Смартфони в школах: Оксен Лісовий розповів, чи потрібні обмеження і хто має ухвалювати рішення
У низці європейських країн останніми роками запроваджують вікові обмеження на користування смартфонами та соціальними мережами, а також встановлюють чіткі правила перебування гаджетів у школах. Результати досліджень і практичний досвід освітніх систем свідчать про зростання небезпеки, проблем з концентрацією уваги, порушенням сну, залежністю від цифрового контенту та впливом алгоритмів соціальних мереж на емоційний стан дітей і підлітків. Це особливо важливо для них в умовах війни.
Підставою для заборони користування смартфонами в школах стає як питання академічної успішності, так і занепокоєння щодо кібербулінгу, неконтрольованого доступу до шкідливого контенту та зниження якості міжособистісної комунікації, що формує середовище постійного відволікання і психологічного навантаження. Враховуючи досвід європейських країн, в Україні постає дискусія про допустимі формати використання мобільних телефонів у закладах освіти. Міністр освіти і науки Оксен Лісовий вважає, що вона потребує широкого обговорення із суспільством, а не швидких адміністративних рішень.
Він вважає, що такі теми завжди викликають діаметрально протилежні позиції, оскільки для одних батьків телефон є інструментом безпеки та зв’язку з дитиною, а для інших — джерелом відволікання і фактором, що розмиває навчальну дисципліну. За його словами, світова практика демонструє різні підходи до культури взаємодії з гаджетами в освітньому середовищі, і серед них існують моделі, коли учні залишають смартфони у спеціальних локерах або в окремому боксі в класі, маючи можливість користуватися ними лише під час перерв.
“Те що стосується світової практики щодо культури взаємодії з гаджетами в закладі освіти, то вона є різною, в тому числі й такою, коли смартфон залишають в локері в школі, або залишають в боксику в класі, а на перервах беруть в руки. Така практика існує і вона доводить свої позитивні результати”, — наголосив міністр.
Описуючи такі приклади, міністр зазначає, що подібні рішення вже довели позитивні результати, оскільки фізичне віддалення пристрою від дитини під час уроку допомагає їй зосередитися на навчальному матеріалі, не реагуючи на повідомлення, сповіщення та інші цифрові подразники, які розсіюють увагу і знижують глибину засвоєння знань. Водночас він підкреслює, що це лише позиція міністерства, яка потребує відкритої розмови з батьками, педагогами і самими учнями, адже без суспільного консенсусу будь-яка заборона ризикує перетворитися на конфлікт замість інструменту підтримки освітнього процесу.
Розмірковуючи про механізм ухвалення рішень, Лісовий звертає увагу на те, що чинне законодавство не містить прямої заборони користування смартфонами у школах, а отже заклади освіти вже мають можливість домовлятися з батьками про правила поведінки, укладаючи своєрідний соціальний договір і впроваджуючи власні регламенти без очікування окремої директиви з міністерства. На його переконання, питання полягає в тому, чи потрібен централізований наказ для впровадження такого підходу, якщо школа спроможна самостійно пояснити батькам, чому обмеження під час уроку є доцільним і як воно впливає на навчальні результати.
Водночас міністр наголошує, що тема повної заборони смартфонів не є пріоритетною для відомства і на цей момент не перебуває серед першочергових рішень, оскільки система освіти стикається з ширшими викликами, пов’язаними з якістю навчання, безпекою та відновленням освітнього середовища. Таким чином, дискусія про гаджети розглядається ним не як кампанія обмежень, а як частина ширшої розмови про культуру взаємодії дітей із цифровими технологіями.
З приводу цього питання раніше висловлювалася й освітня омбудсменка Надія Лещик, яка звертала увагу на те, що відсутність законодавчої визначеності не означає повної свободи дій, адже використання мобільних телефонів не повинно заважати навчальному процесу. Вона зауважувала, що за умов відсутності чітких державних норм саме батьки разом із педагогами можуть виробити збалансовані правила, які дозволять зберегти зв’язок з дитиною та водночас мінімізувати відволікання під час уроків, наприклад через вимкнення звуку і зберігання телефону в сумці або рюкзаку.
