Оновлення правил громадянства і репатріації в Польщі: що змінилося у вартості та процедурах
Українці, які знайшли тимчасовий захист або постійне місце проживання за кордоном, дедалі частіше стикаються з необхідністю глибше розуміти закони держав, в яких перебувають. Часи тимчасовості минають, а реалії вимагають стабільності у правовому статусі, житлі, працевлаштуванні, медицині, освіті. Знання місцевого законодавства, особливо в таких сферах, як громадянство, легалізація та репатріація, — вже не виняток, а обов’язкова умова для планування життя.
У Польщі, де тимчасово мешкають українці з різним правовим статусом, уряд посилив регулювання двох ключових напрямів: набуття громадянства та участі в програмі репатріації. Зміни набрали чинності 1 серпня 2025 року й торкнулися одразу кількох складових — фінансових, процедурних та документальних. У зв’язку з цим важливо знати, що змінилося і які кроки слід вжити тим, хто розглядає Польщу як постійне місце проживання або прагне повернутися в історичну батьківщину через репатріаційний механізм.
Зміни у набутті громадянства в Польщі
Набуття громадянства Республіки Польща є тривалою й багаторівневою процедурою. До 1 серпня 2025 року вона вже вимагала значної підготовки, збирання документів, проходження співбесід і ретельного аналізу матеріалів. Відтепер до цього процесу додається ще й серйозне фінансове навантаження.
Якщо раніше подання на отримання громадянства через воєводу коштувало 219 злотих, то відтепер ця сума становить 1000 злотих. У разі звернення через Президента Республіки Польща, яке до цього моменту залишалося безкоштовним, заявникам тепер доведеться сплатити 1669 злотих. Також суттєво підвищена плата за розгляд справ про визнання наявності або втрати громадянства — з 58 до 277 злотих.
Це зростання вартості означає, що навіть початкова подача документів стає непосильним фінансовим тягарем для багатьох родин. До цього потрібно додати витрати на переклад документів, нотаріальне завірення, оформлення апостилів, поштові послуги й консультації з юристами. Сукупна сума може сягати кількох тисяч злотих, що вже є бар’єром для малозабезпечених мігрантів.
Репатріація: кого стосується програма і як змінилися умови
Польська державна програма репатріації спрямована на повернення осіб польського походження, яких свого часу було депортовано до азійських регіонів СРСР. Це — формалізований правовий механізм, який дає змогу отримати дозвіл на постійне проживання, громадянство й соціальну адаптацію в Польщі. Програма існує понад 20 років, однак останні зміни значно ускладнюють шлях до реалізації цього права.
У першу чергу, посилено критерії доведення польського походження. Відтепер родинні зв’язки, що раніше можна було підтвердити свідченнями або копіями старих документів, тепер потребують більш конкретних і офіційно засвідчених доказів. Збільшилася вимогливість до змісту архівних довідок, сертифікатів про етнічне походження, згадок у книгах записів актів цивільного стану. Свідчення живих родичів чи громадських організацій, які раніше приймалися як допоміжний доказ, тепер оцінюються критичніше, потребують підтвердження з незалежних джерел.
Зміни у фінансуванні адаптації репатріантів
Одночасно з процедурними ускладненнями переглянуто й фінансову складову державної підтримки. Якщо в попередні роки польська держава повністю або частково покривала витрати на житло, переїзд і перші етапи адаптації, то тепер ці правила змінені. Допомога більше не надається автоматично: її потрібно окремо запитувати, аргументувати й чекати рішення. Виплати, що раніше могли охоплювати оренду житла на кілька місяців або облаштування в новому місці, тепер обмежуються або розподіляються лише частково.
Також змінено порядок проживання в адаптаційних центрах. Йдеться про скорочення строків перебування, звуження переліку доступних послуг (зокрема — перекладацьких, юридичних, психологічних) і перегляд умов отримання соціальної підтримки. Це означає, що нові репатріанти будуть зобов’язані швидше самостійно забезпечувати своє проживання, пошук роботи й інтеграцію без тієї державної підтримки, яка існувала раніше.
Черги та обмеження
Попри задекларовану відкритість програми, статистика свідчить про її дуже обмежені масштаби. Станом на серпень 2025 року у черзі на репатріацію перебувають близько 8000 осіб. Проте щороку Польща приймає лише 600–700 репатріантів. Просте математичне співвідношення свідчить: навіть без нових заявників поточна черга може розтягнутися на десятиліття.
Тобто можливість реалізувати право на повернення для осіб польського походження вже не є гарантією — це радше перспектива, що потребує роками зберігати актуальність документів, чекати на запрошення та щоразу адаптуватися до нових регуляцій. А у світлі поточного обмеження фінансування та зростання вартості оформлення, частина заявників може взагалі не дочекатися реалізації своїх прав.
Що слід врахувати українцям, які розглядають громадянство або репатріацію
Для громадян України, які внаслідок війни переїхали до Польщі та розглядають варіанти довгострокового легального перебування, ці зміни мають ключове значення. Якщо хтось із родичів має польське походження або у родині збереглися документи, які можуть слугувати підставою для репатріації, необхідно:
– якомога швидше зібрати усі архівні документи — витяги, метрики, свідоцтва, посвідчення;
– звернутися до польських органів самоврядування або консульств щодо актуального переліку вимог;
– проконсультуватися з юристами, які мають практичний досвід супроводу справ про репатріацію;
– ретельно розрахувати фінансову складову — не лише оплату за розгляд, а й вартість супровідних дій: перекладів, витрат на дорогу, легалізацію документів;
– оцінити шанси та часові рамки — чи має родина змогу чекати 5–10 років у черзі на реалізацію права.
Для тих, хто розглядає набуття громадянства через перебування, роботу чи шлюб, також варто враховувати нові мита. Навіть подача документів тепер вимагає кілька місячних доходів, що в умовах низької зарплати або нестабільної роботи може стати критичним чинником.
Польща є однією з тих країн, які надали найбільшу підтримку українським громадянам після початку повномасштабної війни. Проте загальні тенденції посилення регуляції, підвищення мит, скорочення обсягів фінансової допомоги та перегляд програм інтеграції — це ознаки того, що для іноземців починається новий етап.
Розраховувати виключно на державну підтримку або автоматизм прав вже не варто. Українці, які прагнуть залишитися у Польщі, мають брати відповідальність за свій правовий статус, вивчати актуальні вимоги, консультуватися з юристами й діяти на випередження. Бо той, хто не знає змін, ризикує втратити шанс, коли він з’явиться. Однак в умовах посилення процедур і зменшення державної участі шанс буде не у всіх.
