривалість оцінювання. Для випускників це означає кілька годин напруженої роботи, які в умовах війни можуть ускладнюватися тривогами, дорогою до пункту тестування та психологічним навантаженням.
Критика Лубінця показує, що питання НМТ не зводиться лише до формату іспиту. Воно охоплює підготовку в школі, безпечні умови складання, доступність інформації для дітей з окупованих територій і готовність освітньої системи не створювати додаткові бар’єри для учнів, які й так навчаються в умовах війни.
